Постанова № 31417753, 20.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року № 2а-2990/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.

представників сторін:

від позивача: Жила В.С.,

від відповідача: Антонюк І.Б.

прокурора: Копишинської О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Завод комунального транспорту" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, за участю Прокуратури м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова та Прокуратури м. Львова, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 92301/0/6376 від 13.04.2006 р. та № 92301/1/10156 від 16.06.2006 р. якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3 701 580,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 2 467 720,00 грн. та штрафні санкції - 1 233 860,00 грн.).

В ході судового розгляду справи, суд допустив заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Львові правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

У зв'язку із переходом платника податків на обліку до іншого органу державної податкової служби, суд залучив до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначивши, що позивачем правомірно сформовано показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року, правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ суму придбаного незавершеного будівництвом судна зав. № 616, висновки попередніх перевірок за серпень та вересень 2005 року спростовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, податкові векселі на загальну суму 923 274,35 грн., які включено до податкового кредиту за звітний місяць погашено за рахунок бюджетного відшкодування шляхом подання податкової декларації з ПДВ. Окрім цього, позивач покликався на наявність переплати з податку на додану вартість, що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом та судовим рішенням, яке набрало законної сили між тими ж сторонами. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненні на позовну заяву (вих. № 9266/10-010/187 від 19.05.2010р.). Просив у задоволенні позову відмовити з підстав несплати до бюджету податку на додану вартість контрагентом позивача. В судових засіданнях представник відповідача дав аналогічні пояснення по суті спору. Окрім цього, покликався на неправомірне включення до податкової декларації за вересень 2005 року податкових векселів на загальну суму 923 274,35 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.

Прокурор в судовому засіданні поклалася на заперечення представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до дублікату Статуту ЗАТ «Завод комунального транспорту» (нова редакція затверджена Загальними зборами акціонерів товариства 21.12.2005р. та зареєстрована державним реєстратором 07.04.2006р.) та Протоколу Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Львівський автомобільний завод» № 5 від 21.12.2005р., ЗАТ «Завод комунального транспорту» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Львівський автомобільний завод».

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17701897 від 19.06.2006р. вбачається, що позивач був зареєстрований платником зазначеного податку ДПІ у м. Львові.

Судом встановлено, що в період з 03.04.2006р. по 04.04.2006р. Державною податковою інспекцією у місті Львові було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2005 року, про що було складено Акт № 17/23-4/32483661 від 04.04.2006р. про результати зазначеної перевірки.

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення ЗАТ «Завод комунального транспорту» п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі - «Закон №168/97») в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду - за вересень 2005 року в сумі 11 267 144 грн. (рядок 21 декларації з податку на додану вартість) та не задекларовано суму ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду (рядок 27 декларації), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за вересень 2005 року на 2 467 720 грн.

Зокрема в акті перевірки відповідачем описано наступні порушення платника податків:

- неправомірно включено до складу податкового кредиту вересня 2005 року податкові векселі на загальну суму 923 274,35 грн. чим порушено п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97;

- в порушення п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 по господарській операції із ДАКС «Чорноморський суднобудівний завод» по придбанню незавершеного будівництвом траулера зав. № 616 завищено суми податкового кредиту за вересень 2005 року на 13 260 133,00 грн.;

- безпідставно включено до складу податкового кредиту за вересень 2005 року залишок від'ємного значення податкового кредиту попереднього звітного (податкового) періоду (за серпень 2005 року) чим порушено п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закон № 168/97 (завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 26 декларації за серпень) описано в актах перевірки № 3/23-4/32483661 та № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р.).

Зазначені порушення зумовлені тим, що в ході проведених Державною податковою інспекцією у місті Львові перевірок ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за попередній податковий період (за серпень 2005 року) відповідачем встановлено відсутність залишку податкового кредиту, який підлягає включенню до складу податкової декларації з ПДВ за вересень 2005 року (рядок 23 декларації). Також, відповідачем встановлено неповноту декларування та сплати податкових зобов'язань ДАКС «Чорноморський суднобудівний завод» по операціях із іншими суб'єктами господарювання, що на переконання податкового органу виключає можливість включення позивачем суму ПДВ з вартості придбаного судна до податкового кредиту. Окрім цього, у зв'язку із відсутністю у платника податків підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування та відсутністю оплати податкових векселів, відповідачем встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту за вересень 2005 року податкових векселів на 923 274,35 грн.

На підставі акта перевірки № 17/23-4/32483661 від 04.04.2006р., Державною податковою інспекцією у місті Львові було винесено податкове повідомлення рішення № 92301/0/6376 від 13.04.2006 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3 701 580,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 2 467 720,00 грн. та штрафні санкції - 1 233 860,00 грн.).

За результатами апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, скаргу платника податків залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 92301/1/10156 від 16.06.2006 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3 701 580,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 2 467 720,00 грн. та штрафні санкції - 1 233 860,00 грн.).

При вирішенні спору суд застосовує чинне на час існування спірних правовідносин між сторонами законодавство.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 7.1. Закону № 168/97, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (абз. 1, 3 п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (абз. 1 п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97).

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг; (п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97));

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97).

Бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках (п. 1.8 ст. 1 закону).

Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.7. зазначеної статті закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97).

При цьому, відповідно до пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97, платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997р. (надалі «Порядок»), сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування відповідно до поданої ним письмової заяви. До податкової декларації платник податку додає перелік та копії погашених у звітному (податковому) періоді, за який подається декларація, векселів, суми яких включено до податкових зобов'язань цього звітного періоду.

Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, у визначених Законом випадках включається до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, що настає за тим звітним (податковим) періодом, в якому вексель було погашено, і відображається в декларації окремим рядком. Дозволяється включення суми податку на додану вартість, зазначеної у векселі, до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося погашення векселя, за умови оплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу (п. 20 Порядку).

Згідно з п. 23 Порядку, державна податкова адміністрація (інспекція) за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів у журналі за формою згідно з додатком № 3 до цього Порядку. Податковий вексель, отриманий від органу митного контролю, реєструється в журналі вхідної кореспонденції і в журналі обліку податкових векселів у день його отримання. У журналі зазначається дата оформлення векселя, дата, коли вексель має бути погашений, ставиться відмітка про погашення векселя.

З долучених до матеріалів справи копій декларацій ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з податку на додану вартість за серпень та вересень 2005 року та акту перевірки, судом встановлено, що позивачем задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість. Зокрема, в податковій декларації по податку на додану вартість за серпень 2005 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 02.11.2005р.) відображено: суму податкових зобов'язань (рядок 9) - 3 478 496,00 грн.; суму податкового кредиту (рядок 17) - 10 695 771,00 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) мінус (-) 6 085 699,00 грн. (рядок 7.2. уточнюючого розрахунку); зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) мінус (-) 6 085 699,00 грн. (рядок 7.4. уточнюючого розрахунку).

В податковій декларації по податку на додану вартість за вересень 2005 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 03.11.2005р.) відображено: сума податкових зобов'язань - 4 739 056,00 грн. (рядок 9); сума податкового кредиту - 16 006 200,00 грн. (рядок 17); від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) мінус (-) 11 267 144,00 грн.; зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового періоду) до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) мінус (-) 11 267 144 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23) - 6 085 699,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) - 6 085 699,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1) - 2 444 790,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) - 3 640 909,00 грн. (рядок 7.8. уточнюючого розрахунку).

Судом встановлено, що в період з 22.12.2005р. по 18.01.2006р. ДПІ у м. Львові проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування ЗАТ «Львівський автомобільний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005 року, за результатами якої складено Акт № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р.

В ході проведення цієї перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п. 1.3., п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податків включено до податкового кредиту податок на додану вартість в серпні 2005 року на суму 8 323 500,00 грн. (по операції із придбання у ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» незавершеного будівництва траулера зав. № 619 згідно договору №210205/619-1 від 04.08.2005р.) в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (рядок 21 декларації) в розмірі 6 085 699,00 грн. та занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1 885 110,00 грн. На підставі Акту перевірки № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р., ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 32320/0/1525 від 02.02.2006р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 885 110,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 942 555,00 грн.

Окрім цього, судом встановлено, що 25.01.2006р. ДПІ у м. Львові, на підставі порушень встановлених Актом перевірки № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р., завершено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування ЗАТ «Львівський автомобільний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за вересень 2005 року, про що складено Акт № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. В ході такої перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 2 444 790,00 грн. (рядок 25 декларації), а також завищено суму від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) за вересень 2005 року на суму 3 640 909,00 грн.

На підставі Акта перевірки № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 42320/0/1524 від 02.02.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 2 444 790,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 97 775,59 грн.

Суд додатково зазначає, що відповідачем було надано копію податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 42320/0/1524 від 02.02.2006р., винесеного на підставі Акта перевірки № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. Що стосується самого акта перевірки, то представники позивача і відповідача поінформували суд про його втрату та неможливість відновлення. Водночас, в судових засіданнях сторони визнали факт існування такого акту та встановлені ним обставини (порушення).

Таким чином, позиція відповідача мотивована тим, що за результатами проведених ДПІ у м. Львові перевірок ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень та вересень 2005 року встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту за серпень ПДВ на суму 8 323 500,00 грн. в результаті чого позивачем: за серпень 2005 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі 6 085 699,00 грн. та занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 1 885 110,00 грн.; за вересень 2005 року завищено суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 2 444 790,00 грн. (рядок 25 декларації), а також завищено суму від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації). При цьому, на думку відповідача, за відсутності у платника податків від'ємного значення податку на додану вартість за попередні звітні періоди, також відсутні підстави для включення до податкової декларації за вересень 2005 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду в сумі 6 085 699,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився із висновками актів перевірки від 25.01.2006р. і винесеними рішеннями, та 13.02.2006р. (на десятий день з моменту винесення) оскаржив податкові повідомлення-рішення № 32320/0/1525 від 02.02.2006р. та № 42320/0/1524 від 02.02.2006р. в судовому порядку. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.02.2006р. у справі № А5/175-12/45 за вказаним позовом відкрито провадження у справі. Постановою Господарського суду Львівської області у справі № А5/175-12/45 від 10.05.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого адміністративного суду України по справі № К-26343/06 від 27.12.2006р. рішення попередніх інстанцій скасовано, адміністративний позов ЗАТ «Завод комунального транспорту» задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 32320/0/1525 від 02.02.2006р. та № 42320/0/1524 від 02.02.2006р. в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній справі, суд касаційної інстанції виходив з мотивів правомірності формування позивачем податкового кредиту в серпні 2005 року, в т.ч. правомірності включення до складу податкової декларації звітного місяця податкової накладної на загальну суму 49 941 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 323 500,00 грн. отриманої від ДАКС «Чорноморський суднобудівний завод». При цьому скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень податкового органу від 02.02.2006р. вказує на необґрунтованість висновків відповідача в Актах перевірки № 3/23-4/32483661 та № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р., що виключає можливість подальшого використання таких матеріалів перевірок як для службового користування так і як доказ у судових процесах.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведеного, суд зазначає, що при розгляді справи № К-26343/06 (№ А5/175-12/45) судом спростовано висновки ДПІ у м. Львові, викладені в Актах перевірки № 3/23-4/32483661 від 25.01.2006р. № 4/23-4/32483661 від 25.01.2006р. щодо неправомірного формування позивачем показників податкових декларацій з податку на подану вартість за серпень та вересень 2005 року, такі встановлені рішенням суду від 27.12.2006р. не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (в т.ч. в межах даної справи).

Окрім того, суд погоджується із обгрунтуванням позивача щодо того, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Водночас, акт перевірки не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, а оцінка обставин, викладених в акті перевірки, надається компетентним судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.

Суд зазначає, що тільки після узгодження податкових зобов'язань в судовому порядку, визначених оскаржуваним рішенням за результатами перевірки, уточнюються показники податкової звітності з податку на додану вартість. До цього моменту податковий орган позбавлений можливості здійснювати такі корегування.

При цьому, відповідно до п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 02.02.2006р. в межах десятиденного строку, зазначені вище податкові зобов'язання не набули статусу узгоджених.

Таким чином, проведення Державною податковою інспекцією у місті Львові в період з 03.04.2006р. по 04.04.2006р. перевірки за наступний період (вересень 2005 року) з використанням матеріалів зазначених перевірок без отримання результатів судового оскарження в справі № К-26343/06 (№ А5/175-12/45), суд визнає неправомірним.

Судом встановлено, що 05.08.2005р між ЗАТ «Львівський автомобільний завод» та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» було укладено договір № 210205/616-01 за яким позивач по справі придбав недобудоване судно проекту 1288 побудови ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод», заводський номер 616 в стані «як є» загальною вартістю 79 560 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно з протоколом приймання-передачі судна б/н від 30.09.2005р. та видаткової накладної № РН-0034314 від 30.09.2005р., ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» передав, а позивач отримав обумовлене договором № 210205/616-01 від 05.08.2005р. недобудоване судно заводський номер 616.

ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» видав позивачу податкову накладну № 103/9 від 30.09.2005р. на загальну суму 79 560 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 13 260 133,33 грн.), яку позивачем включено до складу податкового кредиту при формуванні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року.

Розрахунки за придбане судно позивачем проведено шляхом перерахування 30.11.2005р. грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. та 1 000 000,00 грн., 30.12.2005р. - 10 000 000,00 грн. та простим векселем № 733255709066 від 29.03.2006р. на суму 61 520 800,00 грн.

Недобудоване судно проекту 1288 зав. № 616 згідно договору № 01/616 від 11.08.2005р. продано нерезиденту «Haskal corporation S.A.» (Панама), що підтверджується вантажною митною декларацією від 31.10.2005р. та банківською випискою про отримання коштів за продане судно від 27.01.2006р.

Зазначені фактичні обставини справи щодо придбання та подальшого використання у господарській діяльності недобудованого судна (продажу компанії «Haskal corporation S.A.») підтверджуються також книгами платника податків з обліку придбання товарів (робіт, послуг) за вересень 2005 року та з обліку продажу товарів (робіт, послуг) за жовтень 2005 року, актом Державної податкової інспекції у місті Львові № 28/23-0/32483661 від 25.05.2006р. про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Львівський автомобільний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р. та сторонами визнаються в повному обсязі.

Актом перевірки підтверджується, що продавець товару на відповідну дату був зареєстрований платником ПДВ. Відтак, ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» вправі надавати покупцю (позивачу) відповідну податкову накладну.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України). Інших випадків визнання податкової накладної недійсною законодавством не передбачено.

Суд додатково зазначає, що податкова накладна № 103/9 від 30.09.2005р. містить всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», недійсною не визнавались. Належних доказів зворотного суду не надано.

Не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що сплачений позивачем податок в ціні товару фактично не надійшов до бюджету від ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» чи його контрагента.

Так, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит, не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно цього закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення відповідних сум до податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за стверджувану несплату податку продавцями товару.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду України у справах № 21-42а10, № 21-47а10, 21-3а10, 21-30а10 та 21-21а10, які, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України; суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Аналогічні висновки викладені і в Рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Iнтерсплав проти України» (заява N 803/02) від 09.01.2007р. та «BULVES AD v. BULGARIA» («Булвес АД проти Болгарії», заява № 3991/03) від 22.01.2009р.

Отже, податковий орган, у даному випадку, не вправі відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, внаслідок стверджуваної несплати цього податку продавцями, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій. Зважаючи на правомірність формування позивачем податкового кредиту, а також те, що сукупність вищенаведених обставин підтверджено документально, що дає підстави вважати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень податного органу про неправомірне включення до складу податкового кредиту за вересень 2005 року неоплачених податкових векселів на суму 923 274,35 грн. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту вересня 2005 року позивачем, окрім іншого, були включені податкові векселі (копії та перелік наявні в матеріалах справи).

Відповідач стверджує, що зазначені податкові векселі не були погашені позивачем ні шляхом перерахування грошових коштів бо бюджету, ні шляхом зарахування в погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а відтак були безпідставно включені до складу податкового кредиту звітного місяця. Водночас, позивач вказує на погашення зазначених податкових векселів в порядку передбаченому абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97, а саме шляхом включення суми зобов'язань по вказаних векселях до складу податкових зобов'язань за звітний період (серпень 2005 року), оскільки у позивача була достатня суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

З метою з'ясування усіх обставин погашення зазначених податкових векселів, судом було витребувано у відповідача журнал обліку податкових векселів за липень-вересень 2005 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

З представленого податковим органом журналу обліку податкових векселів ДПІ у м. Львові за 2004-2005р. вбачається, що податкові векселі були погашені платіжним дорученням чи були погашені шляхом включення суми зобов'язань по векселях до складу податкових зобов'язань за серпень 2005 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів непогашення спірних податкових векселів. При цьому ДПІ не спростовано відомостей журналу про погашення векселів як і не надано жодних доказів вжиття передбачених законом заходів по стягненню заборгованості по податкових векселях, як от звернення до платника податків, обслуговуючого банку (АППБ «Аваль») чи з відповідними позовними вимогами суду.

За таких обставин суд бере до уваги представлений податковим органом журнал обліку податкових векселів за 2004-2005р. як достатній доказ погашення векселів та приходить висновку про погашення зазначених податкових векселів на загальну суму 923 274,35 грн. у серпні 2005 року та правомірне їх включення до складу податкової декларації в наступному податковому періоді (вересень 2005 року).

Додатково суд бере до уваги акт звірки розрахунків з бюджетом від 29.11.2005р., складеного та підписаного інспектором ДПІ та головним бухгалтером товариства, з якого вбачається, що станом на 29.11.2005р. переплата ЗАТ «Завод комунального транспорту» з податку на додану вартість складала 3 846 421,74 грн.

Суд бере також до уваги те, що факти наявності переплати з податку на додану вартість встановлено судами в ході розгляду справи № 5/3285-28/378А за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ЗАТ «Завод комунального транспорту» про стягнення заборгованості в сумі 145 385,86 грн. Зокрема, з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2007р. у справі № 5/3285-28/378А, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2009р. у справі № К-16413/07 вбачається, що в якості підтвердження наявності переплати з податку на додану вартість відповідачем надано копію акту звірки розрахунків з бюджетом від 29.11.2005р., згідно якого станом на 29.11.2005р. переплата відповідача (ЗАТ «Завод комунального транспорту») з податку на додану вартість складала 3 846 421,74 грн. За таких обставин, факт наявності переплати з податку на додану вартість станом на 29.11.2005р. в сумі 3 846 421,74 грн., встановлений судовим рішенням в іншій справі, не потребує доведення при розгляді даної справи та виключає будь-які сумніви в достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за серпень-жовтень 2005 року.

Зважаючи на підтвердження у судовому процесі заявлених позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2005 року даних, суд дійшов висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» правомірно відображено показники у декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року з врахуванням уточнень від 03.11.2005р. (в т.ч. правомірно визначено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ із врахуванням залишку від'ємного значення податку на додану вартість попередніх періодів).

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у розмірі 3,40 підлягає стягненню з Державного бюджету україни на користь позивача відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повіомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №92301/0/6376 від 13.04.2006 року та №92301/1/10156 від 16.06.2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Завод комунального транспорту" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45, ідентифікаційний код 32483661) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 27.05.2013 року.

Суддя Лунь З.І.