Рішення № 3141879, 17.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/38

17.02.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»

до

Третя особа

Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»

Центральний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

про

стягнення 3 582, 78 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Грінцова Л.М. –генеральний директор;

Від відповідача:

Від третьої особи:

Кривошлик К.О. –представник по довіреності від 30.07.2007 року;

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»про стягнення заборгованості за надані останньому послуги за Договором № 5/П від 14.11.2006 року про надання правових послуг по судовому представництву в розмірі 3 582, 78 грн., в тому числі: 2 104, 00 грн. –основного боргу, 656, 51 грн. –збитки від інфляції, 655, 71 грн. –пені та 5% річних в сумі 166, 58 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на правах правонаступництва «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі командира загону Доманицького Володимира Миколайовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»було укладено договір № 5/П про надання правових послуг по судовому представництву від 14.11.2006 року, відповідно до умов якого відповідач доручив позивачу за плату надати правові послуги по судовому представництву Приватного монтажно-будівельного підприємства «Спецавтобуд»щодо захисту інтересів останнього у господарському суді, стосовно стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій за договором № 15/2005 про надання додаткових платних послуг Державної аварійно-рятувальної служби. Позивач умови договору виконав належним чином про що свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року у справі № 18/141. Відповідач свої зобов’язання в частині оплати наданих послуг позивачем належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 2 104, 00 грн. основного боргу, яку і просить стягнути позивач в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2008 року.

Представник позивача у судове засідання 22.12.2008 року з’явився, надав усні пояснення, докази, витребувані судом ухвалою від 05.12.2008 року та уточнення до позовної заяви відповідно до якої просив суд в тексті позовної заяви дату договору № 5/П читати 14.11.2006 року.

У судовому засіданні 22.12.2008 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача заперечив в повному обсязі з посиланням на те, що Державне підприємство «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін не може бути відповідачем у справі, оскільки дане підприємство згідно з реєстраційною та статутною документацією, а також наказами про створення є самостійною юридичною особою і не є правонаступником «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2008 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центральний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відкладено розгляд справи до 14.01.2009 року.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 14.01.2009 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 року розгляд справи призначено на 03.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду, письмові заперечення на відзив на позовну заяву. Крім того, позивач клопотав про витребування додаткових доказів у відповідача.

Представник відповідача подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні заперечення.

У судовому засіданні 03.02.2009 року представник третьої особи подав письмові пояснення на вимогу ухвали суду від 22.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року, у відповідності до п. 4 ст. 69 ГПК України, за згодою представників сторін, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.02.2009 року.

У судовому засіданні 17.02.2009 року за згодою представника позивача, відповідача та третьої особи по справі в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2006 року між Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на правах правонаступництва «Київського спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону», який входив до складу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону зі статусом філії Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі командира загону Доманицького Володимира Миколайовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»було укладено договір № 5/П про надання правових послуг по судовому представництву (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач доручив позивачу за плату надати правові послуги по судовому представництву щодо захисту останнього у господарському суді, стосовно стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій на підставі порушення зобов’язання Приватним монтажно-будівельним підприємством «Спецавтобуд»умов договору № 15/2005 про надання додаткових платних послуг Державної аварійно-рятувальної служби (п. 1.1 Договору).

Пунктом. 1.2 Договору сторони погодили, що відповідач оплачує, доручає та надає повноваження (довіреність на ім’я генерального директора Грінцовій Людмилі Миколаївні) на ведення справи в суді позивачу, а позивач з урахуванням п. 1.1 бере на себе особисте зобов’язання щодо надання правових послуг та представництва у суді та гарантує стягнення дебіторської заборгованості та фінансових санкцій передбачених умовами договору № 15/2005 про надання додаткових платних послуг Державної аварійно-рятувальної служби з Приватного монтажно-будівельного підприємства «Спецавтобуд».

Відповідно до п. 1.3 Договору на підтвердження факту надання позивачем відповідачу правових послуг по судовому представництву відповідно до умов договору складається акт у строк три дня після набрання судового рішення законної сили.

Відповідач зазначив, що позивач звернувся до відповідача по справі, як до правонаступника Київського воєнізованого гірничорятувального загону, який входив до складу ЦРСВАРЗ, але ДП «Київський ВГРЗ»не являється правонаступником Київського воєнізованого гірничорятувального загону, який входив до складу ЦРСВАРЗ, а ДП «Київський ВГРЗ»є самостійною юридичною особою та не укладав з позивачем Договір № 5/П (спірний Договір), як зазначає позивач.

Суд, дослідивши обставини справи встановив, що Договір № 5/П від 14.11.2006 року з боку Замовника було скріплено печаткою та підписано Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін (код ЄДРПОУ 33630478) командиром загону Доманицьким В.М.

Також суд встановив, що Державне підприємство «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»створено 07.12.2005 року з наданням йому статусу юридичної особи, що підтверджується Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Штаб Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби № 25 від 17.12.2005 року (належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, суд вважає, що у дослідженні правонаступництва відповідача по справі немає необхідності, у зв’язку з тим, що Договір № 5/П від 14.11.2006 року було укладено між сторонами по справі після створення Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін», назва та ідентифікаційний код якого вказані у вищевказаному Договорі.

За отримані послуги відповідач перераховує на поточний рахунок позивача гроші у сумі 2 104, 00 грн. протягом п’яти банківських днів з моменту отримання акту позитивного рішення господарського суду або отримання акту передачі наданих послуг (п. 5.2. Договору).

На підтвердження виконання умов Договору № 5/П від 14.11.2006 року позивач по справі надав належним чином завірені копію акту передачі наданих послуг від 27.04.2007 року підписаного та скріпленого печатками обох сторін, а також рішення Господарського суду м. Києва № 18/141 від 29.03.2007 року та наказ про примусове виконання рішення від 10.04.2007 року, які свідчать про надання юридичних послуг позивачем відповідачу по справі в повному обсязі та належним чином.

Відповідач не сплатив за надані йому послуги з боку позивача по справі в повному обсязі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 2 104, 00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 655, 71 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 7.1 Договору встановлено, що за неправомірне утримання прострочення розрахунку замовник зобов’язується сплатити на користь виконавця основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції що діяв за весь час прострочення, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, відповідач повинен був оплатити за надані послуги у строк до 08.05.2007 року, тому пеня повинна нараховуватися починаючи з 09.05.2007 року

Таким чином, розмір пені становить:

2 104, 00 грн. (заборгованість) * 17% * 23 (з 09.05.2007 року по 31.05.2007 року) / 365 = 12, 74 грн.

2 104, 00 грн. (заборгованість) * 16% * 160 (з 01.06.2007 року по 07.11.2007 року) / 365 = 147, 57 грн.

Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 160, 31 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 5% річних у розмірі 166, 56 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 656, 51 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище сторони у пункті 7.1 Договору встановили річні у розмірі десяти процентів, проте позивач просить стягнути з відповідача п’ять процентів річних за період з квітня 2007 року по жовтень 2008 року.

Тому, 5% річних становлять:

2 104, 00 грн. (заборгованість) * 5% * 512 (з 09.05.2007 року по 31.10.2008 року) / 365 = 147, 57 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 5% річних складають 147, 57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Розмір індексу інфляції становить:

2 104, 00 грн. (заборгованість) * 135, 83 % (зведений індекс за період з квітня 2007 року по жовтень 2008 року) –2 104, 00 грн. = 753, 86 грн.

Отже, індекс інфляції за перерахунком суду становить 753, 86 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 656, 51 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 87, 35 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101, 06 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 629,, 625 ЦК України, ст. 173, 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін»(003069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 19; код ЄДРПОУ 33630478), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабінет Аудиторів»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 10 а; код ЄДРПОУ 31246850) заборгованість у розмірі 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 00 коп., пеню у сумі 160 (сто шістдесят) грн.. 31 коп., 5% річних у розмірі 147 (сто сорок сім) грн.. 57 коп., індекс інфляції у сумі 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 87 (вісімдесят сім) грн. 35 коп., та 101 (сто одна) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 27.01.2009 року