Ухвала суду № 31425033, 07.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 травня 2013 року Справа № 5021/951/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О.,суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Козир Т.П., Кота О.В.розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 23.10.2012у справі№5021/951/2011за позовомПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автолюкс", Приватного виробничого підприємства "Центр-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми"простягнення 15956019,32 грн.та за зустрічним позовомПриватного виробничого підприємства "Центр-Сервіс"доПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автолюкс"провизнання недійсними договорів поруки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.02.2012 року у справі №5021/951/2011 первісний позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Автолюкс"(далі - ТОВ ТД "Автолюкс") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" (далі - ТОВ "Італавто Суми") на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк") заборгованість в сумі 2008132,62 дол. США, що за офіційним курсом НБУ України станом на 08.02.2011 в гривневому еквіваленті складає 15956019,32 грн., в т.ч. 1900000 дол. США - борг за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 становить еквівалент 15096830,00 грн.; 93100 дол. США - борг за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 становить еквівалент 739744,65 грн., 9025 дол. США - пеня за основним боргом, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 становить еквівалент 136412,79 грн.; 6007,62 дол. США - пеня за простроченими відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 становить еквівалент 47734,73 грн.; у частині вимог по стягненню солідарно заборгованості з Приватного виробничого підприємства "Центр-Сервіс" (далі - ПВП "Центр-Сервіс") відмовлено; зустрічний позов задоволено; визнано недійсним договір поруки від 17.07.2008 №010-05/1042/2, укладений між ПАТ "Ерсте Банк", ТОВ ТД "Автолюкс" та ПВП "Центр - Сервіс", та договір поруки від 28.10.2009 №010-05/1042-5, укладений між ПАТ "Ерсте Банк", ТОВ ТД "Автолюкс" та ПВП "Центр - Сервіс".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 у справі №5021/951/2011 рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012 у справі №5021/951/2011, у якій заявник просить скасувати дану постанову та постанову суду апеляційної інстанції; скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсними договорів поруки від 17.07.2008 №010-05/1042/2 та від 28.10.2009 №010-05/1042-5 та в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПВП "Центр-Сервіс", як солідарного боржника, заборгованості за кредитним договором від 17.07.2008 №011-05/1043; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені зустрічної позовної заяви ПВП "Центр-Сервіс" про визнання недійсними договорів поруки від 17.07.2008 №010-05/1042/2 та від 28.10.2009 №010-05/1042-5 та стягнути солідарно з ТОВ ТД "Автолюкс", ПВП "Центр-Сервіс" та ТОВ "Італавто Суми" на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором від 17.07.2008 №011-05/1043 в розмірі 2008132,62 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 в гривневому еквіваленті становить 15956019,32 грн. та судові витрати.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 04.09.2007 у справі №21/125, постанову Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №4/105-10, ухвали Верховного Суду України від 11.02.2009 та від 24.02.2010 та Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України за 2010-2011 від 01.04.2012 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 23.10.2012 у справі №5021/951/2011, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суду України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо частково задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки судами попередніх інстанцій встановлений факт порушення ТОВ ТД "Автолюкс" умов кредитного договору та наявністю заборгованості за даним договором. Щодо задоволення зустрічного позову про визнання недійсними договорів поруки, суд касаційної інстанції виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи обґрунтовано зазначив, що оспорюванні договори суперечать вимогам чинного законодавства, положенням статуту ПВП "Центр-Сервіс", порушують права засновника ПВП "Центр-Сервіс" на особисте управління підприємством та господарське використання майна, оскільки укладені без його згоди, що відповідно до вимог статті 215 ЦК України є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Приймаючи ухвалу від 11.02.2009, на яку посилається заявник, Верховний Суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення позову про визнання недійсним договору поруки, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що права позивача, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з поручителем та не надавав своєї згоди на укладення спірного договору поруки, порушені не були, оскільки оспорюваний правочин не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і ухвала Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 04.09.2007 у справі №21/125, на яку посилається заявник, скасована постановою Верховного Суду України від 04.12.2007 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки, а рішення суду першої інстанції у цій частині залишено в силі. А тому, з огляду на нечинність даної постанови суду касаційної інстанції в частині, що стосується доводів заявника, вона не може розглядатись як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Також, не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права ухвала Верховного Суду України від 24.02.2010, якою рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки прийняття касаційною інстанцією ухвали про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну ухвалу не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

Крім того, до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України, не належать Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України за 2010-2011рр. від 01.04.2012, а відтак, посилання заявника на них є безпідставним.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Ерсте Банк" у допуску справи №5021/951/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Заріцька Судді С.Бакуліна Т.Данилова Т.Козир О.Кот