Постанова № 31431183, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-642/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000570700 від 20 вересня 2011 року та № 0001010700 від 01 грудня 2011 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 6 376,00 грн. та застосування 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та скасування рішення Державної податкової служби України № 8675/6/10-2115 від 29 грудня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001010700 від 01 грудня 2011 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 6 376,00 грн. та застосування 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано рішення Державної податкової служби України № 8675/6/10-2115 від 29 грудня 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт № 737/40-40/7/10010397 від 07 вересня 2011 року, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «АТ Каргілл» завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2011 року та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 6 376,00 грн.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 000570700 від 20 вересня 2011 року, яким позивачу внаслідок встановленого завищення зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 6 376,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 778 264,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження рішення органу державної податкової служби, рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 11462/10/25-114 від 01 грудня 2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000570700 від 20 вересня 2011 року скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн..

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001010700 від 01 грудня 2011 року, яким позивачу внаслідок встановленого завищення зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 6 376,00 грн. та застосовано за це порушення штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 778 264,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України № 8675/6/10-2115 від 29 грудня 2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000570700 від 20 вересня 2011 року з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві № 11462/10/25-114 від 01 грудня 2011 року залишено без змін, а скаргу ТОВ «АТ Каргілл» - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 6 376,00 грн. та застосування 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та рішенням Державної податкової служби України № 8675/6/10-2115 від 29 грудня 2011 року, та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що у ході перевірки встановлено, що згідно з поданою ТОВ «AT «Каргілл» до СДШ у м. Kиєвi по роботі з ВПП податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 6 376,00 грн.

Згідно з поданою ТОВ «AT «Каргілл» до СДШ у м. Києві по po6ori з ВПП податковою декларацією з ПДВ за травень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 4 533 836,00 грн.

Крім того, згідно з поданою ТОВ «AT «Каргілл» до СДШ у м. Kиєві no po6ori з ВПП податковою декларацією з ПДВ за червень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 703 107,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

З урахуванням зазначеного та даних Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року частина залишку від'ємного значення, фактично оплачена ТОВ «AT «Каргілл» постачальникам та/або до Державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 0,00 грн.

Крім того, під час перевірки ТОВ «AT Каргілл» за лютий 2011 року встановлено порушення п. 198.3, п 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за лютий 2011 року в poзмipi 15 538 992,84 грн. та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року, про що складено акт № 681/40-40/20010397 від 17 серпня 2011 року.

Таким чином, на підставі висновків акту перевірки податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «AT Каргілл» не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року в poзмipi 6 376,00 грн.

Крім того, колегія суддів враховує матеріали попередньої перевірки платника податків, зокрема, акту перевірки № 681/40-40/20010397 від 17 серпня 2011 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «AT Каргілл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2011 року, проведеної податковим органом на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з постановою про призначення документальної позапланової перевірки від 04 липня 2011 року.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З урахуванням викладеного та досліджених матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000570700 від 20 вересня 2011 року та № 0001010700 від 01 грудня 2011 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 6 376,00 грн. та застосування 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийнято податковим органом правомірно, що знайшло своє підтвердження у висновках акту перевірки та матеріалах справи.

Крім того, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до абз. 1 п. 56.3 ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1001 від 23 грудня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 січня 2011 року за № 10/18748, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 13-15 вказаного Положення, орган державної податкової служби зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу. У вступній частині рішення зазначаються повне найменування юридичної особи, яка подала скаргу, прізвище та ініціали посадової особи платника податків - юридичної особи або фізичної особи - платника податку, відомості про предмет оскарження, дата прийняття скарги до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги, дату і номер податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби і найменування органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання, зазначених у скарзі. У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу. Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про встановлення чинним законодавством України права особи на оскарження рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги платника податків у судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Державної податкової служби України № 8675/6/10-2115 від 29 грудня 2011 року прийняте з урахуванням наведених норм Податкового кодексу України та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, оскільки є вмотивованим посиланнями на конкретні законодавчі норми та матеріали проведеної перевірки, а тому не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачами надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АТ Каргілл», оформлення її результатів у формі акту, прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, та рішення про результати розгляду скарги платника податків, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року - скасувати та ухвалити нову

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.