Постанова № 31425434, 22.05.2013, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/1868/13-а

2-а/247/39/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючої судді Арапіної Н.Є.

при секретарі Щербініній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчити певні дії,

В с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов'язання вчити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3, причина смерті- захворювання, яке пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач у зв'язку з втратою годувальника має право на отримання одноразової компенсації в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті. Відповідачем здійснено виплату компенсації у сумі 7586 грн. На звернення позивача із заявою про здійснення їй доплати компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат отримала відмову. У зв'язку з наведеним просить визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати провести доплату суми разової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника, в розмірі 58 534 грн.

Позивач у судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради у судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб позивач та ОСОБА_3 18 травня 1974 року зареєстрували шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції, актовий запис № 365 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.13).

Згідно посвідчення позивач має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів, категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.11).

Згідно експертного висновку від 20 листопада 2012 року захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14).

18 березня 2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової компенсації за втрату годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, але відповідачем відмовлено у виплаті у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірі виплати деяким категоріям громадян, що постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.15,16-17).

Згідно довідки позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та отримує одноразову компенсацію сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачу 07 лютого 2013 року нарахована сума виплат у розмірі 7586 грн. 00 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20 квітня 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 07 лютого 2013 року виплачено 6186 грн. 36 коп., 08 травня 2013 року - 1399 грн. 64 коп. (а.с.18,43).

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28 лютого 1991 року.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, виходячи з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент втрати годувальника.

Судом встановлено, що позивач з 18 травня 1974 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 20 листопада 2012 року на підставі експертного висновку встановлено, що захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На звернення позивача із заявою про виплату їй одноразової компенсації за втрату годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідачем відмовлено, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірі виплати деяким категоріям громадян, що постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та отримує одноразову компенсацію сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачу нарахована сума виплат у розмірі 7586 грн. 00 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 20 квітня 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача (а.с.36-37) про нарахувіання одноразової компенсації сім"ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649.

Стаття 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11 вказує на неможливість призупинення дії норм цього закону іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Відповідних змін до норм спеціального закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" №796-Х11 на момент розгляду справи внесено не було.

У відповідності до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є вказана Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», яка регулює умови та розмір виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що і враховується судом.

Вказані обставини дають підстави зробити висновок, що позовні вимоги щодо визнання дій управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області протиправними по відмові у виплаті разової компенсації у зв'язку з втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплатити суму разової компенсації у зв*язку з втратою годувальника, виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті, є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно ст.13 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 липня складає 1102 гривні.

Тому вимоги про зобов"язання відповідача провести доплату позивачу одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 58534 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп. виходячи з наступного розрахунку: (60 х 1102 грн.) - 7586 грн..\

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсації за втратою годувальника у розмірі нижчому, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області провести доплату ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника у сумі 58534 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп. відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч.1, ч.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

Звільнити управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області від сплати судових витрат в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 55 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 20 квітня 2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсації за втратою годувальника у розмірі нижчому, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області провести доплату ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника у сумі 58534 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп. відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. Є. Арапіна