Рішення № 31420104, 21.05.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2013 р. Справа № 918/308/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ

до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луцика Ігоря Богдановича Рівненська область, смт. Рокитне

про стягнення 128 236 грн. 49 коп., з яких 103 415 грн. 93 коп. - відсотків, 24 820 грн. 56 коп. - пені

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Лукашин Є.В. - за довіреністю №547-0-1 від 20.02.2012 року

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області про стягнення 128 236 грн. 49 коп., з яких 103 415 грн. 93 коп. - відсотків, 24 820 грн. 56 коп. - пені.

Ухвалою суду від 07.03.2013р. порушено провадження у справі №918/308/13-г та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 20.03.2013р.

20.03.2013 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у яких зазначає, що відсотки за користування кредитними коштами передбачені умовами кредитного договору № 0703/82 п.4.1. Договору, а у випадку порушення кредитних зобов'язань відсоткова ставка становить 30 % річних (п.4.3.Договору). Відсотки за користування кредитом не є штрафною санкцію, а застосовуються до боржника до повного погашення кредиту в межах строку позовної давності, який передбачений п.6.8 кредитного договору "строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту , відсотків за користування кредитом, винагороди неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років". Зауважує, що пеня відповідно до розрахунку та діючого законодавства нарахована за 6 місяців і становить за період з 30.12.2010 р. по 26.02.2013 р. 2334.10 Євро, що за курсом 10,633887 НБУ становить 24820.56 грн.

Повідомив, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007р. було укладено договір поруки №0703/82/ДП від 27.03.2007р., сторонами якого є Луцик І.Б. (Поручитель) та ЗАТ КБ "Приватбанк" (Кредитор).

Також зазначив, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.05.2011р. по справі №2-1815/2011р. стягнуто солідарно з Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс", Луцик Ігоря Богдановича на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 290818грн. 96коп. заборгованості по кредитному договору №0703/82 від 27.03.2007р., яка існувала станом на 29.12.2010р. Зазначеним рішенням також стягнуто з ТзОВ "Українське Фінансове агентство "Верус" в особі філії у Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 200грн.

Ухвалою суду від 20.03.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луцика Ігоря Богдановича (Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Проектуюча, буд.1, буд. 26). Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 08.04.2013р.

Судом, з метою встановлення адреси реєстрації та місця проживання Луцика Ігоря Богдановича (ідентифікаційний код 2220802973) розгляд справи відкладено на 18.04.2013р., направлено запит до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області (м. Рівне, вул. 16 Липня, 6) (лист від 09.04.2013р.).

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби у Рівненській області (лист від 15.04.2013р. №2668) Луцик Ігор Богданович зареєстрований за адресою смт. Рокитне, вул. Проектуюча, буд.1, кв.26.

Ухвалою суду від 18.04.2013р., за заявою позивача, строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.05.2013р.

В судовому засіданні 13.05.2013 року представником позивача долучено до матеріалів справи докази направлення на адресу Луцика І.Б. копії позовної заяви з додатками, додаток № 1 до договору поруки № 467 від 12.02.2009 р. укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС", копію постанови Рокитнівського ВДВС від 12.03.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження додається.

За результатами судового засідання 13.05.2013р., розгляд справи відкладено на 21.05.2013р.

В судовому засіданні 21.05.2013р. представником позивача подано письмове уточнення розрахунку до позовної заяви, в якому зазначено, що нарахування відсотків за користування кредитом відбувається на тіло кредиту в сумі 15462,39 євро. Заборгованість по тілу кредиту в сумі 15462,39 євро станом на 29.12.2010р. підтверджується рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.05.2011р. Погашення заборгованості по тілу кредиту не відбулось, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією постанови державного виконавця відділу ДВС Рокитнівського районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 12.03.2013р.

Також представником позивача подано уточнення до прохальної частини позовної заяви (вх.№ 9100/13 від 21.05.2013р.), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 128236грн. 49коп. заборгованості, з якої 103415грн. 93коп. заборгованості по відсотках та 24820грн. 56коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007 року, ордером-розпорядженням №01/1 про видачу (погашення) короткострокового кредиту від 29.03.2007р. Звертає увагу суду на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідач - Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення - ухвал суду від 20.03.2013р., від 08.04.2013р., від 18.04.2013р., від 13.05.2013р. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луцик Ігор Богданович Рівненська область смт. Рокитно письмової позиції з приводу поданого позову не подав, в судове засідання не з'явився.

Ухвали суду від 20.03.2013р., від 08.04.2013р., від 18.04.2013р., від 13.05.2013р. направлені Луцику Ігорю Богдановичу на адресу - смт. Рокитне, вул.. Проектуюча, 1, кв.26 (місце реєстрації, згідно відомостей Управління державної міграційної служби України у Рівненській області) рекомендованими листами, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини, повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності Луцика Ігоря Богдановича та представника відповідача Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області, відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ КБ "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

27.03.2007р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) та спеціалізованим сільськогосподарським виробничим кооперативом "Селянський ліс" (Позичальник) укладено кредитний договір №0703/82.

Відповідно до п.1.1 договору у рамках Програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, Банк зобов'язався надати Позичальникові кредит у межах суми, зазначеної в п. 1.2 даного договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним Договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі.

Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток№1 до даного договору), але не пізніше 17.03.2010р. (п.1.3 кредитного договору).

Згідно п.2.2.2. Договору Позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.11, 4.12 цього Договору, а також відповідно до Графіка погашення кредиту в дату сплати відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначені в Додатку №1 до цього Договору.

За умовами п.4.1 договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3., 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку №1 до договору, Позичальник сплачує відсотки у розмірі 14% річних.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4,11 даного Договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 30 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.4.3 даного договору здійснюється 16 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору (п.4.4 договору).

Відповідно до п.6 кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до Договору) а також п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, строків повернення кредиту, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до Договору), а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3 Договору, винагороди передбаченої п.п.4.5 4.6 Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Договір набирає чинності з моменту підписання даного Договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за даним Договором (п. 7.1 Договору)

За приписами п. 7.3 договору будь-які зміни і доповнення до даного Договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді з належними підписами обох сторін. Всі усні домовленості за даним Договором юридичної чинності не мають.

Пунктом 8.1. визначено, що договір складений у 2 екземплярах, що мають однакову юридичну силу. Додаток до даного договору є його невід'ємною частиною.

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано уповноваженим представником Банку, представником Позичальника та скріплено відбитком печатки банку.

На виконання умов кредитного договору №0703/82 від 27.03.2007р. Банком надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 37 000 євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи ордером-розпорядженням №01/1 від 29.03.2007р. на суму 37 000 євро (призначення платежу надання кредиту згідно договору №0703/82 від 27.03.2007р. ССВК "Селянській ліс").

До матеріалів справи позивачем долучено банківську ліцензію та дозвіл на здійснення валютних операцій (з відповідним додатком), дійсних станом на час видачі кредитних коштів.

27.03.2007р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (Кредитор) та Луциком Ігорем Богдановичем (смт. Рокитне, іден. код 2220802973) (Поручитель) укладено договір поруки №0703/82ДП.

Предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Спеціалізованим сільськогосподарським виробничим кооперативом "Селянський ліс" (Боржником) своїх обов'язків за кредитною угодою № 0703/82 від 27 березня 2007 року та додатків до неї (Кредитний договір), згідно якого Кредитором надав Боржнику кредит у розмірі 37000, 00 (тридцять сім тисяч Євро 00 центів) Євро, а Боржник зобов'язаний повернути кредит в строк до "17" березня 2010 року, сплачувати за його користування відсотки у розмірі 14% річних, процентів та винагороди за ведення кредитної справив розмірі 2% від суми кредиту, яка оплачується щомісячно рівними частинами при погашенні кредиту вказаної в додатках до кредитного договору (графіків погашень), а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати 30 (Тридцять) % річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також виплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі.

Пунктом 2 договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором. (п. 10 Договору поруки).

За приписами п.11 договору поруки сторони прийшли до згоди, що строк (позовна давність), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом 5 (п'яти) років.

Договір поруки №0703/82/ДП підписано Поручителем та представником Банку, та скріплено відбитком печатки Банку.

12.02.2009р. між "ПриватБанк" (Банк) та ТзОВ "Українське фінансове Агенство "Верус" укладено договір поруки №467 від 12.02.2009р.

Пунктом 1 Договору поруки визначено, що предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання боржниками вказаними у Додатку - 1 до цього Договору (далі - Боржники) всіх своїх обов'язків за кредитними Договорами вказаними в Додатку - 1 до цього Договору (далі Кредитні договори), згідно яких Кредитор надав Боржникам кредит в сумі вказаній у Додатку - 1, а Боржники зобов'язані: повернути кредит в строки зазначені в Кредитних договорах, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі та строки визначені Кредитними договорами, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, в порядку та строки, зазначені у Кредитних договорах.

Відповідно до п. 2 Договору поруки розмір відповідальності Поручителя перед кредитором обмежується сумою зазначеною у Додатку - 1 до цього Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору поруки № 467 від "12" січня 2009 р. відповідальність поручителя обмежується 200 грн. 00 коп.

У пункті 8 Договору поруки зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 9 Договору сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом у 5 (п'ять) років.

Договір поруки підписано уповноваженим представником Банку, представником поручителя та скріплено відбитком печатки банку.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.05.2011 р. по справі №2-1815/2011р. стягнуто солідарно з Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс", Луцика Ігоря Богдановича на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 290818грн. 96коп. заборгованості по кредитному договору №0703/82 від 27.03.2007р., яка існувала станом на 29.12.2010р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" в особі філії у Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 200грн.

12.03.2013р. відділом державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції винесено постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1815/11 від 25.07.2011р., виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення 290818грн. 96коп.

Враховуючи відсутність виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.05.2011 р. по справі №2-1815/2011р. про стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 15462,39 євро, позивачем відповідно до п.4.3 та 6.1 кредитного договору №0703/82 від 27.03.2007р., за користування кредитними коштами, порушення термінів виконання зобов'язань нараховано відповідачу 9725,13 євро (еквівалент у гривні 103 415грн. 93коп.) - 30% річних за користування кредитними коштів в сумі 15462,39 євро за період з 30.12.2010р. по 26.02.2013р. та 2334,10 євро (еквівалент у гривні - 24820грн. 56коп.) - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.08.2012р. по 26.02.2013р.).

Розрахунки заявлених до стягнення сум відсотків річних за користування кредитними коштами та пені, за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків проведено у євро, що підтверджується долученими до справи розрахунками.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності судом до уваги приймається наступне:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Правовідносини сторін спору виникли у зв'язку з укладенням кредитного договору №0703/82 від 27.03.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Наявним в матеріалах справи рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.05.2011р. по справі №2-1815/2011р. встановлено факт наявності у відповідача заборгованості по кредитному договору №0703/82 від 27.03.2007р. станом на 29.12.2010р. в сумі 27882,93євро, що у гривневому еквіваленті становить 290818 грн. 96коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 15462,39євро, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 7062,86євро, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 4007,09євро, та штрафів відповідно до договору (штраф фіксована частина - 23,97євро, штраф процентна складова - 1326,62євро).

Відповідно до ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У матеріалах справи наявна постанова відділу державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1815/11 від 25.07.2011р., виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення 290818грн. 96коп.

Зазначені обставини свідчать про те, що на час розгляду справи відповідачем не виконано зобов'язання по поверненню тіла кредиту в сумі 15462,39євро.

Суд зважає на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 04.07.2011р. по справі № 13/210/10, від 14.11.2011р. по справі № 12/207, від 23.01.2012р. по справі № 37/64.

При цьому кредитний договір №0703/82 від 27.03.2007р. у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним. Відповідачем суму заборгованості по поверненню тіла кредиту в розмірі 15462,39євро не спростовано та оспорено, будь-яких доказів в погашення зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 4.3 кредитного договору №0703/82 від 27.03.2007р. встановлено, що при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4,11 даного Договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 30% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

На підставі наведеного, суд вважає правомірним нарахування позивачем 30% відсотків річних за користування кредитними коштами в сумі 15462,39євро у період з 30.12.2010р. по 26.02.2013р.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування 9725,13євро - 30% річних за користування кредитними коштами в сумі 15462,39євро за період з 30.12.2010р. по 26.02.2013р. та визнано його арифметично вірним.

Стосовно валюти виконання зобов'язання судом до уваги приймається таке:

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць в іноземній валюті.

Відповідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідно до ст.5 Декрету №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті..

В матеріалах справи наявні банківські ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій (з відповідним додатком), дійсних станом на час видачі кредитних коштів та станом на час розгляду справи.

При цьому судом враховується, що позивач просить суд стягнути з відповідача гривневий еквівалент суми заборгованості по нарахованих у євро відсотках (за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову), що не суперечить та узгоджується з вимогами чинного законодавства.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 103415грн. 93коп. (еквівалент 9725,13 євро на час пред'явлення позову відповідно до офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України на час пред'явлення позову) - 30% річних, нарахованих за користування кредитними коштами в сумі 15462,39євро за період з 30.12.2010р. по 26.02.2013р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 24820грн. 56коп. пені судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Судом враховується, що договірні відносини між платниками і одержувачами грошових коштів в частині застосування такої відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань як сплата пені за прострочку платежу регулюються у відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За приписами ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 кредитного договору №0703/82 від 27.03.2007р. сторони визначили, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до Договору) а також п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, строків повернення кредиту, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до Договору), а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3 Договору, винагороди передбаченої п.п.4.5 4.6 Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Враховуючи те, що передбачений Кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007р. розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки НБУ та виходячи із того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, яка встановлюється до національної валюти - гривні, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Тобто, нарахування пені відбувається кожен день на суму простроченого зобов'язання виражену у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на зазначений день.

Оскільки позивачем здійснено нарахування пені у іноземній валюті - євро, при цьому нараховану у іноземній валюті - євро суму пені переведено у гривневий еквівалент відповідно до офіційного курсу НБУ на час пред'явлення позову, суд вважає, що нарахування заявленої до стягнення пені проведено з порушенням норм чинного законодавства та кредитного договору, а тому у задоволенні вимоги про стягнення з Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області пені в сумі 24820грн. 56коп. необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах ВГСУ від 22.04.2013р. по справі №5019/455/12, від 27.04.2011 р. у справі №34/617.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" смт. Рокитно Рівненської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луцика Ігоря Богдановича Рівненська область, смт. Рокитне про стягнення 128 236 грн. 49 коп., з яких 103 415 грн. 93 коп. - відсотків, 24 820 грн. 56 коп. - пені задовольнити частково.

Стягнути з Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" (смт. Рокитно Рівненської області, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 30827542) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 103 415 грн. 93 коп. (сто три тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 93коп.) - відсотків, 2068грн. 32коп. (дві тисячі шістдесят вісім гривень 32коп. ) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (49094, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50);

3 - представнику позивача (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8);

4 - відповідачу рекомендованим (Рівненська область, смт. Рокитно, вул. Миру, 1);

5 - третій особі (Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Проектуюча, буд.1, кв. 26).