Постанова № 31429256, 15.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 910/975/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Шпак Т.Г. ( за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С."

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2013р.

у справі № 910/975/13 (суддя: Скорик С.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С."

про стягнення 137 480, 03 грн.

ВСТАНОВИВ:

18 січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С." про стягнення заборгованості по Договору про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року у розмірі 137 480, 03 грн.

19.02.2013р. позивач надав до господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за договором, відповідно до якої просив стягнути з відповідача кредитну заборгованості за договором у розмірі 111 377,26 грн. та пеню на прострочене тіло кредиту в розмірі 10 491,10 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2013р. у справі №910/975/13 припинено провадження у справі в частині заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованих в період з 31.10.2012 року в розмірі 4 714, 48 грн., пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491, 10 грн. та заборгованості по кредиту в розмірі 2 794, 42 грн. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С." на користь публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" заборгованості за договором про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року по кредиту в розмірі 119 480 грн. 03 коп. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальність "А.Л.М.А.С." в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 749 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "А.Л.М.А.С.", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013р. по справі № 910/975/13 скасувати, прийняти нове рішення по справі № 910/975/13, яким у задоволені позовних вимог про стягнення 137 480, 03 грн. - відмовити. Судові витрати покласти на ПАТ "Ерде Банк". Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, оскільки 02.02.2013р. та 11.02.2013р. відповідач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 18 000,00 грн., а тому на думку апелянта вищезазначені грошові кошти повинні бути зараховані в погашення заборгованості по кредиту, а не в погашення відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. у справі №910/975/13, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 25.04.2013р.

23.04.2013р., через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ "Ерде Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

25.04.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "А.Л.М.А.С." надійшло клопотання в якому останній зазначає, що у зв'язку з відрядженням повноважного представника, останній просить відкладення розгляду справи.

25.04.2013р. у судовому засіданні, колегія суддів заслухавши думку представника позивача, ухвалила клопотання відповідача задовольнити, розгляд справи відкласти на 15.05.2013р.

15.05.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому скаржник зазначає, що у зв'язку з необхідністю приймати участь у судовому розгляді іншої справи, просить відкласти розгляд справи. Також зазначає, що бажає надати суду додаткові пояснення та додаткові докази в обґрунтування апеляційної скарги.

15.05.2013р. у судовому засіданні, колегія суддів заслухавши думку представника позивача стосовно клопотання відповідача про відкладення, дійшов висновку, що оскільки належних доказів які б підтвердили участь представника в іншому судовому засіданні, до клопотання не додано, а тому клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, ТОВ "А.Л.М.А.С." не позбавлений можливості направити для участі в судовому засіданні іншого уповноваженого представника. Стосовно, бажання апелянта надати суду додаткові пояснення та додаткові докази в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду 27.03.2013р., а тому до 15.05.2013р., до другого судового засідання, у апелянта було достатньо часу для надання додаткових пояснень та додаткових доказів в обґрунтування апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.03.2011 року між ПАТ "Ерде Банк" ( позивач, банк за договором) та ТОВ "А.Л.М.А.С." (відповідач, позичальник за договором) укладено договір № 34/11-ОВ ("Договір зростання") (а.с.9)

За умовами вищезазначеного договору, банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.4. договору овердрафту, ліміт овердрафту за цим договором складає 150 000,00 грн. Розмір плати за користування овердрафтом складає 23 процентів річних. Термін користування овердрафтом закінчується 02.03.2012 року включно.

Згідно п. 1.5. договору овердрафту, овердрафт надається на поповнення оборотних коштів позичальника. В будь-якому випадку позичальник не може використовувати овердрафт на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

Як передбачено п. 4.2. договору овердрафту, овердрафт надається позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника (надалі - платіжний документ) з його поточного рахунку в банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку. Під "банківським операційним часом" в цьому договорі розуміється час, визначений сторонами в відповідному договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування позичальника.

За умовами, пунктів 5.1., 5.2. договору овердрафту, позичальник надає банку право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, проценти за користування овердрафтом у розмірі, передбаченому в пункті 1.3. цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку. Проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п. 1.4. цього договору. У випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за овердрафтом термін, зазначений в пункті 1.4. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у відповідності до п. 9.1. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.(а.с.16-101).

В порушення норм чинного законодавства України та умов кредитного договору, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 09.01.2013 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 122 274,45 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн. (а.с.15).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зазначене кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умови договору № 34/11-ОВ від 03.03.2011р., станом на 09.01.2013 року факт наявності у ТОВ "А.Л.М.А.С." заборгованості за договором про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року по кредиту в розмірі 122 274,45 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491,10 грн.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 9.1. договору овердрафту, за повне або часткове не повернення у строки (терміни), що передбачені даним договором, загальної заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3 даного договору, від суми неповернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки доведена наявність у ТОВ "А.Л.М.А.С." заборгованості за договором про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року по кредиту в розмірі 122 274,45 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн., правомірно було визнано вірним та обґрунтованим розрахунок пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2013 року представник позивача надав до суду першої інстанції, заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за договором, відповідно до якої просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С." кредитну заборгованість за договором в розмірі 111 377,26 грн. та пеню на прострочене тіло кредиту в розмірі 10 491,10 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Нормами ч. 6 ст. 22 ГПК України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У відповідності до розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, станом на 09.01.2013 року заборгованість позичальника за договором про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року в розмірі 137 480,03 грн. складається з заборгованості по кредиту в розмірі 122 274,45 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн. та пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491,10 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 108 від 01.02.2013 року (а.с.139) та № 138 від 11.02.2013 року (а.с.146), відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по кредитному договору № 34/11-ОВ від 03.03.2011 року в розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до п. 8.3. договору овердрафту сторонами погоджено, що якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника по цьому договору, недостатньо для погашення повної суми заборгованості, то банк вправі в першу чергу погасити проценти і неустойку, у другу чергу - загальну заборгованість за овердрафтом, у третю чергу - суму витрат банку, пов'язаних з одержанням виконанням за цим договором, потім - несплаченої комісії, а також спричиненні збитки. При цьому під "повною сумою заборгованості" за цим договором розуміється загальна сума грошових коштів (включаючи загальну заборгованість за овердрафтом, нараховані та несплачені проценти, несплачену комісію, пеню, штраф, витрати банку, пов'язані з одержанням виконання за цим договором, а також спричинені збитки), яку позичальник винен кредитору згідно з умовами цього договору.

Апелянт вважає, що сплачені відповідачем на користь позивача грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн. повинні бути зараховані в погашення заборгованості по кредиту, а не в погашення відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасне повернення овердрафту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, оскільки відповідно до п. 8.3. договору овердрафту, якщо кошти, що направляються для погашення заборгованості позивальника по цьому договору недостатньо для погашення повної суми заборгованості , та банк вправі в першу чергу погасити проценти і неустойку, у другу чергу- загальну заборгованість за овердрафтом, у третю чергу - суму витрат банку , пов'язаних з одержанням виконання за цим договором, потім несплачені комісії, а також спричинені збитки.

За таких обставин, кошти перераховані на погашення заборгованості за договором згідно платіжних доручень № 108 від 01.02.2013 року та № 138 від 11.02.2013 року зараховуються в погашення відсотків за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн., пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491,10 грн. та заборгованості по кредиту в розмірі 2 794,42 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про уточнення позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки, уточнення позовних вимог здійснено з урахуванням довідки № 855 від 04.02.2013 року про заборгованість (а.с.136), до якої також включено заборгованість по нарахованим відсоткам за період з 31.12.2012 року по 30.01.2013 року, а вимоги щодо встановлення заборгованість по нарахованим відсоткам за період з 31.12.2012 року по 30.01.2013 року до позовної заяви не включені, а також не оформлені відповідною заявою, згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія судів вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджено часткову сплату відповідачем заборгованості, отже провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованим в період з 31.10.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 4 714,48 грн., пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 10 491,10 грн. та заборгованості по кредиту в розмірі 2 794,42 грн. правомірно було припинено судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню заборгованості за договором про надання овердрафту № 34/11-ОВ ("Договір зростання") від 03.03.2011 року по кредиту в розмірі 119 480,03 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/975/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Л.М.А.С." на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/975/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 910/975/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/975/13 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.