Рішення № 3141861, 19.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/151

19.02.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

До

Державної акціонерної компанії «Хліб України»

Про

стягнення 8 567 460, 12 грн. за договорами врахування векселів від 14.10.05 р. № 08-5-1-04/2-012-В та від 18.10.05 р. № 08-5-1-04/2-015-В.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача:

Поляков Г.А. –представник (дов. № 13 від 24.10.06 р.)

Верхацький І.В. –представник (дов. № 10 від 24.10.06р.)

Від відповідача:

Хижняк І.О. –представник (дов. № 02-14/236 від 08.01.09р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі по тексту позивач) до Державної акціонерної компанії «Хліб України»(далі по тексту відповідач) про стягнення з відповідача 8 543 911, 65 грн. за договорами врахування векселів від 14.10.05 р. № 08-5-1-04/2-012-В та від 18.10.05 р. № 08-5-1-04/2-015-В., а також про стягнення з відповідача суми понесених витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно п. 4.1.2. Договору № 08-5-1-04/2-012-В та згідно п. 4.1.2. Договору 08-5-1-04/2-015-В, відповідач несе відповідальність за юридичну справжність векселів, згідно з нормами чинного законодавства України, та не може відмовитись від вексельних зобов’язань у випадку визнання Векселедавця (ТОВ “Примула”) цих векселів неплатоспроможним, і зобов’язаний відшкодувати Банку збитки, які були спричинені такими обставинами.

Відповідач надав суду свої заперечення, в яких зазначає, що позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не визнає у повному обсязі, вважає їх не обґрунтованими.

Ухвалою від 04.12.08 р. порушено провадження у справі № 21/151 та призначено її до розгляду на 18.12.08 р.

Справа слухалася з оголошеними в судових засіданнях 18.12.08 р., 31.01.09 р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України.

Сторонами надавались додаткові письмові пояснення та заперечення щодо неплатоспроможності ТОВ «Примула».

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником за всіма правами та і обов’язками якого згідно п. 1.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»є позивач, та Державною акціонерною компанією «Хліб України»укладено Договори врахування векселів від 14 жовтня 2005 р. та від 18 жовтня 2005 р. за № 08-5-1-04/2-012-В та №08-5-1-04/2-015-В (надалі по тексту –“Договори”) . За своїм змістом дані Договори є ідентичними.

Згідно п. 1.1. предметом вказаних Договорів є придбання позивачем у власність прав по векселях, (характеристика яких наведена в Реєстрах, що є невідємною частиною Договорів) шляхом врахування цих векселів. Згідно реєстрів векселів до Договорів врахування векселів, векселедавцем є Товариство з обмежено відповідальністю «Примула». Зокрема позивачем придбані такі векселі:

№

№ вексельного бланка

Номінал

Дата видачі

Дата погашення

(за пред’явленням, але не раніше .)

1.

32294812033

295 000.00

12.10.2005

28.02.2006

2.

32294812034

295 000.00

12.10.2005

07.03.2006

3.

32294812641

295 000.00

12.10.2005

14.03.2006

4.

32294812642

295 000.00

12.10.2005

21.03.2006

5.

32294812653

295 000.00

12.10.2005

28.03.2006

6.

32294812644

295 000.00

12.10.2005

04.04.2006

7.

32294812645

295 000.00

12.10.2005

11.04.2006

8.

32294812654

295 000.00

12.10.2005

18.04.2006

9.

32294812655

295 000.00

12.10.2005

25.04.2006

10.

32294812648

236 000.00

12.10.2005

04.05.2006

11.

32294812656

236 000.00

12.10.2005

11.05.2006

12.

32294812650

236 000.00

12.10.2005

16.05.2006

13.

32294812651

142 000.00

12.10.2005

23.05.2006

14.

32294812657

94 000.00

17.10.2005

23.05.2006

15.

32294812658

236 000.00

17.10.2005

30.05.2006

16.

32294812659

295 000.00

17.10.2005

06.06.2006

17.

32294812660

295 000.00

17.10.2005

13.06.2006

18.

32294812661

295 000.00

17.10.2005

20.06.2006

19.

32294812662

295 000.00

17.10.2005

27.06.2006

20.

32294812663

295 000.00

17.10.2005

04.07.2006

21.

32294812664

295 000.00

17.10.2005

11.07.2006

22.

32294812665

295 000.00

17.10.2005

18.07.2006

23.

32294812666

295 000.00

17.10.2005

25.07.2006

24.

32294812667

240 000.00

17.10.2005

01.08.2006

25.

32294812668

240 000.00

17.10.2005

08.08.2006

26.

32294812669

240 000.00

17.10.2005

15.08.2006

Загальна сума вказаних векселів складає 6 915 000, 00 грн.

У кожному з 26 непогашених векселів передбачалось безумовне зобов’язання ТОВ “Примула” сплатити Банку основну заборгованість та 15 відсотків річних, що складає 1 628 911, 65 грн.

п. 4.1. Договорів визначається відповідальність ДАК «Хліб України». Так, п.п. 4.1.2. Договорів зазначено, що пред’явник (відповідач) гарантує, що векселі, які є предметом даних Договорів, мають законне походження, не знаходяться в заставі, під арештом, не обтяжені іншими зобов’язаннями. Пред’явник (відповідач) несе відповідальність за юридичну справжність векселів, згідно з нормами чинного законодавства України, та не може відмовитись від вексельних зобов’язань у випадку визнання Векселедавця (акцептанта) цих векселів неплатоспроможним, і зобов’язаний відшкодувати Банку збитки, які були спричинені такими обставинами.

п. 6.1. Договорів передбачено, що суперечки, які виникають по даних Договорах вирішуються шляхом переговорів.

п. 8.1. Договорів передбачено, що Договори вступають в силу з моменту підпитання їх Сторонами і діють до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань на умовах, передбачених даними Договорами.

15.11.07 р. у зв’язку з неналежним виконанням ТОВ “Примула” своїх вексельних зобов’язань, Банком направлена претензія № 64-0-0-00/7-1282 ТОВ “Примула” на загальну суму заборгованості 8 543 911, 65 грн.

16.11.07 р. ТОВ “Примула” надала відповідь № 16/11-1 на претензію Банку від 15.11.07 р. за № 64-0-0-00/7-1282. У відповіді на претензію зазначається, що ТОВ “Примула” повністю визнає свою заборгованість у сумі 8 543 911, 65 грн. перед Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” за 26 непогашеними векселями.

14.02.08 р. Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 45/64 за позовом ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ “Примула” про стягнення вексельної заборгованості у розмірі 8 543 911,65 грн.

31.03.08 р. Господарським судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ТОВ “Примула” на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” 6 915 000,00 грн. –боргу за непогашеними векселями, 1 628 911,65 грн. –відсотки за векселями, 25 500,00 грн. –витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –8 569 529,65 грн.

20.05.08 р. підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання Наказу № 45/64 виданого 05.05.08 р. Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ “Примула” на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованості за векселями та ТОВ «Примула»надано строк для добровільного виконання до 27.05.08 р.

У ході проведення виконавчих дій ДВС встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

На користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” перераховано 2 069, 53 грн. боргу, що зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві.

26.06.08 р. на підставі ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управілння юстиції у м. Києві Крайчинським С.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Непогашена заборгованість ТОВ “Примула” після повернення виконавчого документа стягувачу склала 8 567 460, 12 грн., а відтак ТОВ “Примула” не здатне в повному обсязі виконати свої зобов’язання перед Банком у добровільному порядку та заходи примусового стягнення заборгованості не дали позитивного результату.

Таким чином, ТОВ “Примула” не виконало свої зобов’язання перед Банком у встановлений строк.

Відповідно до п. 4.1.2. Договорів № № 08-5-1-04/2-012-В; 08-5-1-04/2-015-В, ДАК “Хліб України” несе відповідальність за юридичну справжність векселів, згідно з нормами чинного законодавства України, та не може відмовитись від вексельних зобов’язань у випадку визнання Векселедавця (ТОВ “Примула”) цих векселів неплатоспроможним, і зобов’язаний відшкодувати Банку збитки, які були спричинені такими обставинами.

Тобто, відповідач взяв на себе договірні зобов’язання щодо виконання вексельних зобов’язань ТОВ «Примула» у разі, якщо ТОВ «Примула»буде неплатоспроможною, зобов’язавшись відшкодувати Банку збитки, які були спричинені такими обставинами.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України збитки це -

витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також, позивачем при зверненні до Господарського суду м. Києва з позовною заявою від 05.02.08 р. № 94-0-0-00/7-53 до ТОВ «Примула»про стягнення заборгованості за векселями, понесені витрати щодо сплати державного мита у розмірі 25 500, 00 грн. (платіжне доручення № 989 від 5 лютого 2008 р.) та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн. (платіжне доручення № 990 від 05 лютого 2008 р.)

16.10.08 р. з метою добровільного та належного виконання договірних зобов’язань, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»надіслано ДАК «Хліб Україна»претензію № 94-0-0-00/7-560 на загальну суму 8 567 460, 12 грн.

ДАК «Хліб України»надала відповідь від 14.11.08 р. № 1-2-2872/2-24/5389 на претензію Банку від 16.10.08 р.№ 94-0-0-00/7-560 де зазначає, що не визнає пред’явленої претензії.

З тексту відповіді на претензію вбачається, що відповідач визнає існуючі договірні зобов’язання з Банком, зазначаючи, що ДАК «Хліб Україна»«фактично виступила поручителем за зобов’язаннями ТОВ «Примула», «…відповідають перед кредитором як солідарні боржники», «в Договорах фактично передбачена субсидіарна відповідальність ДАК «Хліб Україна».

У запереченні, відповідач не спростовує позовні вимоги позивача по суті заявлених вимог, а лише зазначає, що позивачем пропущено термін позовної давності та те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості.

Суд не може погодитись з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.

У листі Вищого господарського суду від 26.07.02 р. № 01-8/870 “Щодо практики вирішення спорів, пов’язаних з розрахунками” зазначається, що відповідно до статті 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі по тексту –Уніфікований закон), який запроваджено Женевською конвенцією 1930 р., векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Згідно зі ст. 47 Уніфікованого закону держатель переказного векселя має право пред’явити позов до кожної із солідарно зобов’язаних перед ним осіб, у тому числі до акцептанта.

У ч. 7 листа Вищого арбітражного суду України від 17.08.98 р. № 01-8/314 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” зазначається, що векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення заборгованості за векселем у судовому порядку в межах вексельної давності, встановленої Уніфікованим законом.

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовується, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, що відносяться до переказного векселя, зокрема, строків вексельної давності (статті 70-71 Уніфікованого закону).

Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.

Враховуючи наведене, позивач, як векселедержатель простих векселів, має право на протязі трьох років з дня строку платежу, незалежно від протесту векселя) на стягнення заборгованості у судовому порядку.

Окрім того, суд вважає, що між позивачем та відповідачем виникли договірні взаємовідносини.

Згідно п. 8.1. Договорів врахування векселів, договори вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами і діють до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань на умовах, передбачених Договорами.

Таким чином, суд вважає, що позивач при зверненні до Господарського суду м. Києва з позовної заявою до відповідача, не пропустив строк позовної давності.

Що стосується розрахунку заборгованості, суд вважає, що позивач надав належний розрахунок заборгованості, що є розрахунком ціни позову (додатком № 5 до позовної заяви позивача) та даний розрахунок здійснено на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.08 р. по справі № 45/64, яке набрало законної сили та постанови від 26.06.08 р. (ВП № 7526889) про повернення виконавчого документа стягувачеві, що містяться в матеріалах справи № 21/151.

Сторонами надані додаткові пояснення та заперечення щодо неплатоспроможності ТОВ «Примула».

Ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом»надає такі визначення, як «неплатоспроможність»та «боржник».

«неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;»

«боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;»

Враховуючи, що 20.05.08 р. підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання Наказу від 05.05.08 р. № 45/64, виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ “Примула” на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованості за векселями та ТОВ «Примула»надано строк (7 днів) для добровільного виконання до 27.05.08 р.

У ході проведення виконавчих дій ДВС встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

На користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” перераховано 2 069, 53 грн. боргу, що зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Тому, суд дійшов висновку що, з 27.05.08 р. встановлено строк для сплати грошового зобов’язання на протязі трьох місяців. ТОВ «Примула»протягом трьох місяців, з зазначеної дати, не спромоглося сплатити грошові зобов’язання та примусове стягнення заборгованості не дало позитивних результатів, а відтак ТОВ «Примула», у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є неплатоспроможною.

У матеріалах справи міститься постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26.06.08 р., що додатково підтверджує неспроможність ТОВ «Примула»виконати зобов’язання.

Твердження відповідача, що лише господарський суд повинен встановити неплатоспроможність, судом не приймається до уваги, так як у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та інших законодавчих актів господарські суди не наділені такими повноваженнями та поняття банкрут і неплатоспроможний не є тотожними поняттями.

Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

У ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК Україна, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання договірних зобов’язань відповідачем суду не надано.

Отже, виходячи з наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України,

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 20047943, р/р 2600513701 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 8 567 460, 12 гривень (Вісім мільйонів п’ятсот шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят грн. 12 коп.).

3. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб Україна»на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” суму понесених витрат по сплаті державного мита у розмірі 25 500, 00 грн. (Двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118, 00 грн. (Сто вісімнадцять грн., 00 коп.).

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шевченко Е.О.