Постанова № 31429243, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 910/1728/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Гордовій Г.Л.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

ОСОБА_3, представник за довіреністю №2206 від 18.07.2012;

від відповідача: Якимчук М.М., представник за довіреністю б/н від 06.08.2012;

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: Терехова А.О., представник за довіреністю б/н від 05.03.2013;

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 (підписано 11.03.2013)

у справі №910/1728/13 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Комунальна установа Київської обласної ради "Фонд комунального майна";

2) Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар";

про визнання додаткової угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" (далі - відповідач) за участю Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (далі - третя особа 1) та Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (далі - третя особа 2) про визнання недійсною додаткової угоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.11.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" була підписана додаткова угода №1 до договору оренди №31/08 про продовження дії договору без його вільного волевиявлення як учасника правочину.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі №910/1728/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 для розгляду справи №910/1728/13 було сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів ТищенкоО.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.05.2013.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Крім того, Комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар" був наданий відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа 2 заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В судове засідання 22.05.2013 з'явились представники сторін та третьої особи 2.

Третя особа 1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте не забезпечила явку у судове засідання своїх представників.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Обов'язковою умовою відкладення розгляду справи є неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні.

Судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи 1, оскільки неявка останнього не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

07.07.2008 між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області №31/08 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення площею 275 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1. Майно знаходиться на першому поверсі нежитлового будинку, що знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.03.2008 і становить 1229250,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати (орендна плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеному на підставі Методики), затвердженої Київською обласною радою та становить без ПДВ за перший місяць 15583,33 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати, 50% орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем після коригування орендної плати на індекс інфляції згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 1092 дні, що діє з 07.07.2008 до 03.07.2011.

Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін шляхом укладення відповідного договору. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п.10.2 договору).

Згідно з п. 10.4 Договору для продовження терміну дії договору орендар за 1 місяць до закінчення строку договору подає своє письмове звернення до обласної ради (органу управління майном), попередньо узгоджене з орендодавцем.

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі закінчення строку дії даного договору він може бути продовжений шляхом укладання додаткового договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом прийняття-передачі нежитлового приміщення в оренду від 11.02.2010 (додаток №1.4 до договору).

29.06.2011 позивач звернувся до відповідача з листом №2/07 з проханням продовжити дію договору оренди №31/08 від 07.07.2008 на той самий строк (1092 дні).

В свою чергу відповідач листом №116 від 30.06.2011 повідомив позивача, що за ним рахується заборгованість зі сплати орендної плати та комунальних платежів за договорами оренди №31/08 та №11/08, тому питання продовження дії вказаних договорів може бути розглянуте після сплати заборгованості.

Листом від 02.08.2011 №144 відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору оренди №31/08 закінчився 03.07.2011 і орендар має звільнити займані ним приміщення до 03.08.2011 та підписати акти прийому-передачі нерухомого майна.

18.08.2011 відповідач листом №155 повідомив позивача, що орендодавець вважає лист №144 щодо закінчення строку договору оренди недійсним та таким, що не породжує будь-яких правових наслідків для сторін.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача №171 від 10.10.2011, погоджений в.о. начальника управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, адресований третій особі-1, в якому відповідач просить продовжити дію договорів оренди №31/08 та №11/08 строком на 1 рік

Додатковою угодою №1 від 04.11.2011 до Договору сторони погодили, що договір №31/08 від 07.07.2008 після закінчення строку його дії 03.07.2011 був автоматично продовжений на той самий строк, тобто на 1092 дні відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до п.2 зазначеної додаткової угоди №1 сторони домовились зменшити термін пролонгації договору №31/08 від 07.07.2008 з 1092 днів до 366 днів та продовжити термін дії договору №31/08 від 07.07.2008 на 366 дні до 03.11.2012. Всі інші умови договору залишено без змін.

Додатковою угодою №2 від 05.06.2012 до Договору сторони дійшли згоди у зв'язку з передачею нерухомого майна з балансу відповідача на баланс третьої особи-2 вважати орендодавцем за договором оренди №31/08 від 07.07.2008 Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар". Всі інші умови договору залишено без змін.

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що додаткова угода №1 була підписана ним під тиском, без його вільного волевиявлення як учасника правочину, а отже мало місце недодержання встановлених законодавством вимог вчинення правочину, що є підставою для визнання додаткової угоди № 1 недійсною відповідно до статей 203, 215, 216 ЦК України.

Згідно з приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини 2 статті 11 ЦК України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 231 ЦК України визначено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої сторони є правочином, який вчинено під впливом насильства.

Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на вирок Шевченківського районного суду міста Києва у кримінальній справі №1-2093/2011 за обвинуваченням ОСОБА_6 (голови комунальної установи Київської обласної ради «Фонд комунального майна») у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Відповідно до зазначеного вироку у справі №1-2093/2011 ОСОБА_6. визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 368 КК України та його дії кваліфіковано як одержання службовою особою хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданого йому службового становища.

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду з вирішення питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Враховуючи викладене, судовою колегією не приймаються твердження позивача про те, що факт підписання позивачем оскаржуваної додаткової угоди під тиском та лише через небажання настання для себе негативних наслідків у вигляді не продовження строку дії договору оренди встановлено вироком суду від 27.12.2011. Вироком суду від 27.12.2011 встановлено лише факт отримання хабара саме ОСОБА_6, за виконання дій з використанням наданого йому службового становища, саме в інтересах позивача, тобто навпаки з вказаного судового рішення вбачається бажання та зацікавленість позивача в укладенні додаткової угоди.

Укладаючи спірну додаткову угоду сторони погодили, що договір №31/08 від 07.07.2008 після закінчення строку його дії 03.07.2011 було автоматично продовжено на той самий строк, тобто на 1092 дні відповідно до статті 762 ЦК України, а також дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди №31/08 в частині терміну його дії, зменшивши термін пролонгації договору №31/08 до 366 днів та визначивши, що продовжений договір діє до 03.11.2012. Вказане повністю відповідає принципу свободи договору передбаченого статтею 3 ЦК України, та кореспондується з нормами статті 627 ЦК України: «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, позивач мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено здійснення тиску на нього з боку керівника третьої особи 1 або інших осіб під час укладання оспорюваної угоди.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання додаткової угоди №1 від 04.11.11 до договору оренди нерухомого майна №31/08 від 07.07.2008 недійсною.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі №910/1728/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі №910/1728/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1728/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Тищенко О.В.

Чорна Л.В.