Рішення № 3142477, 24.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" лютого 2009 р. Справа № 20/362-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс ДВ”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „УІФК –АГРО”, с. Коржі

про стягнення 17585,76 грн.

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Рябчинський О.Ю., довір. б/н від 04.02.2008 р.

від відповідача: Іванченко І.М., довір. № 19/11/1 від 19.11.2008 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс ДВ” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „УІФК –АГРО” (далі - відповідач) про стягнення 17585,76 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 19.05.2008 р. з Відкритим акціонерним товариством „УІФК –АГРО” усного договору, згідно якого ТОВ „Фудсервіс ДВ” зобов’язувалося передати у власність товар ВАТ „УІФК –АГРО”, а відповідач прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 35894,44 грн., які покупцем були сплачені частково, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 17585,76 грн. основного боргу, а також відшкодувати 176,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 20.01.2009 р. позивач позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 20.01.2009 р. представник відповідача проти наявності заборгованості не заперечував та висловив намір відповідача в термін до 16.02.2009 р. погасити заборгованість перед позивачем.

Розгляд справи було відкладено до 24.02.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальностю „Фудсервіс ДВ” (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „УІФК –АГРО” (покупець) був укладений усний договір купівлі-продажу, відповідно якого продавець зобов’язувався поставити миючі засоби, а покупець прийняти та оплатити їх.

В період з 21.05.2008 р. до 25.06.2008 р. ТОВ „Фудсервіс ДВ” згідно укладеного договору купівлі-продажу від 19.05.2008 р. було поставлено ВАТ „УІФК - АГРО” товару на суму 35894,44 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001737 від 21.05.2008 р. на суму 16332,38 грн., № РН-0001738 від 21.05.2008 р. на суму 1737,50 грн., № РН-0001840 від 27.05.2008 р. на суму 15848,16 грн., № РН-0002285 від 25.06.2008 р. на суму 1976,40 грн.

Відповідач сплатив позивачеві частину вартості поставленого товару на суму 18308,68 грн.

Оскільки сторонами не було встановлено строк виконання покупцем зобов’язання щодо сплати за товар у письмовій формі, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 163/3 від 09.09.2008 р. на суму 17585,76 грн.

У відповідь на претензію № 163/3 від 09.09.2008 р. ВАТ „УІФК - АГРО” надіслало лист на адресу ТОВ „Фудсервіс ДВ”, в якому не заперечує наявності заборгованості у розмірі 17585,76 грн., однак зважаючи на тимчасове складне фінансове становище підприємства погасити вказану суму в повному обсязі не має можливості.

Станом на 03.12.2008 р. заборгованість відповідача складає 17585,76 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 17585,76 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „УІФК - АГРО” (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код 34821667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс ДВ” (03680, м. Київ, вул. Радищева, 12/16, код 34484625) –17585 (сімнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 76 коп. основного боргу, 176 (сто сімдесят шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –27.02.2009 р.