Рішення № 31420106, 20.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2013 р.Справа № 916/944/13

За позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"

про стягнення 3293,75грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Барбін В.В., діючий на підставі довіреності від 11.02.13р. В судове засідання 20.05.13 не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" плати за надані послуги у сумі 3264,90грн. та 3% річних у сумі 28,85грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/944/13.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судові засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до пункту 2.2. Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000р. №574, Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" були надані Публічному акціонерному товариству „Чорномортехфлот" послуги інспекції державного портового нагляду, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки: №261 від 26.01.2012р., №167 від 19.01.2012р., №360 від 06.02.2012р., №443 від 14.02.2012р., №695 від 01.03.2012р., №696 від 01.03.2012р., №698 від 01.03.2012р., №694 від 01.03.2012р., №792 від 07.03.2012р., №697 від 01.03.2012р., №1179 від 28.03.2012р., №1905 від 10.04.2012р., №1906 від 10.04.2012р., №2114 від 26.04.2012р.

За результатами наданих послуг між позивачем та відповідачем підписані та скріплені печатками сторін Акти наданих послуг (виконаних робіт) №01790077 від 31.01.2012р., №07240077 від 15.02.2012р., №07250077 від 15.02.2012р., №12980077 від 06.03.2012р., №12990077 від 06.03.2012р., №13000077 від 06.03.2012р., №13010077 від 06.03.2012р., №13020077 від 07.03.2012р., №14570077 від 31.03.2012р., №18710077 від 10.04.2012р., №18720077 від 10.04.2012р., №21950077 від 30.04.2012р.

В подальшому, на підставі вищезазначених Актів наданих послуг (виконаних робіт) Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" виставлені Публічному акціонерному товариству „Чорномортехфлот" для оплати рахунки на загальну суму 4464,7грн., а саме: №07190077 від 31.01.2012р. на суму 815,06грн., №07240077 від 15.02.2012р. на суму 190,75грн., №07250077 від 15.02.2012р. на суму 95,38грн., №12980077 від 06.03.2012р. на суму 384грн., №12990077 від 06.03.2012р. на суму 672грн., №13000077 від 06.03.2012р. на суму 384грн., №13010077 від 06.03.2012р. на суму 672грн., №13020077 від 07.03.2012р. на суму 719,69грн., №14570077 від 31.03.2012р. на суму 143,06грн., №18710077 від 10.04.2012р. на суму 95,38грн., №18720077 від 10.04.2012р. на суму 95,38грн., №21950077 від 30.04.2012р. на суму 198грн.

Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, проте, відповідач розрахувався за отримані послуги частково по рахункам №07240077 від 15.02.2012р., №07250077 від 15.02.2012р., №12980077 від 06.03.2012р., №12990077 від 06.03.2012р., №13000077 від 06.03.2012р., №13010077 від 06.03.2012р., №13020077 від 07.03.2012р., №14570077 від 31.03.2012р., №18710077 від 10.04.2012р., №18720077 від 10.04.2012р., №21950077 від 30.04.2012р. на загальну суму 3649,64грн. лише 23.07.2012р., про що свідчить наявна у матеріалах справи банківська виписка від 23.07.2012р., у зв'язку з чим у публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" утворилася перед позивачем заборгованість у сумі 815,06грн.

22.06.2012р. Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" на адресу відповідача була направлена претензія №09/1191 про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" надані Публічному акціонерному товариству „Чорномортехфлот" послуги щодо умов безпечного входу до порту, стоянки в порту та виходу з порту (причальний портовий збір).

За результатами наданих послуг між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками сторін Акт прийому-здачі робіт (послуг) від 01.02.2012р., на підставі якого Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" виставлений відповідачу для оплати рахунок №144 від 01.02.2012р. на суму 1579,84 грн.

Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, проте, відповідач не розрахувався за отримані послуги, у зв'язку з чим у публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" утворилася перед позивачем заборгованість у сумі 1579,84грн.

20.02.2013р. Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" на адресу відповідача була направлена претензія №09/364 про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Також, відповідно до пункту 2.2. Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000р. №574 Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" були надані Публічному акціонерному товариству „Чорномортехфлот" послуги інспекції державного портового нагляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка-рахунок №182 від 25.07.2012р.

За результатами наданих послуг між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками сторін Акт наданих послуг №39390077 від 27.07.2012р., на підставі якого Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" виставлений відповідачу для оплати рахунок №39390077 від 27.07.2012р. на суму 870грн.

Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, проте, відповідач не розрахувався за отримані послуги, у зв'язку з чим у публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" утворилася перед позивачем заборгованість у сумі 870грн.

20.02.2013р. Державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" на адресу відповідача була направлена претензія №09/364 про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищезазначене, враховуючи несплату відповідачем заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" плати за надані послуги у сумі 3264,90грн. та 3% річних у сумі 28,85грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", який в силу вимог ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи рахунки №07190077 від 31.01.2012р. на суму 815,06грн., №07240077 від 15.02.2012р. на суму 190,75грн., №07250077 від 15.02.2012р. на суму 95,38грн., №12980077 від 06.03.2012р. на суму 384грн., №12990077 від 06.03.2012р. на суму 672грн., №13000077 від 06.03.2012р. на суму 384грн., №13010077 від 06.03.2012р. на суму 672грн., №13020077 від 07.03.2012р. на суму 719,69грн., №14570077 від 31.03.2012р. на суму 143,06грн., №18710077 від 10.04.2012р. на суму 95,38грн., №18720077 від 10.04.2012р. на суму 95,38грн., №21950077 від 30.04.2012р. на суму 198грн., №144 від 01.02.2012р. на суму 1579,84 грн., №39390077 від 27.07.2012р. на суму 870грн. на загальну суму 6914,54грн. на оплату наданих згідно Актів наданих послуг (виконаних робіт) №01790077 від 31.01.2012р., №07240077 від 15.02.2012р., №07250077 від 15.02.2012р., №12980077 від 06.03.2012р., №12990077 від 06.03.2012р., №13000077 від 06.03.2012р., №13010077 від 06.03.2012р., №13020077 від 07.03.2012р., №14570077 від 31.03.2012р., №18710077 від 10.04.2012р., №18720077 від 10.04.2012р., №21950077 від 30.04.2012р., Акту прийому-здачі робіт (послуг) від 01.02.2012р., Акту наданих послуг №39390077 від 27.07.2012р., підписаних та скріплених печатками сторін, фіксують факт надання позивачем відповідачу послуг та свідчать про виникнення між сторонами справи зобов'язання, зокрема, зобов'язання відповідача щодо оплати отриманих послуг.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно стст.32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати наданих послуг, надані позивачем докази наявності заборгованості станом на дату розгляду справи, ненадання відповідачем будь-яких доказів щодо наявності заперечень відносно розміру заборгованості, якості та своєчасності виконання позивачем отриманих відповідачем послуг, за які відповідач частково розрахувався з позивачем, позовні вимоги про стягнення 3264,90грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, розрахованих відповідно на кожну з сум заборгованості за надані послуги та строків їх сплат, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 28,85грн. також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" про стягнення з публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" плати за надані послуги у сумі 3264,90грн. та 3% річних у сумі 28,85грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" (65026 м.Одеса, вул.Польська, буд.18, код 01385479) на користь Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" (54002 м.Миколаїв, вул.Заводська, 23, код 01125608) заборгованість з основного боргу у сумі 3264(три тисячі двісті шістдесят чотири)грн.90коп., 3% річних у сумі 28(двадцять вісім)грн.85коп., судовий збір у розмірі 1720(одна тисяча сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.05.13р.

Суддя Ю.Г.Фаєр