Постанова № 31426312, 15.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4541/2012( в 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 у справі за його адміністративним позовом до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Катеринопільський елеватор» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001152301 від 16.11.2012.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Катеринопільською ОДПІ Черкаської області ДПС 09.10.2012 до 22.10.2012 на підставі наказу Катеринопільської ОДПІ Черкаської області ДПС від 04.10.2012 № 190 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування позивачем сум відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий-березень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у січні-лютому 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 05.11.2012 № 215/22-017/32580463 (далі - акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

- вимог п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2724621,00 грн., у т.ч. за: лютий 2012 року - 331266,00 грн. (за господарські відносини з ТОВ «Агроперспектива» - 36746,00 грн., ПП «Продекс» - 40612,00 грн., ТОВ Фірма «Імперія» - 253908,00 грн. (знято актом позапланової перевірки від 08.08.2012 №89/22-017/32580463 та зменшено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації); березень 2012 року - на суму 2028341,00 грн. за результатами акту перевірки №214/22-017/32580463 від 01.11.2012, та за результатами даного акту перевірки на суму 365014,00 грн. за правовідносинами з ФГ «Себек-2007»;

- вимог п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 2784732,00 грн., у т.ч. за лютий 2012 року - 2036872,00 грн. (1444560,00 грн. - знято за актом перевірки №214/22-017/32580463 від 01.11.2012, 227298,00 грн. - знято за актом позапланової перевірки ПП «Агролайф» від 18.07.2012 №70/22-017/32580463 винесено рішення форми В4 в сумі 227298,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) в березні 2012 року на суму - 227298,00 грн., сума 365014,00 грн. знята за результатами даного акту перевірки з правовідносин з ФГ «Себек-2007»; березень 2012 року в сумі 747860,00 грн., у т.ч. 732714,00 грн. з правовідносин з ФГ«Давос» та сума 15146,00 грн. за правовідносинами з ТОВ «Агроперспектива».

Акт перевірки позивач підписав із запереченнями.

На підставі викладеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 16.11.2012 № 0001152301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ в розмірі 556437,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція за завищення в розмірі 1112874,00 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ згідно з декларацією від 20.04.2012 № 9020931911 за березень 2012 року.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень та рішень за результатом розгляду скарг позивача на податкові повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідач під час проведення перевірки перевищив свої повноваження та дійшов помилкових висновків про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Агроперспектива», ФГ «Давос», ФГ «Себек-2007», у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та винесеним всупереч вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню в судовому порядку.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, позивач мав господарські відносини з «Агроперспектива», ФГ «Давос», ФГ «Себек-2007».

Позивачем підписано договір з ТОВ «Агроперспектива» № 1045-к від 29.11.2011 на поставку сільськогосподарської продукції терміном до 30.06.2012. Поставка відповідно до ст. 1 договору здійснювалася на умовах СРТ (склад покупця) згідно з правилами Інкотермс 2000.

По правовідносинам між позивачем та ФГ «Давос» укладено договір №1225/к від 02.03.2012 на поставку сільськогосподарської продукції терміном до 30.06.2012. Поставка відповідно до ст. 1 договору здійснювалася на умовах СРТ (склад покупця) згідно з правилами Інкотермс 2000.

Аналогічні договірні умови позивач мав із ФГ «Себек-2007» за договором №1147/к від 09.02.2012.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду копії документів, що підтверджують факт реального здійснення господарської діяльності з вищевказаними контрагентами, а саме: договори на поставку сільськогосподарської продукції, видаткові накладні, які належним чином підписані та скріплені печатками, податкові накладні, які оформлені у відповідності до ст. 201 Податкового Кодексу України та зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, виписки з банку на підтвердження оплати вартості отриманого зерна, товаротранспортні накладні на переміщення товару, журнал реєстрації зважування на автомобільних вагах; дані про рух товароматеріальних цінностей на складі позивача та використання вказаного товару у господарській діяльності, належним чином завірені копії статутних документів контрагентів, у тому числі витяг з ЄДРПОУ на дату здійснення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на те, що більшість товаротранспортних накладних мають дефекти оформлення, а саме відсутні дані щодо кількості (ваги) товару та не скріплені печатками перевізниками та позивача як вантажоодержувача є необґрунтованим та спростовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, всі товаротранспортні накладні містять відмітку пункту прийому зерна з зазначенням ваги, зараженості, вологості, вартості зерна, склад на який прийнято зерно та містять підпис особи відповідальної за отримання вказаного товару. Крім того, відповідно до п. 11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, згідно з яким замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом / при необхідності печаткою (штампом). Тобто вказаними правилами обов'язковою умовою є наявність підпису на товаротранспортній накладній, що в даному випадку позивачем дотримано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до суду першої інстанції витяги з ЄДРПОУ, згідно з якими контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарських взаємовідносин.

Згідно п. 14.1.18. ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1., 200.2., 200.3. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.4 та 200.5 вказаного закону передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Доводи відповідача про те, що дані про кількість, які вказані у товаротранспортних накладних істотно менші, ніж зазначені у видаткових накладних та податкових накладних є безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається:

11.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 15200 кг., згідно товаротранспортної накладної № 663445 від 11.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 31920, маса тари 16720, маса нетто - 15200;

18.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 22160 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665076 від 18.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 36460, маса тари 14200, маса нетто - 22160;

20.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 16740 кг., згідно товаротранспортної накладної № 663447 від 20.02.2012 року на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 30380, маса тари 13640, маса нетто - 16740;

21.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 20140 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665087 від 21.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 35140, маса тари 15000, маса нетто - 20140;

22.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 14020 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665090 від 22.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 28960, маса тари 14940, маса нетто - 14020;

26.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 9940 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665089 від 22.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 196580, маса тари 96400, маса нетто - 9940;

07.03.2012 року згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 22720 кг., згідно товаротранспортної накладної № 1 від 07.03.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 36440, маса тари 13720, маса нетто - 22720.

Копії вказаних товаротранспортних накладних містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що в жодному із випадків вага, вказана у товаротранспортній накладній не відрізняється від ваги, вказаної в журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних, а тому висновок суду першої інстанції в даному випадку не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, посилання суду першої інстанції на ненадання позивачем доказів переходу права власності на зерно, приймання та зберігання якого здійснювалось ПрАТ «Оріль Лідер» є необґрунтованими оскільки, в матеріалах справи міститься, наданий позивачем, договір складського зберігання між позивачем та ПрАТ «Оріль Лідер» та складські квитанції. До того ж, як вбачається з наявних у справі товаротранспортних накладних, видаткових накладних, податкових накладних власником зданого на ПрАТ «Оріль Лидер» зерна є ТОВ «Катеринопільський елеватор», тобто позивач.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Агроперспектива», ФГ «Давос», ФГ «Себек-2007».

Доводи відповідача про нікчемність вищезазначених правочинів спростовуються наступним.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваного договору на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів зазначає, що укладені між позивачем та ТОВ «Агроперспектива», ФГ «Давос», ФГ «Себек-2007» договори не визнані недійсними в судовому порядку, а тому доводи відповідача про їх нікчемність є безпідставними, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від № 0001152301 від 16.11.2012, яке прийняте Катеринопільською ОДПІ Черкаської області ДПС підлягає скасуванню, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0001152301 від 16.11.2012.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0001152301 від 16.11.2012 визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 20.05.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.