Ухвала суду № 31423112, 27.05.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/308/13 Справа № 734/774/13-ц

У Х В А Л А

іменем України

27 травня 2013 року смт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

27 травня 2013 року через канцелярію Козелецького районного суду Чернігівської області позивачем було надіслано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: автомобіль «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1.

У відповідності до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав, зокрема, права власності. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В матеріалах позовної заяви та поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач вживає активних заходів щодо відчуження належного йому майна: веде переддоговірну діяльність, укладає попередні договори, або просто розшукує потенційних покупців, розміщуючи об'яви та реклами в засобах масової інформації.

Викладене свідчить про те, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування ухвали про забезпечення позову.

Крім того, до заяви не додано підтвердження, що за станом на 27 травня 2013 року вказаний автомобіль належить ОСОБА_2, а також некоректно вказаний власник автомобіля - лише прізвище та ініціали.

Суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову позивачу, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 151, 152 ЦПК України позивачем не надано будь-яких документів які підтверджують викладені в заяві обставини щодо належності на праві власності відповідачу майна на яке просить накласти арешт. Крім цього, позивачем не зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов даними видами забезпечення позову та необґрунтована співмірність забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 197, 151 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала не перешкоджає повторному зверненню з заявою про забезпечення позову після усунення вказаних недоліків.

Суддя Бузунко О.А.