Постанова № 31431048, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2647/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001402310/0 від 16 лютого 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Проміндастріал ЛТД» та ПП «Алертс Груп» за період з 01 червня 2006 року по 01 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 49/23-10/32308598 від 08 лютого 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість у період з червня 2006 року по травень 2007 року включно на загальну суму 5 805 392, 00 грн.

З урахуванням строків, встановлених пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податковим органом встановлено заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2 710 617, 00 грн., в тому числі: за січень 2007 року в сумі 133 521, 00 грн.; за лютий 2007 року в сумі 291 375, 00 грн.; за березень 2007 року в сумі 565 837, 00 грн.; за квітень 2007 року в сумі 1 076 125, 00 грн. та за травень 2007 року в сумі 643 759, 00 грн.

У зв'язку із встановленими порушеннями позивачем податкового законодавства, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0001402310/0 від 16 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 065 926, 00 грн., у тому числі 2 710 617, 00 грн. - за основним платежем та 1 355 309, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Проміндастріал ЛТД» укладались наступні договори: № 1 від 24 липня 2006 року та № ПОТР 25/01-07 від 25 січня 2007 року на надання послуг з отримання та надання письмового дозволу на проведення сейсморозвідувальних робіт на землях, визначених у Додатку № 1 до договору, послуг з ліквідації наслідків проведених позивачем сейсморозвідувальних робіт на ділянках зазначених у Додатку до договору.

За наслідками виконання договорів сторонами складено акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення та видано прості векселі.

У результаті аналізу податкової звітності встановлено, що остання декларація з податку на прибуток ПП «Проміндастріал ЛТД» подана за I півріччя 2007 року з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Також встановлено відсутність трудових pecypciв, виробничо - складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідно для виконання будь-якого постачання товарів або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Згідно з протоколом допиту свідка директора ПП «Проміндастріал ЛТД» ОСОБА_5, проведеного заступником начальника ВРОВС СУПМ ДПА України Балтаг Л.С., Гоговський Є.В. підписував первинні документи підприємства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності товариства. Також ОСОБА_5 повідомив, що підприємство зареєстрував на прохання свого знайомого без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а для отримання грошової винагороди.

Крім того, між позивачем та ПП «Алертс Груп» укладено договір № AL-ус-06/05-1 від 29 травня 2006 року, відповідно до умов якого останнім надавались позивачу послуги з установки та зняття датчиків, прорубки візирок, супроводження топоробіт та занурення сейсмічного кабелю в місцях перетинання профілів і ґрунтових доріг на глибину 20-30 см в траншею з подальшою засипкою землею.

За наслідками виконання договору сторонами складено акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення та видано прості векселі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту перевірки фактичного місцезнаходження від 27 січня 2010 року, складеного оперативними співробітниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено, що ПП «Алертс Груп» за юридичною та фактичного адресою не знаходиться.

Згідно з базою даних ДПІ у Печерському районі м. Києва, остання декларація з податку на прибуток ПП «Алертс Груп» подана за III квартали 2007 року, з податку на додану вартість - за жовтень 2007 року.

Також у ході перевірки податкової звітності ПП «Алертс Груп», поданої до ДП1 у Деснянському район! м. Києва, встановлено, що за період діяльності товариства згідно з розрахунком комунального податку кількість працюючих на товаристві становить 1 чол.

У результаті аналізу податкової звітності ПП «Алертс Груп» встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідно для здійснення постачання товарів або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень i транспортних засобів.

Згідно з протоколом допиту в якості свідка директора ПП «Алертс Груп» ОСОБА_8, проведеного старшим оперуповноваженим ГВПМ ДШ у Печерському районі м. Києва Михальчуком С.М. повідомлено, що у червні 2005 року в Деснянському районі м. Києва зареєстровано ПП «Алертс Груп». 3 моменту реєстрації фінансово-господарська діяльність на підприємстві не велась у зв'язку iз труднощами в організації будівельної діяльності. Згодом через інтернет ОСОБА_8 познайомився з гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11, які запропонували йому використати ПП «Алертс Груп» як посередника між замовником та підрядником за винагороду. Первинні документи ОСОБА_8 підписував без мети здійснення фінансово-господарської діяльності товариства.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.6, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат підприємства, зокрема, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентами, колегія суддів не вважає належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що податкові накладні від імені контрагентів позивача підписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вікоіл ЛТД», оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повний тест постанови виготовлений 21 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.