Рішення № 31433741, 21.05.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/10500/2012

Провадження № 2/520/2031/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2013 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Малярчук О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за зустрічними позовами: ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим; ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа - ОСОБА_2 про зменшення розміру неустойки,

Встановив,

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь товариства заборгованість за кредитним договором № МL-507\064\2008 у сумі 539301,71 грн, де заборгованість за тілом кредиту - 468,650,12 грн, борг за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 63864,44 грн, пеня у сумі 6787,15 грн, штраф - 75 грн, та судові витрати у вигляді держмита у сумі 1700 грн, витрати на технічне забезпечення судового процесу - 120 грн, стверджуючи, що відповідачі не виконують свої зобов»язання за договором кредиту і договором поруки. Після уточнення позовних вимог у судовому засіданні представник банку просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь банку 67 335,31 дол.США і 1969 852,79 грн на погашення заборгованості за кредитним договором, де борг за тілом кредиту -59259,79 дол.США, борг за нарахованими відсотками - 8075,52 дол.США і пеня за прострочення виконання зобов»язань за договором - 1969852,79 грн, а всього стягнути з відповідачів на користь Банку - 2508063,92 грн.

Представник ОСОБА_2 позов не визнала і надала до суду зустрічні вимоги про визнання договору поруки, укладеного 21.07.2008 року між ОСОБА_2 і Банком, припиненим.

Представник ОСОБА_1 позов визнав частково.

Суд вислухав учасників процесу, вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

21 липня 2008 ЗАТ (нині ПАТ) „ОТП Банк" і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № МL-507\064\2008, за умовами якого ОСОБА_1 надавався кредит у сумі 60000 дол.США на купівлю нерухомого майна. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов»язався у термін до 21 липня 2019 року повернути суму кредиту та сплачувати щомісяця відсотки за кожен календарний місяць користування кредитом. Банк виконав свої зобов»язання за договором кредиту коли видав готівку позичальнику через касу Банку. П.1.5.ч.2. Кредитного договору передбачає, що Позичальник зобов"язаний повертати банку до 20 числа кожного місяця частину кредиту та здійснювати погашення відсотків, у розмірах, визначених у додатку до кредитного договору. В забезпечення належного виконання зобов»язань з боку ОСОБА_1 між Банком і ОСОБА_2 21 липня 2008 року було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його боргових зобов»язань перед Банком. З умовами кредитного договору ОСОБА_2 ознайомлена. З вересня місяця 2008 року ОСОБА_1 свої зобов»язання за кредитним договором не виконує.

За умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 року та договору відступлення права вимоги від 1.07.2010 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до вимог ст.512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України відступило, а товариство «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-507\064\2008. Оскільки і Позичальник і Поручитель залишили без уваги повідомлення і досудову вимогу про погашення заборгованості за договором кредиту, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з цим позовом і просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь товариства заборгованість за кредитним договором у сумі 67335,31 дол.США (або 538211,13 грн), де заборгованість за тілом кредиту - 59259,79 дол.США (або 468650,12 грн), борг за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 8075,52 дол.США (або 63864,44 грн), пеня у сумі 1969852,79 грн, а всього 2508063,92 грн.

Представник позивача у підтвердження своїх вимог посилався на такі докази: кредитний договір №МL-507\064\2008 від 21.07.2008 року, договір поруки від 21.07.2008 року, розрахунок позову, досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, витяг з договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги, статутні документи.

Представник ОСОБА_2, не визнаючи позовні вимоги Банку, просила визнати договір поруки, укладений 21.07.2008 р. припиненим, посилаючись на наступне: в договорі поруки не визначено строк припинення дії договору; позичальник за договором кредиту не виконує свої зобов»язання (умовами договору передбачено повернення кредитних коштів і сплату відсотків шляхом ануїтетних платежів) з вересня місяця 2008 року, але до суду банк звернувся з вимогами до поручителя в грудні 2010 року, тобто після спливу 6-місячного терміну з дня порушення позичальником умов договору кредиту. Крім того, представник ОСОБА_2 посилалась на застосування Банком процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 13,49% за період з 26.11.2008 року по 1.07.2009 рік і 12,49% за період з 010.07.2009 року по 01.12.2009 року, в той час, як п.3 (частина 1) договору кредиту передбачено, що за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка розраховується як фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів (фіксований відсоток у договорі 4,99%). У зв»язку з тим, що Банк не надав до суду ні додаток до кредитного договору, де міститься графік платежів з зазначенням розміру відсотків, ні належного розрахунку (наданий розрахунок містить тільки підсумкові суми тіла кредиту, відсотків за користування і пені), ОСОБА_2 стверджує, що Банк розрахував відсотки за користування кредитом не відповідно до вимог договору кредиту. Не погодилась представник відповідачки і з сумою пені, яка збільшилась в уточненому позові Банку (проти первісних позовних вимог) більше як у 200 разів. Посилаючись на ст.559 ЦК України представник ОСОБА_2 просила визнати договір поруки припиненим.

Представник ОСОБА_1, визнаючи позов частково, просив зменшити розмір неустойки у вигляді пені, посилаючись на тяжке матеріальне становище, не співмірність розміру основного боргу і розміру неустойки та на заяву ОСОБА_1 до адміністрації Банку з пропозицією у якості погашення боргу за договором кредиту здійснити продаж земельної ділянки, яка належить відповідачу на праві власності.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов товариства обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню, позов ОСОБА_2 підлягаючим задоволенню. Крім того, суд погоджується з вимогами ОСОБА_1 щодо зменшення суми пені, з таких правових підстав:

21.07.2008 року Банк і ОСОБА_1 уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошових коштів у сумі 60000 дол.США. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов»язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Договір підлягає виконанню обома сторонами. Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У даному випадку умовами договору передбачено право Банку вимагати дострокове повернення кредитних коштів, плата відсотків за користування кредитом, стягування пені з позичальника за порушення терміну повернення кредитних коштів. Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Разом з тим, за змістом ч.1ст.553 і ч.1 ст.554 ЦК України поручитель хоча й пов»язаний з боржником певними зобов»язальними відносинами, є самостійним суб»єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і втому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч.2 ст.555 ЦК). За положенням ч.1 ст.559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов»язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає в разі: підвищення розміру процентів, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами, установлення (збільшення) розміру неустойки, встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, тощо. У даному випадку п.4 кредитного договору передбачена відповідальність позичальника за порушення прийнятих на себе зобов»язань: позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов»язань за кожен день прострочки. З наданих Банком позовних вимог вбачається, що Банк значно збільшив розмір пені без згоди поручителя. Так, у 2010 році Банк вимагав стягнути в солідарному порядку з відповідачів пеню за неналежне виконання умов кредитного договору у сумі 858,22 дол.США (або 6787,15 грн) за період з 23.09.2008 року по 21.02.2009 року (у розрахунку наведений тільки підсумковий розмір пені з суми боргу 67335,31 дол.США), а у січні 2013 року в заяві про уточнення позову Банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку пеню у розмірі 246447,24 дол.США (або 1969852,79 грн) за період з 3.12.2011 року по 3.12.2012 року ( розрахунку наведений тільки підсумковий розмір пені з суми боргу 67335,31 дол.США). Оскільки Банком не надано ні додаток №1 до кредитного договору (графік повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитом), ні повний розрахунок пені, то суд прийшов до висновку про збільшення Банком розміру неустойки (пені) шляхом порівняння суми пені за первісним позовом і суми пені за уточненими вимогами.

Право суду , з врахуванням певних обставин, зменшити розмір пені, нарахованої як неустойка на суму заборгованості, передбачене ч.3 ст.551 ЦК України. У даному випадку розмір нарахованої банком пені перевищує майже у 4 рази розмір основного боргу. Суд також враховує матеріальне становище боржника, підтверджене довідкою про розмір його заробітку. Суд зменшує розмір пені до розміру основного боргу - 67335,31 дол.США.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку це судовий збір у сумі 3219 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_1

Право ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернутися до суд з цим позовом міститься на ст.ст.512,514 ЦК України, що передбачають наступне: кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, на користь товариства з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 134670,62 дол.США (що дорівнює 1076422 грн 20 коп), де заборгованість за тілом кредиту - 59259,79 дол.США (або 468650,12 грн), борг за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 8075,52 дол.США (або 63864,44 грн), пеня - 67335,31 грн (або 538211,13 грн).

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню судовий збір у сумі3219 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов договору кредиту та відповідальності за невиконання договору, регулюються нормами ст.ст.525,526, 530, 1054 ЦК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Позов ОСОБА_2 задовольнити і визнати припиненим договір поруки, укладений 21 липня 2008 року між Закритим Акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна») і ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_1 про зменшення розміру неустойки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» ( 04210 м.Київ, вул.Фізкультури,28 Д, код ЄДРПОУ 36789421 МФО 300528 р\р 26507002333333) заборгованість за кредитним договором МL-507\064\2008 - 134670,62 дол.США (сто тридцять чотирі тисячі шістсот сімдесят дол..США 62 цен.,що дорівнює 1076422 грн 20 коп), де заборгованість за тілом кредиту - 59259,79 дол.США (або 468650,12 грн), борг за нарахованими відсотками за користування кредитом- 8075,52 дол.США (або 63864,44 грн), пеня - 67335,31 грн (або 538211,13 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у сумі 3219 грн.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.