Постанова № 31429203, 21.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа№ 910/2079/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Золоткова Г.О. - дов. № 82 від 27.01.2012р.;

від відповідача: Шапошник О.П. - дов. № 09-2013 від 01.01.2013р.; Кучерявий С.В. - дов. № 05-2013 від 01.01.2013р.;

від третьої особи: Василюк М.М. - адвокат, Шевченко А.І. - дов № 357 від 24.04.2009р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»,

на рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року,

у справі № 910/2079/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.),

за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Колупаєв Віталій Григорович, м. Київ,

про стягнення 847 676,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 847 676,64 грн. (а.с. 5-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 позов задоволено повністю (а.с. 100-104).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року у справі № 910/2079/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не взято до уваги, що подія, яка має ознаки страхового випадку не була страховим випадком, оскільки договором страхування погоджено, що страховими випадками є смерть або встановлення первинної групи інвалідності в наслідок нещасного випадку, а в даному випадку групу інвалідності встановлено внаслідок загального захворювання. Крім того, скаржник зазначає, що позивач несвоєчасно повідомив про подію, яка може бути визнана страховим випадком та посилається на безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволені заяви про застосування строку позовної давності.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» по справі № 910/2079/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 11 квітня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2079/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 24 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 24 квітня 2013 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, оголошено перерву до 21 травня 2013 року.

В судовому засіданні 21 травня 2013 року представник відповідача надав суду пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, представник позивача надав суду довідку про стан заборгованості Колупаєва В.Г. на день винесення рішення в судді першої інстанції.

Представники третьої особи теж заперечували проти апеляційної скарги та просили рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Адвокат подав через відділ документального забезпечення суду доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

28 вересня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Колупаєвим В.Г. укладено кредитний договір № 014/9408/82/61490 (а.с. 13-15), на виконання пункту 5.6 якого між Колупаєвим В.Г. та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» 29 вересня 2008 року укладено договір добровільного особистого страхування за програмою «Позичальник» № 222-10027950 (далі - договір страхування), (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 4 договору страхування вигодонабуачем за цим договором є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно з п. 5 договору страхування, об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника.

Пунктом 6.2 договору страхування сторони узгодили, що страховими випадками є: «Смерть страхувальника в наслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору; Встановлення страхувальнику інвалідності І, ІІ або ІІІ групи (в.т.ч. зміна групи інвалідності на вищу) внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору.»

В пункті 6.3 договору страхування сторони погодили, що період страхування становить з 30 вересня 2008 року по 29 вересня 2009 року, загальна страхова сума на період страхування становить 1 122 304,33 грн.

16 квітня 2009 року Колупаєву В.Г. встановлено II (другу) групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК (а.с. 27).

Відповідно до пункту 11.7 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року у разі встановлення страхувальнику первинної інвалідності І, ІІ або ІІІ групи внаслідок нещасного випадку або виникнення (загострення) захворювання в період дії договору страховик проводить страхову виплату вигодонабувачу у розмірі фактичної заборгованості за основним зобов'язанням кредитного договору, але не більш ніж: І група - 90 % страхової суми, ІІ група - 70% страхової суми, ІІІ група - 50 % страхової суми.

Листом № С11-114-1-3/434 від 22 серпня 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в сумі 785 613,03 грн.

Проте, листом № 01-04-1545 від 08 жовтня 2012 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування та повідомив позивача, що подія яка трапилась з страхувальником не є страховим випадком, крім того відповідач зіслався на те, що страхувальник не повідомив в обумовлені договором строки про настання страхового випадку.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою договір укладений між сторонами є договором страхування.

Згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК від 16 квітня 2009 року Колупаєву В.Г. призначено II (другу) групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с. 27).

Однак, в п. 6.2 договору страхування визначено, що страховими випадками є зокрема встановлення страхувальнику інвалідності І, ІІ або ІІІ групи (в.т.ч. зміна групи інвалідності на вищу) внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (редакція, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

В п. 2.2 Інструкції про встановлення групи інвалідності затвердженої Наказом Міністерство охорони здоров'я від 07 квітня 2004 року № 183 (що діяла на момент виникнення правовідносин), підставою для встановлення другої групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженим дефектом, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, при збереженій здатності до самообслуговування, та не викликають потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді чи допомозі.

Сторони в п. 6.2 договору, визначили що страховим випадком є встановлення страхувальнику інвалідності внаслідок нещасного випадку, а не загального захворювання.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що встановлення Колупаєву В.Г. (страхувальнику) ІІ групи інвалідності за загальним захворюванням є страховим випадком.

Крім того, колегія судів зазначає, що згідно з п. 7.1.3 договору страхування, у разі настання передбачуваної договором події, яка призвела до збитків і має ознаки страхового випадку страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів повідомити страховика про настання страхового випадку (телефоном, факсом, телеграмою, листом тощо) з коротким описом обставин та характером подій.

Відповідно до п. 13.1.6 договору страхування підставою для відмови у виплаті страхової виплати є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Як вбачається з матеріалів справи, подія, що має ознаки страхового випадку (інвалідність) відбулась 16 квітня 2009 року.

Страхувальник звернувся із завою про настання страхового випадку повідомив 17 квітня 2009 року, проте до заяви не було додано будь-яких документів, в підтвердження страхового випадку, що підтверджується заявою в якій відсутні зазначення про додатки ( а.с. 19).

Відповідно до розділу 12 Договору № 222-10027950 від 29 вересня 2008 року, для отримання страхової виплати Страхувальник або Вигодонабувач повинні подати документи, що підтверджують настання страхового випадку. Крім того, настання страхового випадку та розмір виплат, залежно від його характеру підтверджують такі документи, зокрема згідно підпункту.12.2.2. : «При встановленні страхувальнику первинної інвалідності І, ІІ або ІІІ групи внаслідок нещасного випадку або виникнення (загострення) захворювання в період дії договору : довідка МСЕК про встановлення групи інвалідності, довідка компетентних органів про причину встановлення інвалідності, акт про нещасний випадок (форма Н-1 або НТ), довідку про розмір заборгованості за основним зобов'язанням Кредитного договору на момент настання страхового випадку».

Згідно розділу 13 укладеного договору № 222-10027950 від 29 вересня 2008 року, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є зокрема відповідно до підпункту 13.1.3 - невиконання страхувальником своїх обов'язків згідно з Договором, та згідно п.п. 13.1.6 несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Ні вигодонабувач ні страхувальник не надали документальних доказів виконання в повному обсязі вимог розділу 12 договору № 222-10027950 від 29 вересня 2008 року.

Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва у справі 2-3472/11 від 13 жовтня 2011 року (яке набрало законної сили 14.10.2011 року), з Колупаєва В.Г. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання умов кредитного договору № 014/9408/82/61490 від 28 вересня 2007 року стягнуто заборгованість в сумі 1 801 239 грн. 24 коп. (а.с. 125-127).

Отже на момент звернення з позовною заявою ( 30.11.2012 року) у вигодонабувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відсутні підстави для стягнення заборгованості по кредитному договору № 014/9408/82/61490, оскільки набрало законної сили рішення Подільського районного суду м. Києва у справі 2-3472/11 від 13 жовтня 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення страхового відшкодування є безпідставною та необґрунтованою.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 підлягає скасуванню.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 104 та ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі № 910/2079/13 скасувати.

3. В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, код 23494105) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дехтярівська, 33 Б, 2-й підїзд, код 20080515) судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді в сумі 8 476 грн. 77 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу № 910/2079/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.