Ухвала суду № 31419009, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15171/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Ф.Формула" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022691502 від 11.07.2012,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2013 року, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2012 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0022691502 від 11.07.2012, яким ДП «Ф.Формула» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 181 051,25 грн, в тому числі: за основним платежем 144 841 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 210,25 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС став Акт від 19.06.2012 №236/15-36173431 про результати камеральної перевірки даних декларації по податку на додану вартість за квітень 2012 ДП «Ф.Формула», код ЄДРПОУ 32112642, яким встановлено порушення позивачем строків подання документів по додатку №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» - копій первинних документів з граничним строком подання 21.05.2012, які фактично подано 23.05.2012 листом №5891/10.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2012 ДП «Ф.Формула» подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками №5, №8 за квітень 2012.

Копії первинних бухгалтерських документів (що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг) до додатку №8 підприємством фактично подано через канцелярію ДПІ - 23.05.2012.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення перевірки відповідачем подані позивачем документи до додатку 8 до декларації з ПДВ були відхилені безпідставно, а податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та іншими нормативно-правовими документами.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2012 № 0022691502 підставою для застосування до позивача відповідальності за порушення податкового законодавства вказаний пп. 54.3.2. ст. 54 ПК України.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 21.05.2012 ДП «Ф.Формула» подав до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками №5, №8 за квітень 2012.

Копії первинних бухгалтерських документів (що засвідчують факт сплати податку, у зв'язку з придбанням товарів/послуг) до додатку №8 підприємством фактично подано через канцелярію ДПІ - 23.05.2012, що сторонами не заперечується.

Акт № 236/15-36173431 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість датований 19.06.2012.

Тобто, на момент проведення камеральної перевірки у податкового органу містилася інформація щодо правомірності заявленої суми податкового кредиту у декларації за квітень 2013 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну та первинні документи для підтвердження здійснення господарських операцій), що є достатньою підставою для підтвердження розміру податкового кредиту, заявленого в податковій декларації за квітень 2012.

При цьому, суд зазначає, що відповідальність за несвоєчасне подання документів, що додаються при подачі податкової декларації за звітний податковий період до заяви у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, Податковим кодексом не передбачена.

Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем документи повністю підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення №0022691502 від 11.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п.2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.