Рішення № 31421341, 27.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2013 р. Справа № 903/352/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА", м.Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТОРГХЛІБ", м.Луцьк

про стягнення 13728 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимофєєва І.В. - представник, довіреність №98, від 08.04.13р.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТОРГХЛІБ" про стягнення 13751,40 грн., з них 12611,34 грн. основного боргу, 928,68 грн. пені, 25,22 грн. інфляційних втрат, 186,16 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №14/01/11 від 14.01.2011р. та на видаткові накладні №РН-0001391 від 07.08.12р., №РН-0001533 від 23.08.12р., №РН-0001620 від 04.09.12р., №РН-0001695 від 14.09.12р., №РН-0001753 від 21.09.12р., №РН-0001817 від 28.09.12р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.04.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 17.04.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.04.13р. розгляд справи відкладено на 22.05.13р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

20.05.13р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій зазначено, що позивачем повторно здійснено розрахунок основного боргу, пені та 3% річних по кожній видатковій накладній окремо, в результаті якого загальний розмір заборгованості становить 13728 грн., з них основний борг 12610,54грн., пені - 909,85 грн., 3% річних - 182,39 грн. та 25,22 грн. інфляційних втрат, яку просять стягнути з відповідача.

Згідно п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 13728 грн., з них 12610,54 основного боргу, 909,85 грн. - пені, 3% річних - 182,39 грн. та 25,22 грн. інфляційних втрат, яка приймається судом, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 22.05.13р. представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання 22.05.13р. не з'явився, вимог ухвал господарського суду Волинської області від 05.04.2013р. та від 17.04.2013р. не виконав, повноважного представника не направив. Проте про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №4302302891606 від 24.04.13р..

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,-

встановив:

14.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА"(далі-Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТОРГХЛІБ"(далі-Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №14/01/11 (далі-Договір).

На виконання умов зазначеного договору позивачем за період з 14.01.11р. по 28.09.12р. відповідно до видаткових накладних(а.с.13-49) було поставлено товару відповідачу на загальну суму 123 609,98 грн..

Відповідачем було здійснено проплат на загальну суму 110 999,44 грн..

Позивач згідно заявлених вимог просить стягнути з відповідача основну заборгованість по видаткових накладних №РН-0001391 від 07.08.12р., №РН-0001533 від 23.08.12р., №РН-0001620 від 04.09.12р., №РН-0001695 від 14.09.12р., №РН-0001753 від 21.09.12р., №РН-0001817 від 28.09.12р. на суму 12610,54 грн..

07.02.13р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензійна заява №30 від 07.02.13р. про погашення суми основної заборгованості, дана претензія отримана відповідачем 15.02.13р. та залишена без відповіді.

Станом на час розгляду справи, в порушення умов договору, відповідачем вартість отриманого товару на суму 12610,54 грн. не оплачено, контррозрахунку заборгованості не надано.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар партіями, згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

У п.п.1.2,1.3 Договору зазначено, що купівля продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення Покупця, загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.

Згідно п.5.1 Договору ціна кожної партії товару погоджується сторонами в замовлені, а також зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

У відповідності з п.6.1 даного Договору оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 30 днів з моменту поставки товару Покупцю.

Згідно п.6.2 розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем або в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, який вказаний в цьому договорі або повідомлений Продавцем додатково.

Пунктом 6.3 Договору врегульовано, що днем оплати за отриманий товар, отже днем виконання свого платіжного зобов'язання Покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, зараховується на банківський рахунок Продавця.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості 12610,54 грн., тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Сума заборгованості 12610,54 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 909,85 грн. пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.10.2.1 даного Договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1 даного договору Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Суд перевіривши правильність розрахунку пені по кожній накладній окремо з врахуванням положень п.10.2.1 Договору, погоджується з наведеним розрахунком, окрім нарахування пені по накладній за №РН-0001391 від 07.08.12р. в розмірі 247,69 грн. в період з 11.09.12р. по 25.03.13р. на суму заборгованості 3082,30 грн., оскільки в цьому випадку слід застосувати пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже по даній накладній пеню слід було нараховувати в період з 11.09.12р. по 11.03.13р..

Суд перерахувавши розмір пені по накладній за №РН-0001391 від 07.08.12р. на суму заборгованості 3082,30 грн. за період з 11.09.12р. по 11.03.13р., встановив, що остання становить - 229,91 грн..

Отже, стягнення пені в розмірі 909,85 грн. підлягає до часткового задоволення в сумі 892,07 грн., у стягненні з відповідача пені в розмірі 17,78 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 182,39 грн. та 25,22 грн. інфляційних втрат слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 182,39 грн. по вище зазначених накладних та інфляційних втрат в розмірі 25,22 грн. в період з 22.10.13 по 25.03.13 на суму заборгованості 12610,54 грн., перевіривши методику та період нарахувань, суд вважає, що дані вимоги підставні та підлягають до задоволення.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення, виходячи з умов договору купівлі-продажу №14/01/11 від 14.01.2011р., господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в сумі 13710,22 грн., з них 12610,54 грн. - основна сума заборгованості, 892,07 грн. - пеня, 182,39 грн. - 3% річних та 25,22 грн. інфляційні втрати, в частині стягнення пені в розмірі 17,78 грн. - відмовити.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, 1720,50 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬТОРГХЛІБ" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 37128826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА ПАК УКРАЇНА" (43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Потебні, 52а, код ЄДРПОУ 33559762) 13710,22(тринадцять тисяч сімсот десять гривень двадцять дві копійки) грн. з них 12610,54 грн. - основна сума заборгованості, 892,07 грн. - пеня, 182,39 грн. - 3% річних та 25,22 грн. інфляційні втрати та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок)грн. судового збору.

3. В частині стягнення 17,78 грн. пені - відмовити.

Повний текст рішення складено

27.05.13

Суддя А. С. Вороняк