Рішення № 31428806, 27.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6427/13 27.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»простягнення 51 479,38 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сухенко Н.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV» (надалі - ТОВ «Укрімпорт KV») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (надалі - ТОВ «Спар-Центр») про стягнення 186 749,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №65 від 13.08.2009 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 186 749,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.04.2013 р.

22.04.2013 р. до господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 51 749,38 грн. у зв'язку з частковим перерахуванням ТОВ «Спар-Центр» заборгованості за договором поставки №65 від 13.08.2009 р. Вказана заява приймається судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 27.05.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.04.2013 р. підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24061128, отриманим його представником 29.04.2013 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16301493 від 15.04.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 р. між ТОВ «Укрімпорт KV» (постачальник) та ТОВ «Спар-Центр» (покупець) було укладено договір поставки №65 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляється за цим договором, їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами, зазначеними в специфікації/прайс листі, затвердженому сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються постачальником покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що покупець оплачує грошові кошти протягом 22 банківських днів з дня отримання товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

На виконання умов Договору у період з 28.09.2012 р. по 30.12.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 216 749,38 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 165 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків та довідкою про зарахування коштів.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 51 749,38 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні за період з 28.09.2012 р. по 30.12.2012 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 216 749,38 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.6 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 22 банківських днів з дня отримання товарів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 165 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків та довідкою про зарахування коштів.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 51 749,38 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 51 749,38 грн. за поставлену продукцію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Спар-Центр» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Укрімпорт KV» про стягнення з ТОВ «Спар-Центр» заборгованості у розмірі 51 749,38 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (0104, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; ідентифікаційний код 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV» (65023, м. Одеса, вул. Дворянська, 8; ідентифікаційний код 32751017) заборгованість у розмірі 51 749 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя В.П. Босий