Рішення № 3141988, 26.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.09 р. Справа № 38/226

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зеленевої Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу виробниче підприємство “Техмаш” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м. Слов”янськ Донецької області

про стягнення 915 911,64 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Манцова І.В. - представник за дов. № б/н від 18.12.2008р.; Кулаков А.В.- представник за дов. № б/н від 18.12.2008р.

від відповідача: Синицька Л.В.- юрисконсульт за дов. №1/3140 від 10.12.2008р.; Лаврова Т.О.- юрисконсульт за дов. №1/85/1 від 16.01.2009р.

У судовому засіданні оголошувалися

перерви з 18.02.2009р. до 26.02.2009р. та

26.02.2009р. з14.30 до 15.00

згідно вимог ст.77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу виробниче підприємство “Техмаш” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м. Слов”янськ Донецької області про стягнення основного боргу 726 627,80 грн., пені у розмірі 97779,71 грн., 3% річних у розмірі 24169,59грн., збитків від інфляції у розмірі 67334,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 12-ф-08 від 12.02.2008р.

17.12.2008р. на адресу до господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 11.12.2008р. № 14/4-20/2717, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Слов”янськолія” м. Слов”янськ Донецької області значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 25105616) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84112, Донецька область, м.Слов”янськ, вул. Свободи, 85, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

23.12.2008р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про відкладання розгляду справи з поважної причини, яке було розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Відповідач надав суду відзив № 7/89 від 19.01.2009р., в якому зазначив про таке.

Укладеним між сторонами договором визначено, що роботи, які складають його предмет визначаються проектами 9/3-2007-01-ЕМ, 9/3-2007-01-ЕМ1, 9/3-2007-01-ЕМ2, 9/3-2007-01-ЕО, 9/3-2007-01-ЕО1.

Відповідно до п.5.4 укладеного договором зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за підрядчика має бути лише за умови письмового дозволу замовника. Виконання підрядчиком додаткових робіт за його ініціативою має бути визначено та сплачено замовником, якщо вони необхідні для будівництва об”єкта, і замовник визнав це, що оформлюється додатковою угодою, яка підписана сторонами. Таким чином, в технічну документацію підрядчик без погодження із замовником не має права вносити ніяких навіть незначних змін.

Підрядчик надав акти здачі-приймання виконаних робіт, які підписані замовником. Проте, як з”ясувалось в ході службового розслідування, що проводилось представниками замовника, підрядчик виконав роботи, що не враховані в технічній документації, а також виконані з перевищенням проектної документації та не передбачені укладеним договором, в зв”язку з чим збільшилася проектна вартість робіт.

Розділом 5 договору визначений порядок зміни проектної документації та обсягів робіт в процесі будівництва. Проте підрядчиком на виконання фактично виконаних робіт, не передбачених договором, згоди замовника не отримано в порядку, передбаченому договором.

Відповідач вважає, що відмовляючись від оплати та визнання позову замовник вважає, що фактично роботи, що виконані підрядчиком, не відповідають проектній документації, а при розрахунку їх вартості застосовані ціни, не передбачені договором.

У судовому засіданні відповідач звернувся до суду із клопотанням від 20.01.2009р., в якому просив провести по справі будівельну експертизу на предмет встановлення відхилень від робочого проекту, а також встановити завищені об”єми робіт і їх вартість.

Клопотання судом розглянуто, прийнято до уваги, залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.01.2009р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць, до 04.03.2009р.

18.02.2009р. від позивача надійшли заперечення, в яких позивач зауважив про те, що позивач свій обов”язок за договором виконав, що підтверджується сторонами актами виконаних робіт форми КБ-2. За умовами договору строк розгляду та підписання акту чи мотивувальної відмови від його підписання замовником встановлюється 10 робочих днів із дати проведення перевірки та надання акту підрядником ( п.10.3 договору).

Кожен акт містить посилання на проект відповідно до якого виконувалися роботи, підписаний уповноваженими особами та скріплені печаткою підприємства та погоджений головним енергетиком відповідача Тютюником В.В., начальником ЦРМ Чоботарьовим М.В. Таким чином, у відповідача та його співробітників при прийнятті виконаних робіт та підписанні актів за формою КБ-2 не виникло жодних зауважень.

До моменту звернення позивача до суду, відповідач визнав свою заборгованість за договором № 12-ф–08 від 12.02.2008р. у розмірі 726627,80 грн., що підтверджується підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 29.09.2008р.

Крім того, листом від 17.12.2008р. № 7/316 відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем та просив останнього укласти угоду щодо розстрочення заборгованості за укладеним договором.

Позивач вважає, що заявляючи клопотання про призначення судової експертизи, відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, так як намагається затягнути судовий процес для того, щоб не виконувати свій обов”язок за договором щодо сплати виконаних робіт.

Відповідач безпідставно посилається на завищення об”ємів робіт, оскільки позивач виконав роботи на загальну суму 926627,80 грн., що менше встановленої сторонами ціни у договорі. Але всупереч умовам договору та нормам ЦК України, відповідач взагалі відмовляється оплачувати виконані роботи. Підписані сторонами акти виконаних робіт свідчать про виникнення цивільно-правового зобов”язання щодо проведення розрахунків за виконані роботи.

Крім того, позивач вважає акт службового розслідування, на який посилається відповідач як на підставу для призначення експертизи у справі, неналежним доказом у справі. Належним доказом є договір № 12-ф-08, яким погоджений чіткий порядок пред”явлення вимоги щодо виявлення відступів від умов договору та норми цивільного законодавства.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що перелік дефектів та недоліків повинен бути оформлений двостороннім актом.

При виявленні відхилень замовник видає підряднику письмовий припис про їх усунення, а при необхідності приймає рішення про зупинення робіт ( п.7.2 договору).

Відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

На підставі наведеного, позивач просить суд у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.

18.02.2009р. відповідач звернувся до суду із клопотання від 18.02.2009р. № 7/319, в якому наполягав на призначенні у справі судової будівельно-технічної експертизи, яку просив доручити ряду установ та зазначив, що комісією відповідача встановлений ряд порушень з боку позивача, що ставить під сумнів і пред”явлену до платежу суму та пропонував орієнтовний перелік питань.

У судовому засіданні 26.02.2009р. клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи розглянуто по суті, прийнято до уваги, залучено до матеріалів справи та відхилено з мотиву безпідставності.

Відповідач надав суду відзив від 23.02.2009р. № 7/387, який судом розглянутий, прийнятий до уваги, залучений до матеріалів справи.

Зокрема у відзиві відповідач зауважив, що оскільки підрядником був порушений обов”язок, передбачений п.3 ст. 877 ЦК України, він не має права вимагати від замовника оплати додаткових робіт і в тому разі, коли акт приймання будівельно-монтажних робіт підписаний представником замовника, оскільки даний акт підтверджує лише факт виконання підрядником робіт, а не згоду замовника на оплату додаткових робіт.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач виконав роботи за договором підряду не в повному обсязі, але виходячи із виконаних робіт за договірною ціною 1.1 та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт вбачається, що підрядник наряду із роботами, вказаними в договорі, оформив акти на виконання робіт, які не враховані в проектній документації та не передбачені договором, у зв”язку з чим необґрунтовано в односторонньому порядку збільшена кошторисна вартість будівельних робіт.

На підставі наведеного відповідач наполягає на проведенні судової будівельної експертизи.

Позивач у судовому засіданні надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 726627,80 грн., пеню у розмірі 96889,62 грн., 3% річних у розмірі 21831,44 грн., збитки від інфляції у розмірі 126141,92 грн., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю представленням сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Слов”янськолія” (за договором – замовник, далі – відповідач) та Акціонерним товариством закритого типу виробниче підприємство “Техмаш” (за договором – підрядник, далі – позивач) було укладено договір підряду № 12-ф-08.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов”язується на свій ризик виконати в установлені договором строки в межах узгодженої ціни власними та залученими (субпідрядники силами) на об”єкті будівництва ЗАТ ”Слов”янськолія”, розташованого за адресою: 84112, м. Слов”янск, Донецької області, вул. Свободи, 85 цех рафінації масла продуктивністю 120 т/на добу (далі – об”єкт) наступні види робіт:

- електропостачання та управління технологічних ліній. Проект 9/3-2007-01-ЕМ. Підведення силового живлення від ТП ( п.1.1.1);

- електропостачання та управління вентиляційними системами. Проект 9/3-2007-01-ЕМ1 ( п.1.1.2);

- - електропостачання та управління насосами оборотного водопостачання. Проект 9/3-2007-01-ЕМ2. Підведення силового живлення ( п.1.1.3);

- - електроосвітлення виробничих приміщень. Проект 9/3-2007-01-ЕО ( п.1.1.4);

- -електроосвітлення побутових приміщень. Проект 9/3-2007-01-ЕО1 ( п.1.1.5);

- - виконати пуско-налагоджувальні роботи змонтованого обладнання ( 1.1.6).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що вартість робіт за договором визначається підставі ДБН Д1.1-1-2000 та відображається у підписаних сторонами договірних цінах та кошторисах ( додатки до цього договору № 1; 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5), які є його невід”ємною частиною.

Там же передбачено, що загальна вартість робіт за даним договором є орієнтовной та остаточно визначається сторонами на підставі фактично виконаних об”ємів робіт та підписаних сторонами актів виконаних робіт, складних за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складних за формою КБ-3.

Додатком № 1 до договору договірна ціна становить 1018955,00 грн.

Ціна може корегуватися тільки за взаємною згодою сторін ( п.1.4).

До початку виконання робіт сторони узгоджують графік виконання та фінансування робіт ( Додаток № 2 до договору), який є невід”ємною частиною договору (п.3.1 договору).

Замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об”єкту відповідно з графіком виконання та фінансування робіт ( п.3.2.1 договору).

Пунктом 12.5 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати виконаних робіт, а також затримці платежів, передбачених цим договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше 5% від вартості передбачених договором робіт.

Відповідно до графіку виконання та фінансування робіт відповідач зобов”язаний провести фінансування на загальну суму 1 018 955,00 грн.:

З 11 по 20.02.2008р. повинен сплатити 200 000 грн.;

З 01 по 10.03.2008р. – 300 000 грн.;

З 01 по 10.04.2008р. – 300 000 грн.;

З 01.по 10.05.2008р. – 218 955,00 грн.

На виконання умов договору відповідачем було сплачено у березні 2008р. 200 000 грн. В подальшому фінансування підрядних робіт не проводилося, проте позивач продовжував виконувати підрядні роботі за укладеним договором та виконав на суму 926627,80 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витратах форми КБ-3:

- акт та довідка за березень 2008р. на суму 209607,60грн.;

- акт та довідка за квітень 2008р. на суму 368202,00 грн.;

- акт та довідка за травень 2008рна суму 276082,60 грн.;

- акт та довідка за липень 2008р. на суму 33438,00 грн.;

- акт та довідка за липень 2008р. на суму 39297,60 грн.

Таким чином, сума заборгованості на теперішній час становить 726627 грн. 80 коп., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 29.09.2008р.

20.10.2008р. позивача адресу відповідача було направлено претензію, в якій останньому пропонувалося добровільно сплатити суму заборгованості, але відповідачем надіслано відповідь, в якій зауважено, що лист позивача не містить передбачених законом реквізитів для претензії та не може розглядатися як претензія.

Крім того, позивач наполягає на стягнення з відповідача пені у розмірі 97779,71 грн., збитків від інфляції за весь час прострочення у розмірі 67334,54 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 24169,59 грн.

У судовому засіданні 26.02.2009р позивач, остаточно визначившись, надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 726 627,80 грн., пеню у розмірі 96889,62 грн., 3% річних у розмірі 21831,44 грн., збитки від інфляції у розмірі 126 141,92 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір підряду № 12-ф-08 від 12.02.2008р., розрахунок ціни позову, акти виконаних робіт, довідки, акт звірки розрахунків, заперечення від 18.02.2009р., лист відповідача від 17.12.2008р. № 7/3166, заяву про збільшення розміру позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на клопотання від 22.12.2008р., відзив від 19.01.2009р., клопотання від 20.01.2009р., клопотання від 18.02.2009р., відзив від 23.02.2009р. № 7/387, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом даного спору є вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов”язання в силу договору підряду № 12-ф-08 від 12.02.2008р. в частині оплати виконаних підрядних робіт, а підставою позову – невиконання відповідачем взятих на себе зобов”язань щодо повної оплати цих робіт.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов”язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її у в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 ст. 853 ЦК України встановлено, замовник, який прийняв роботу без перевірки позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття ( явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що бути умисно приховані підрядником, він зобов”язаний негайно повідомити про це підрядника ( ч. 3 ст. 853 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем роботи приймалися без застережень, про що свідчать підписані акти виконаних робіт. Докази того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням та із зауваженнями щодо виконаних робіт, до подання даного позову, в матеріалах справи відсутні. В той же час в матеріалах справи є лист відповідача від 17.12.2008р. № 7/3166, в якому відповідач пропонує позивачу укласти угоду про розстрочку заборгованості за договором № 12-ф-08 від 12.02.2008р. на строк сім календарних місяців, починаючи з січня 2009р. із щомісячним платежем 300 000 грн. та доданий акт звірки розрахунків, яким відповідач погоджується із сумою боргу.

Замовник у порушення п.3.2.1 договору не виконував прийняті на себе зобов”язання щодо безперервного фінансування будівництва об”єкту згідно із графіком виконання та фінансування робіт ( Додаток № 2).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у сумі 726627,80 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача пені за порушення грошового зобов”язання у розмірі 96889,62 грн. ( п. 12.5 договору) за період згідно розрахунку, який судом перевірений та вважається правильним.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги стосовно стягнення пені у розмірі 96889,62 грн. підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі наведеного вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 21831,44 грн. та збитків від інфляції у розмірі 126141,92 грн. суд вважає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом відхилено клопотання відповідача щодо проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на акт службового розслідування від 01.12.2008р., що проводилося представниками підприємства відповідача, з якого слідує, що виконані позивачем роботи не відповідають проектам та виконані з перевищенням об”ємів, вказаних у проектах.

Слід зауважити, що даний акт укладався після того, як відповідачем було отримано позовну заяву, яка на його адресу була направлена згідно поштової квитанції 26.11.2008р.

Як вбачається з п.5.4 договору зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою підрядника дозволяється лише про умові письмового дозволу замовника. Виконання підрядником додаткових робіт за його ініціативою може бути визнано та оплачено замовником, якщо вони необхідні для будівництва об”єкта, та замовник визнав це, що оформляється додатковою угодою, підписаною представниками сторін. Такої угоди в матеріалах справи немає.

Пунктом 3.3. договору визначено, що перелік дефектів та недоліків повинен бути оформлений двостороннім актом із вказанням строків їх усунення. У випадку необґрунтованої відмови підрядника від підписання акта про виявлені дефекти, замовник вправі запросити для підписання такого акту незалежного спеціаліста і тоді акт вважається оформленим без порушень. Акт службового розслідування, підписаний представниками підприємства відповідача та незалежним спеціалістом без залученням представників підрядчика, незважаючи на те, що п.3.3 договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від підписання акта про дефекти, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1000 грн. за кожен випадок необґрунтованої відмови.

У судовому засіданні було з”ясовано, що роботи позивачем були виконані на суму, що значно менше встановленої сторонами ціни в договорі.

Крім того, запитання, які були поставлені відповідачем у клопотанні про призначення експертизи стосуються якості виконаних робіт та відповідності їх проектній документації та визначення вартості збитків внаслідок подальшої експлуатації об”єкту, а предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за виконані роботи.

Частиною 3 ст. 853 ЦК України встановлено, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником він зобов”язаний негайно повідомити про це підрядника.

Доказів у підтвердження того, що замовник звертався до підрядника з повідомленням про відступи від умов договору, відповідач суду не надав та підтвердив, що не звертався до позивача.

Згідно з частиною третьою ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вказані дії відповідача стосовно заявленого клопотання суд розцінює як дії, спрямовані на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Крім того, на кожному з актів прийомки робіт є посилання на відповідний проект, тому заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними.

В Акті № 1.2-4 приймання виконаних підрядних робіт зазначено “за квітень 2005р.”, але є посилання на контракт ( договір) 12-ф-08 від 12.02.2008р., тому суд вважає це технічною помилкою та приймає до уваги цей акт як відповідний доказ.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 837, 853 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу виробничого підприємства “Техмаш” м. Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м.Слов”янськ Донецької області про стягнення боргу у розмірі 726 627,80 грн., пені у розмірі 96889,62 грн., 3% річних у розмірі 21831,44 грн. збитків від інфляції у розмірі 126141,92 грн.. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Слов”янськолія” м.Слов”янськ Донецької області (84112, Донецька область, м.Слов”янськ, вул. Свободи, 85, р/р 26008039104202 в АКІБ “Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 25105616) на користь Акціонерного товариства закритого типу виробничого підприємства “Техмаш” м.Дніпропетровськ (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 118/1, р/р 26007112863001 в Індустріальному відділенні КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 13437402). основний борг 726 627,80 грн., пеню у розмірі 96889,62 грн., грн., 3% річних у розмірі 21831,44 грн., збитків від інфляції у розмірі 126141,92 грн., держмито у сумі 9 714,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У судовому засіданні 26.02.2009року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.02.2009р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі