Постанова № 31430784, 21.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року 810/1926/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін -

від позивача: Лемець В.В. (за довіреністю)

Афанасьева-Стукан Н.М. (за довіреністю)

Талімончук Д.М.

від відповідача: Василенко Л.Г. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Інком Систем» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком Систем» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року №0001222300.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 29 березня 2013 року №0001222300 є протиправним, оскільки прийняте на основі помилкових висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком Систем» вимог підпункту 14.1.191 пункту 1 статті 14, пункту 181.1 статті 181, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач стверджує, що перевіряючими помилково завищено податок на додану вартість шляхом розрахунку відхилень між фактурною (інвойсною) та митною вартістю. Податковий орган не врахував те, що позивачем було донараховано податок на додану вартість на різницю сум між фактурною (інвойсною) та митною вартістю відповідно до приписів Податкового кодексу України та сплачене грошове зобов'язання у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області при проведення перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком Систем» зареєстроване Виконавчим комітетом Києво-Святошинською районною адміністрацією Київської області.

ТОВ «Інком Систем» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, у період 12 грудня 2012 року по 18 грудня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на виконання наказу від 11 грудня 2012 року № 862 та на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інком Систем» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17 серпня 2011 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 17 серпня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 25 грудня 2012 року №519/1-22-01-37757153 ( т.1 а.с.27-65).

На основі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2013 року № 0000162300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 95663,75 грн.( в тому числі за основним платежем 76531,00 грн. та 19132,75 грн. за штрафними санкціями), від 14 січня 2013 року № 0000172300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1354908,75 грн.( в тому числі за основним платежем на 1083927,00 грн. та 270981,75 за штрафними санкціями), від 14 січня 2013 року № 0000182300, яким завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 876083,00 грн. та від 14 січня 2013 року № 0000192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб (репатріація) на 182705,88 грн. ( в тому числі 146164,70 грн. за основним платежем та 36541,18 грн. за штрафними санкціями).

Позивач не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся зі скаргами до Державної податкової служби у Київській області, якими просив їх скасувати, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Державної податкової служби у Київській області від 26 березня 2013 року № 681/10/10-206/86-89 податкове повідомлення від 14 січня 2013 року № 0000192200 залишене без змін, скасовує податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2013 року № 0000172300 та № 0000182300 в частині самостійно нарахованих платником зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1190593,00 грн. та відповідні штрафні санкцій.

29 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001222300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 539910,00 грн.( в тому числі за основним платежем на 431928,00 грн. та 107982,00 грн. за штрафними санкціями).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Надаючи правову оцінку донарахуванню ТОВ «Інком Систем» податку на додану вартість по господарській діяльності,суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 15 вересня 2011 року між ТОВ «Інком Систем» та «Goodway alliance limited» укладено договір поставки № 11К-712В на постачання товару (рами бокової та балки надресорної для візка), виробництва ООО «Ружовська компанія Тианруй по виробництву запасних частин локомотивів та вагонів» КНР (т.3 а.с.190-193) та додаткову угоду №1 від 21 вересня 2011 року.

Позивачем ввезено за вказаним договором товар загальною вартістю 55358116,51 грн. (митна вартість) та сплачено податок на додану вартість у сумі 11071624,00 грн.

Придбаний товар за зовнішньоекономічним контрактом № 11К-712В ТОВ «Інком Систем» реалізувало на митній території України за внутрішньоукраїнськими договорами поставки на загальну суму 49938485,10 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, реєстрами виданих та отриманих накладних (т.1 а.с.102-106,238-240, т.2 а.с.94-97,113-117, т.3 а.с.50-57, 95-97,), податковими накладними (т.1 а.с.121, т.2 а.с.101,120,122, 227, т.3 а.с.34,64,67,80,131,134,155,), видатковими накладними (т.1 а.с. 108-117, т.2 а.с.21-22,104,125,216,217,218, т.3 а.с. 70, 105,136,), довіреностями на отримання матеріальних цінностей (т.1 а.с. 118-120, т.2 а.с.20,105,126,), інвойсами(т.1 а.с.227, т.2 а.с. 9-12, т2 а.с.25, 28, 31, 34, 36, 40, 43, 46 ,49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, т.3 а.с. 75, 76, 77, 78,), специфікаціями до інвойсів( т.1а.с. 125, 130, 135, 141, 146, 151, 156, 161, 166, 171, 176, 181, 186, 191, 195, 199, 203, 208, 213, 218, 223, 232, 238, 243, т.3 а.с.2,7, 12, 17, 22, 27, 31, 109-111, 115,116, 117, 120-123, 127-129, 142-145, 148, 149, 151, 152,) договорами (т. 2 а.с.220-225, т.3 а.с.158-163), специфікаціями до договорів (т.2 а.с. 226, т.3 а.с. 164-183) та додатковими угодами до договорів.

Таким чином, при реалізації на митній територіїї України різниця між фактурною вартістю вартістю та митною вартістю становить 5419631,00 грн.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 6 Порядку № 1379 встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій її частині робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Згідно з п. 17 Порядку № 1379 у разі якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (01 - Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається; усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.

Враховуючи зазначене, у разі постачання на митній території України платником податку раніше імпортованих товарів за ціною, яка є нижчою від їх митної вартості, база оподаткування визначається виходячи з митної вартості таких товарів. У даному випадку платником податку виписуються дві податкові накладні.

Одна податкова накладна, оригінал якої надається постачальнику, виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання товарів, а друга, два примірники якої зберігаються у продавця, - на суму перевищення митної вартості товарів над фактичною. При виписуванні податкової накладної на суму перевищення митної вартості над фактичною слід ураховувати такі особливості: у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної у полі «Залишається у продавця (тип причини)» проставляється відповідна помітка «X» та тип причини « 01»; у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг» зазначається «перевищення митної вартості товарів над фактичною за товарами, указаними в податковій накладній (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).

На виконання вищезазначених приписів чинного законодавства ТОВ «Інком Систем» виписало податкові накладні, розраховані виходячи з перевищення митної вартості над фактичною ціною реалізації на суму 1190591,88 грн.(т.1 а.с. 107, т.2 а.с. 2, 118, 119, т.3 а.с. 38, 104).

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для донарахування ТОВ «Інком Систем» податку на додану вартість по вітчизняних товарах.

Таким чином, відповідачем, який посилається на неправильність нарахування ТОВ «Інком Систем» податку на додану вартість, не надано належних доказів на обґрунтування невірного визначення ним бази оподаткування.

Оскільки база оподаткування при умовному донарахуванні позивачем податку на суму різниці між фактурною (інвойсною) та митною вартістю становить 5419631,00 і позивачем у повному обсязі сплачено податок на додану вартість за вказаною сумою 1083926,00 грн. (5419631,00 : 5 = 1083926,00) у відповідача були відсутні підстави для збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 431928,00 грн.

За таких обставин, висновки відповідача про порушення ТОВ «Інком Систем» вимог підпункту 14.1.191 пункту 1 статті 14, пункту 181.1 статті 181, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при нарахуванні податку на прибуток не ґрунтуються на законі. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 29 березня 2013 року №0001222300 є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами наявності підстав для нарахування ТОВ «Інком Систем» податку на додану за фактичною (інвойсною) вартістю товару.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено неправомірність умовного нарахування ТОВ «Інком Систем» податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що належною формою захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року №0001222300.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 29 березня 2013 року № 0001222300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.