Рішення № 31428826, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5081/13 21.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київ-Одяг»До Фізичної особи - підприємця Халітоглу ОрханПростягнення 120 360,60 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Артемова С.В. - предст. по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Халітоглу Орхан 68100,00 грн. основного боргу, 5634,60 грн. пені, 45500,00 грн. штрафу, 1126,10 грн. 3% річних, а всього 120 360,00 грн. заборгованості за договором оренди № 151 від 31 грудня 2011 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 21.03.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 16.04.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 21.03.2013р. та від 16.04.2013р. направлені на адресу відповідача - Фізичній особі - підприємцю Халітоглу Орхан: 03048, м. Київ, вул. Ернеста, 12, кв. 177. Ухвала суду від 21.03.2013р. була вручена особисто фізичній особі - підприємцю Халітоглу О., Ухвала суду від 16.04.2013р. була вручена за довіреністю Гринь.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Київ-Одяг» та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Халітоглу Орхан було укладено договір оренди № 151.

У відповідності з пунктом 1.1 договору Відповідач користується приміщенням загальною площею 60,0 квадратних метрів, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.01.2012р.

У відповідності з п.2.4 договору Орендар (Відповідач) зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (Позивача) згідно рахунку-фактури, що виставляється для здійснення оплати.

В період оренди за січень 2012-лютий 2013р.р. Позивачем нарахована орендна плата на загальну суму 69600.00 грн.

Суду доведено, що Відповідач здійснив лише один платіж за оренду в сумі 1500.00 грн. згідно платіжного доручення від 31.07.2012 р. Тобто, своїх зобов'язань за договором Орендар (Відповідач) належним чином не виконує.

За розрахунком Позивача, станом на 01 березня 2013 року Відповідач має заборгованість по орендній платі на користь Позивача за договором оренди в розмірі 68100.00 гривень, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2013 року. Таким чином. Відповідач порушив вимоги закону і договору.

Договором передбачена відповідальність за прострочення грошових зобов'язань. Зокрема, за договором оренди Орендар несе наступну відповідальність перед Орендодавцем:

- у відповідності з п.7.1.1 за прострочення орендної плати, крім суми боргу, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу;

- у відповідності з п.7.1.2 в разі прострочення орендної плати більше ніж на 1 місяць Орендар, крім суми боргу та пені, сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 500,00 гривень за кожний місяць заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Договір від 31.12.2011р. № 151 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендним платежам на час звернення Позивача до суду, за період з січня 2012р. по лютий 2013, яка під час розгляду справи не сплачена Відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що Орендар (Відповідач) зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (Позивача) згідно рахунку-фактури, що виставляється для здійснення оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 5-го числа, згідно рахунку-фактури, що виставляється для здійснення оплати.

Суду надані докази, що рахунки щодо сплати орендної плати на загальну суму заборгованості були відправлені Позивачем Відповідачу лише 11.04.2013.

Відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 68100 грн., а строк виконання грошового зобов'язання настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача по орендній платі за договором оренди №151 у сумі 68100,00 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога позивача про стягнення з відповідача 5 634,60грн. пені підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

- відповідно до п. 2.4 Договору зобов'язання оплатити кошти у відповідача виникає на підставі рахунку-фактури, що виставляється позивачем.

- відповідно до наданих позивачем документів вбачається, що рахунки щодо сплати орендної плати на загальну суму заборгованості були відправлені відповідачу лише 11.04.2013.

- відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи надані Позивачем докази направлення та отримання рахунків на сплату орендних та інших платежів, строк оплати рахунків настав 21.04.2013р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Судом здійснено розрахунок пені відповідно до п.7.1.1. договору, згідно якого підлягає стягненню в сумі 867,58 грн. (від суми простроченого зобов'язання в розмірі 68100 грн. за період з 21.04.2012р. по 21.05.2013) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який розрахована пеня, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, у позивача є правові підстави для стягнення з відповідача пені за період з 21.04.2013. по 21.05.2012р в розмірі 867,58 грн. пені.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно заявив відповідачу вимогу про стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Однак, згідно здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягає стягненню 173,52 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки строк оплати рахунків настав 21.04.2013р.

Вимога Позивач про стягнення з Відповідача 45500,00 грн. штрафу не підлягає задоволенню, з наступного.

В обґрунтування вимоги про стягнення штрафу у сумі 45 500 грн. позивач посилається на положення п.7.1.2. договору, згідно з яким у разі прострочення орендної плати більше ніж на 1 місяць орендар, крім суми боргу та пені, сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 500 грн. за кожний місяць заборгованості.

Однак, позивачем не доведено порушень Відповідачем вимог пункту 7.1.2. договору, тому, вимога позивача про стягнення штрафу відповідно до п.7.1.2 договору оренди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу 68100 грн. пені в розмірі 867,58 грн. та 173,52 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині основного боргу у сумі 68100 грн., пені в розмірі 867,58 грн. та 173,52 грн. 3% річних. В решті частині вимог про стягнення пені, річних та вимозі про стягнення штрафу суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Халітоглу Орхан (03048, м. Київ, вул.. Ернста, 12 кв. 177, ідентифікаційний номер 2766221794) на користь Публічного акціонерного товариства «Київ - Одяг» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 01554255) 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн. основного боргу, 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 58 коп. пені, 173 (сто сімдесят три) грн. 52 коп. 3% річних, 1382 (одну тисячу триста вісімдесят дві) грн. 82 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині вимог про стягнення пені, річних та вимозі про стягнення штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.03.2013р.