Постанова № 31417601, 27.05.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/107/13

Єдиний унікальний № 742/2423/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Рябота В.І.

при секретарі Риндя Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання рішень і дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області незаконними,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2013 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області по виконанню виконавчого листа, що виданий 20.10 2011 року на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області провести перерахунок та здійснити виплату позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 3 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої грошової допомоги, посилаючись на ті обставини, що до даного часу вказане рішення суду не виконане і визначених судом коштів він не отримував, а державний виконавець безпідставно виніс постанову про закриття виконавчого провадження, а тому разом із скасуванням такої постанови позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виконання в цілому вимог виконавчого листа, попередньо поновивши строк звернення до суду, посилаючись на ті обставини, що вказана постанова була направлена на його адресу лише 08 травня, а отримана ним 10 травня 2013 року, що підтверджується відбитком штемпелю на поштовому конверті.

В судове засідання позивач не з'явився, однак в його позовній заяві міститься вимога про розгляд справи за його відсутності

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте попередньо від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він заявлених вимог не визнає, вважає дану позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню а також просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника(а.с.10-11).

Відповідно до ч.1 ст.41 Кас України розгляд справи здійснено за відсутності сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні докази по справі суд приходить до наступного висновку:

Судом було достовірно встановлено, що 24 червня 2011 року судом була винесена постанова в адміністративній справі, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області провести перерахунок та здійснити виплату позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 3 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої грошової допомоги. На підставі вказаної постанови судом був виданий виконавчий лист, що був пред'явлений позивачем до виконання

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Петренком С.В. вказаний виконавчий ласт разом із заявою стягувача прийнятий та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Проте, 29 квітня 2013 року тим же державним виконавцем Петренко С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на неможливість виконання рішення суду через незалежні від боржника обставини, а саме відсутність коштів на рахунках для даного виду виплати, яка була направлена на адресу позивача лише 08 травня 2013 року, що підтверджується відтиском печатки на кур'єрській доставці. Скориставшись своїм правом на оскарження стягувач звернувся до суду, оскаржуючи незаконність такої.

Відповідно до ст.181 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують ті обставини, що постанова від 29 квітня 2013 року була направлена на адресу позивача саме 08 травня 2013 року, а отримана позивачем 10 травня 2013 року. 15 травня 2013 року, в межах 10 днів з дня отримання вказаної постанови, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Даючи правову оцінку такій постанові, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-ХІV (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем).

Згідно з п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 ст.75 цього Закону.

Частиною 3 статті 75 названого Закону передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання(повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець , і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно ст.89 цього Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Зазначені правові норми збігаються із приписами пункту 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5.

Із матеріалів справи не вбачаться доказів застосування відповідачем до боржника по виконавчому провадженню передбачених вищенаведеними нормами санкцій.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки закінчення виконавчого проводження .У разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст.37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчою документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст.40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову крім випадків, передбачених цим Законом.

Також, відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку,відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що не було зроблено відповідачем.

Відповідач у винесеній ним постанові вказує про обставини часткового виконання рішення суду, а саме проведення перерахунку необхідної виплати. Проте у досліджених матеріалах справи, не вбачається обставин такого часткового виконання та неможливості виконання рішення без участі боржника, оскільки постановою суду визначено дві вимоги: здійснити перерахунок та здійснити виплату. Із наданих доказів не вбачається, що боржник здійснив перерахунок чи здійснив виплату, і якщо часткову, то який саме розмір, виходячи з попередньо проведеного перерахунку, який має провести відповідна посадова особа боржника, а тому винесена відповідачем постанова про закриття виконавчого провадження має бути визнана незаконною та скасована.

Зважаючи на положення ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку визнання судом постанови про закінчення виконавчого провадження незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню в силу закону, в порядку та строки, визначені даною статтею та не потребує додаткового врегулювання судовим рішенням, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідача по справі вчинити дії, щодо виконання в цілому вимог виконавчого листа чітко визначені Законом України "Про виконавче провадження" та не потребують додаткового врегулювання судовим рішенням.

На підставі ст. 5,11, 12, 20, 31,32,49,75,82 ЗУ "Про виконавче провадження",

керуючись ст.ст. 6,17,-19,99, 159-163,181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-7646 від 20 жовтня 2011 року про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 3 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої грошової допомоги, винесену 29 квітня 2013 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

В іншій частину позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі впродовж 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя: