Постанова № 31422633, 21.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2013 р. № 820/2168/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Веретун Н.І.,

представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд:

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000022220 від 08 січня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 297775,50 грн. (Двісті дев'яносто сім тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.), в т.ч. за основним платежем 198517,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 99258,50 грн.;

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000012220 від 08 січня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 283596,00 грн. (Двісті вісімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 00 коп.), в т.ч. за основним платежем 189064,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 94532,0 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірок податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки актів перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення №0000522220 (№0000022220) та №0000012220 від 08 січня 2013 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу №1712 від 13.12.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (код ЄДРПОУ 31632557) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Таурус Голд» (код ЄДРПОУ 38112590) та з ТОВ «Спецагроресурс» (код ЄДРПОУ 38112611) за вересень 2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт №3687/22-207/31632557 від 24.12.2012 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень":

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, яке призвело до заниження до сплати в бюджет суми податку на прибуток на загальну суму 198517,0 грн., у тому числі: за 3 кв. 2012 року на суму 198517,0 грн.;

- п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість всього в сумі 189064,0 грн., у тому числі: за вересень 2012 року на суму 189064,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 24.12.2012 р. №3687/22-207/31632557 Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000522220 (№0000022220) від 08.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 297775,50 грн., в т.ч. за основним платежем 198517,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 99258,50 грн.;

- №0000012220 від 08.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 283596,00 грн., в т.ч. за основним платежем 189064,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 94532,0 грн.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом № 1236 від 28.11.2012 встановлено, що при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та складається з таких частин: порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера; номер підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

Суд звертає увагу на те, що при складанні податкового повідомлення-рішення №0000522220 від 08.01.2013 р. Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була допущена технічна помилка, у зв'язку з чим на адресу позивача було направлено лист «Про внесення змін до ППР» від 30.01.2013 р. №1209/10/22.2-16, в якому податковий орган, через виявлену технічну помилку, просить вважати номер податкового повідомлення-рішення наступним: №0000022220.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображених в акті №3687/22-207/31632557 від 24.12.2012 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Таурус Голд" (код ЄДРПОУ 38112590) та з ТОВ "Спецагроресурс" (код ЄДРПОУ 38112611).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Таурус Голд" (код ЄДРПОУ 38112590), судом встановлено наступне.

Між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (Покупцем) та ТОВ "Таурус Голд" (Постачальником) укладено договір поставки № 1206/01 П від 01.06.2012 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, узгодженими сторонами відповідно до специфікації до договору.

На підставі заявки позивача від 21.09.2012 року, сторонами, 24.09.2012 року було підписано специфікацію № 7. В рамках виконання зобов'язань за договором та на підставі зазначеної специфікації ТОВ "Таурус Голд" поставило на адресу позивача ТМЦ (плівку та плівку металеву) на суму 565226,30 грн., в т.ч. ПДВ 94204,38 грн.

В межах даного правочину ТОВ "Таурус Голд" виписало ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" податкову накладну № 92418 від 24.09.2012 року на суму ПДВ 94204,38 грн. та видаткову накладну № 92418 від 24.09.2012 року на суму 565226,30 грн.

Оприбуткування придбаного у ТОВ "Таурус Голд" товару було проведено позивачем по рахунку 201 бухгалтерського обліку, який відображає наявність і рух сировини та матеріалів на підприємстві, що входять дo складу продукції, яка виготовляється aбо є необхідною складовою при її виготовленні.

Переміщення товару здійснювалося автотранспортним підприємством ТОВ «Транс Сервіс Груп Плюс», автомобілем марки VOLVO АР 53-86 ВІ, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ПаТипТ-00088 від 24 вересня 2012 року.

Приймання товару за якістю згідно п.7.1 Договору здійснювалося відповідно до паспортів якості виробника (№09281399, марка Н1-LS 18; №09281381, марка БОППмат 20; № 223, марка HGPL 40; №09281395, марка HMPL 20, б/н, марка Р12) уповноваженою особою позивача на підставі довіреності на одержання ТМЦ № 412 від 24.09.2012 року, про видачу якої зроблено відповідний запис в реєстрі реєстрації довіреностей, витяг з якого разом з комплексом кадрових документів на працівника долучено позивачем до матеріалів справи.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, проведення розвантажувальних операцій здійснювалося працівником підприємства - машиністом електрокара за допомогою навантажувача СРСD 25HW15A, що підтверджено наказом № 38-к від 27.11.2007 року, актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 66/2005 від 31.08.2005 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 131 за 07.05.04 р. - 20.05.13 р. та 105 за 01.01.12 р. - 20.05.13 р.

Поставка товару здійснювалася на склад ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Північна, буд. 4, та належить позивачу на праві власності, що підтверджується: договором купівлі-продажу від 21.09.2001 року, зареєстрованим за № 1553; актом приймання передачі від 26.09.2001 року до договору купівлі продажу №1553 від 21.09.2001 року; реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 28.09.2001 року; розпорядженням про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.01.2006 р. №51; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.01.2006 р.; витягом № 9658815 від 25.01.2006 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно; технічним паспортом на виробничий будинок, реєстровий №2201 (за адресою:м. Харків, вул.. Північна,4); договором оренди землі від 06.03.2006 р.; актом приймання-передачі земельної ділянки від 06.03.2006 р. до договору оренди землі від 06.03.2006 р.

Відповідно до п.8.1. Договору №1206/01 П від 01.06.2012 р., продукція повинна бути затарена та спакована Постачальником таким чином, щоб забезпечити її схоронність за звичайних умов зберігання і транспортування.

Згідно з умовами договору поставка товару здійснювалася у тарі (товар (плівку) було спаковано у бабіни та розміщено на піддонах), яку після проведення розвантажувальних робіт було повернено постачальнику, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткова накладна № 92418/1 від 24.04.2012 року та видаткова накладна (повернення) № УЮ-09/24-1 від 24.09.2012 року.

Як встановлено судом, оплату вартості придбаних товарів, згідно виставленого ТОВ «Таурус Голд» рахунку № 769 від 24.09.2012 р., позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням №4893 від 08.10.2012 року на суму 300000,00 грн., № 4896 від 10.10.2012 року на суму 265226,30 грн., а також банківськими виписками за 08.10.12 та 10.10.2012. Облік розрахунків за одержані від ТОВ «Таурус Голд» товарно-матеріальні цінності відображено позивачем у рахунку 631 бухгалтерського обліку.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Спецагроресурс" (код ЄДРПОУ 38112611), судом встановлено наступне.

Між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (Покупцем) та ТОВ «Спецагроресурс» (Постачальником) укладено договір поставки №02/07/12ДХ від 02.07.2012 р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, узгодженими сторонами відповідно до специфікації до договору.

Відповідно до специфікацій № 7 від 04.09.2012 р. та № 8 від 07.09.2012 р., підписаних сторонами за заявками позивача від 03.09.12 р. та 06.09.12 р. в рамках договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецагроресурс» було поставлено на адресу покупця товар (фарбу та етилацетат).

На виконання умов договору №02/07/12ДХ від 02.07.2012 р. ТОВ «Спецагроресурс» виписало ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" видаткову накладну №90416 від 04.09.2012 р. на суму 409317,92 грн., податкову накладну № 90416 від 04.09.2012 р. на суму ПДВ 68219,65 грн., видаткову накладну № 90716 від 07.09.2012 р. на суму 159840,0 грн. та податкову накладну № 90716 від 07.09.2012 року на суму ПДВ 26640,0 грн.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджено товарно-транспортними накладними № ПаТипТ-00088 від 04 .09.2012 р. та № ПаТипТ-00088 від 07 .09.2012 р.

Товар був отриманий працівником позивача на підставі довіреностей № 390 від 04.09.2012 року та № 401 від 07.09.2012 року, на підтвердження чого позивачем наданий витяг з журналу реєстрації довіреностей, в якому вчинений запис про видачу заступнику начальника цеху поліграфічної продукції довіреностей на отримання ТМЦ у ТОВ «Спецагроресурс», та комплект кадрових документів (наказ № 4-к від 15.03.2007 року, дозвіл на працевлаштування № 3040 від 24.11 2011 року, штатний розпис на 2012 рік; наказ № 01-02 ПР від 03.01.2012 р. «Про встановлення матеріальної відповідальності»).

Крім того, до матеріалів справи позивачем надані докази проведення розвантажувальних робіт машиністом електрокара, який є працівником підприємства, що підтверджено наказом про призначення на посаду № 38-к від 27.11.2007 року, за допомогою навантажувача СРСD 25HW15A, який належить до необоротних активів ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» на підставі акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 66/2005 від 31.08.2005 року і обліковується на рахунках 105 «Транспортні засоби» та 131 «Знос основних засобів».

Відповідно до п.2.3 якість продукції повинна відповідати вимогам діючих стандартів, технічних умов та мати відповідний сертифікат якості або відповідності.

Згідно умов договору якість поставленої продукції підтверджено сертифікатами якості на кожен окремий вид продукції, а саме: сертифікат якості на етилацетат (марка А, сорт вищий), на фарбу 1374 чорна, на фарбу 1375 біла, на фарбу 2963 жовта, на фарбу 2968 червона, на фарбу 2974 синя, на фарбу 021 помаранчева.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази постачання упакованої та розміщеної у тарі продукції, а також докази подальшого руху тари після використання позивачем придбаного у ТОВ «Спецагроресурс» товару, а саме: акт оприбуткування відходів № УЮ-26/10-1 від 26.10.2012 р., картку рахунку 2091, договір поставки лому та відходів чорних металів № 141009/1 від 14.10.2009 р., видаткову накладну № 10/95 від 26.10.2012 р.; акт приймання чорних (вторинних) металів № 04-0426 від 26.10.2012 р.; довіреність № 367 від 26.10. 2012 р., видаткову накладну № 90716/т від 07.09.2012 р. та видаткову накладну (повернення) № УЮ-09/07-1 від 07.09.2012 р.

Із наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 4865 від 17.09.2012 р. на суму 300000,0 грн., № 4870 від 19.09.2012 р. на суму 109317,92 грн., № 4871 від 19.09.2012 р. на суму 159840,0 грн. вбачається, що розрахунки між сторонами договору за отриманий товар здійснені в повному обсязі, що відповідно відображено позивачем у рахунку 631 бухгалтерського обліку.

Поставка товару здійснювалася на склад ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Північна, буд. 4, та належить позивачу на праві власності, що підтверджується матеріалами справи.

Факт використання придбаного у ТОВ «Таурус Голд» та ТОВ «Спецагроресурс» товару у власній господарській діяльності позивача, як складової готової продукції, яку він виробляє, підтверджено наявними в матеріалах справи накладними на внутрішнє переміщення матеріалів зі складу матеріалів в цех виробництва друкованої продукції, нормами витрат матеріалів на 1 кг готової продукції, попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції, звітами про випуск продукції за період з 01.09.12 по 30.09.12 року та за період з 01.10.12 по 31.10.12 року по виду діяльності «печатная продукция новая».

Судом встановлено, що в подальшому готова продукція, яка виготовлена з плівки та фарбувальних матеріалів, придбаних у ТОВ «Таурус Голд» і ТОВ «Спецагроресурс», була реалізована:

ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода», що підтверджено договором №17К від 30.12.2011 р., видатковою накладною № 10/13п від 04.10.2012 р.; податковою накладною № 11 від 04.10.2012 р.; довіреністю № 1240 від 04.10.2012 р.; специфікацією від 04.10.2012 р.; товарно-транспортною накладною № ПаТипТ-00088 від 04.10.2012 р.; видатковою накладною № 10/79п від 24.10.2012 р.; податковою накладною № 97 від 24.10.2012 р.; довіреністю № 1323 від 24.10.2012 р.; специфікацією від 24.10.2012 р., товарно-транспортною накладною № ПаТипТ-00088 24.10.2012; банківськими виписками;

ПП «СПС», що підтверджено договором №29/11-2010 від 29.11.2010 року; видатковими накладними: № № 9/23п від 05.09.2012 р.; № 9/64п від 18.09.2012 р., № 10/21п від 08.10.2012 р., № 10/28п від 10.10.2012 р., № 10/45п від 15.10.2012 р.; № 10/70п від 22.10.2012 р.; № 10/86п від 25.10.2012 р.; податковими накладними: №17 від 05.09.2012 р., № 17 від 08.10.2012 р.; № 50 від 10.10.2012 р.; № 60 від 18.09.2012 р.; № 88 від 22.10.2012 р.; № 108 від 25.10.2012 р.; довіреностями: № 551 від 05.09.2012 р.; № 573 від 18.09.2012 р.; № 612 від 08.10.2012 р.; № 650 від 22.10.2012 р.; № 657 від 24.10.2012 р.; специфікаціями від 05.09.2012 р.; від 18.09.2012 р.; від 08.10.2012 р.; від 10.10.2012 р.; від 15.10.2012 р.; від 22.10.2012 р.; від 25.10.2012 р., товарно-транспортними накладними: № ПаТипТ-00088 від 18.09.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 08.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 10.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 15.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 22.10.2012 р. № ПаТипТ-00088 від 25.10.2012 року , платіжними дорученнями № 7584 від 11.10.2012 року; № 7613 від 12.10.2012 р., № 7622 від 15.10.2012 р.; № 7648 від 16.10.2012 р.; № 7667 від 17.10.2012 р.; № 7687 від 18.10.2012 р.; № 7706 від 19.10.2012 р.; № 7714 від 22.10.2012 р.; № 7733 від 23.10.2012 р.; № 7742 від 24.10.2012 р.; № 7758 від 25.10.2012 р.; № 7769 від 26.10.2012 р.; № 7788 від 29.10.2012 р.; № 7802 від 30.10.2012 р.; № 7823 від 31.10.2012 року на суму 15000,00 грн.; № 7929 від 07.11.2012 р.; № 7948 від 08.11.2012 р.; № 7966 від 09.11.2012 р.; № 7989 від 12.11.2012 р.; № 8009 від 13.11.2012 р.; № 8035 від 14.11.2012 р.; № 8049 від 15.11.2012 р.; № 8084 від 16.11.2012 р.; № 8107 від 19.11.2012 р.; № 8140 від 20.11.2012 р.; № 8162 від 21.11.2012 р.; № 8187 від 22.11.2012 р.; № 8213 від 23.11.2012 р.; № 8230 від 26.11.2012 р.; № 8256 від 27.11.2012 р.; № 8279 від 28.11.2012 р.; № 8298 від 29.11.2012 р.;

ТОВ «ФАКТОР», що підтверджено договором № 03.01/3 від 03.01.2012 р.; видатковою накладною № 10/7п від 02.10.2012 р.; податковою накладною № 4 від 02.10.2012 р.; довіреністю № 576 від 02.10.2012 р.; специфікацією від 02.10.2012 р.; товарно-транспортною накладною № ПаТипТ-00088 від 02.10.2012 р.; платіжним дорученням № 11171 від 22.10.2012 р.; № 11473 від 21.11.2012 р.; № 11835 від 24.12.2012 р.;

ТОВ «ПРОДЕКСПОРТ-2009», що підтверджено договором № 03.01/2 від 03.01.2012 року; видатковими накладними № 9/26п від 05.09.2012 р.; № 9/51п від 13.09.2012 р.; № 9/72п від 20.09.2012 р.; № 9/77п від 24.09.2012 р.; № 10/56п від 17.10.2012 р.; № 10/63п від 19.10.2012 р.; № 10/80п від 24.10.2012 р.; № 10/84п від 24.10.2012 р.; податковими накладними № 16 від 05.09.2012 р.; № 45 від 13.09.2012 р.; № 71 від 20.09.2012 р.; № 81 від 24.09.2012 р.; № 73 від 17.10.2012 р.; № 80 від 19.10.2012 р.; № 100 від 24.10.2012 р.; довіреностями № 159 від 04.09.2012 р.; № 169 від 20.09.2012 р.; № 192 від 17.10.2012 р.; № 192 від 17.10.2012 р.; специфікаціями від 05.09.2012 р.; від 13.09.2012 р.; від 20.09.2012 р.; від 24.09.2012 р.; від 17.10.2012 р.; від 19.10.2012 р.; від 24.10.2012 р.; від 24.10.2012 р.; товарно-транспортними накладними № ПаТипТ-00088 від 05.09.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 13.09.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 20.09.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 24.09.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 17.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 19.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 24.10.2012 р.; № ПаТипТ-00088 від 24.10.2012 р.; платіжними дорученнями № 4426 від 19.11.2012 р.; № 4476 від 03.12.2012 р.; № 4483 від 04.12.2012 р.; № 4513 від 10.12.2012 р.; № 4514 від 10.12.2012 р.; № 4584 від 26.12.2012 р.; № 4613 від 09.01.2013 р.; № 4639 від 16.01.2013 р.; № 4660 від 21.01.2013 р.;

ТОВ «УКРПРОДСНЕКГРУП», що підтверджено договором № 21\02-1П від 21.02.2012 р., видатковою накладною № 10/18п від 08.10.2012 р.; податковою накладною № 18 від 08.10.2012 р.; довіреністю № 247 від 05.10.2012 р.; специфікацією від 08.10.2012 р.; товарно-транспортною накладною № ПаТипТ-00088 від 08.10.2012 р., платіжним доручення № 300 від 09.11.2012 р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, згадані договори та переліченні первинні документи визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення та виписки банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до складених первинних документів, правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ, ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду з боку відповідача не має.

Розглянувши матеріали справи, суд з дослідженого акту перевірки №3687/22-207/31632557 від 24.12.2012 р. встановив, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугували висновки наступних актів:

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення зустрічної звірки» ТОВ "Таурус Голд" (код ЄДРПОУ 38112590) №177/244/38112590 від 26.10.2012 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення зустрічної звірки» ТОВ "Спецагроресурс" (код ЄДРПОУ 38112611) №179/244/38112611 від 26.10.2012 р., яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку органу державної податкової служби в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, при цьому, ТОВ "Спецагроресурс" та ТОВ "Таурус Голд" були офіційно зареєстровані платниками ПДВ на час здійснення господарських операцій та мали право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, які станом на момент виникнення спірних правовідносин були платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угод між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами які містяться в матеріалах справи, отже, суд робить висновок, що витрати з придбання товарів та послуг у ТОВ "Спецагроресурс" та ТОВ "Таурус Голд" вірно віднесені позивачем до валових витрат.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки №3687/22-207/31632557 від 24.12.2012 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000522220 (№0000022220) та №0000012220 від 08.01.2013 року прийняті Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000522220 (№0000022220) від 08 січня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 297775,50 грн. (Двісті дев'яносто сім тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень 50 коп.), в т.ч. за основним платежем 198517,0 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими санкціями) 99258,50 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 50 копійок).

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000012220 від 08 січня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 283596,00 грн. (Двісті вісімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 00 коп.), в т.ч. за основним платежем 189064,0 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят чотири гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими санкціями) 94532,0 грн. (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (код ЄДРПОУ 31632557) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294.0 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 травня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко