Рішення № 31417337, 23.05.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа № 926/258/13-г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріоні» Грузія м.Тбілісі

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» м.Чернівці

Про стягнення коштів в сумі 91800 доларів США

Головуючий суддя С.М. Гушилик

Судді Гурин М.О., Байталюк В.Д.

За участю представників:

від позивача - Гінінгер А.З. - представник (дов. від 18.03.2013р.)від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріоні», Грузія, м.Тбілісі звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД», м.Чернівці про повернення коштів в сумі 91800 доларів США. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача збитки за виплату кредиту та збитки за перевезення товару з України до Грузії.

Ухвалою суду від 06.03.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.03.2013 року. Цією ж ухвалою суд просив позивача уточнити свої позовні вимоги та надати розрахунок суми позову.

Позивач, у своїй заяві від 21.03.2013 року, конкретизував позовні вимоги, які полягають в наступному: стягнути з відповідача кошти в сумі 91800 доларів США, що за курсом НБУ на момент звернення до суду становить 733754,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.06.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 16/06/10-2, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання провести повну попередню оплату партії продукції (кришки металевої для скляних банок), за рахунками наданими відповідачем, а останній зобов'язався протягом 15 календарних днів з дня отримання передоплати провести відвантаження продукції. 08.02.2011р. відповідач надіслав позивачу рахунок на оплату продукції, а саме: кришки металевої для скляних банок в кількості 3400000 шт. на суму 91800 доларів США. 10.02.2011р. ТОВ «Оріоні» оплатило виставлений рахунок, проте у визначений термін відповідач продукцію позивачу не поставив та кошти не повернув. Враховуючи, що кошти позивач перерахував відповідачу ще в лютому 2011 року, а останній свої зобов'язання по контракту не виконав, позивач просить повернути йому кошти в сумі 91800 доларів США.

Відповідач відзив на позов не надав, натомість від нього надійшло клопотання про розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 03.04.2013 року розгляд справи було перенесено на 04.04.2013 року для формування головою господарського суду колегії.

Розпорядженням голови господарського суду від 04.04.2013 року призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Гушилик С.М., суддів Гурина М.О. та Байталюка В.Д.

Ухвалою суду від 04.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.04.2013 року за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 18.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 13.05.2013 року, цією ж ухвалою суд попередив відповідача, що у випадку його повторної неявки у судове засідання без поважних причин, судовий розгляд відбуватиметься без його участі за наявними у матеріалах справи документами.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2013 року, представник позивача надав суду додаткові усні та письмові пояснення з приводу позовних вимог. Зокрема, позивачем було надано копію вимоги про повернення суми попередньої оплати, надісланої відповідачу, що належним чином підтверджено.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року розгляд справи було відкладено на 23.05.2013 року.

В судове засідання, яке відбулося 23.05.2012 року представник відповідача в черговий раз не з'явився, причини своєї безпідставної неявки суду не повідомив, хоч і був належним чином повідомлений про час, місце і дату слухання справи.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріоні» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» було укладено контракт №16/06/10-2 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту постачальник (відповідач) взяв на себе зобов'язання передати покупцю (позивачу) продукцію визначену у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту. В свою чергу, відповідач взяв на себе зобов'язання отримати і оплатити дану продукцію.

Згідно п.п. 2.1 та 2.2 Контракту ціна на товар, що постачається по даному контракту, вказується в Додатках до нього і є невід'ємною частиною контракту. Загальна вартість Контракту на момент його підписання становить 550000, 00 USD і включає тару та пакування, а також завантаження і митне оформлення товару на експорт. Відповідно до п.2.3 валютою контракту є долари США.

Відповідно до п.5.1 Контракту оплата за поставлену продукцію здійснюється в доларах США шляхом переказу на рахунок позивача грошових коштів. Пунктом 5.2 передбачено, що покупець зобов'язаний провести повну попередню оплату партії товару згідно наданих постачальником попередніх рахунків. Датою проведення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника.

14 грудня 2010 р. згідно доповнень №2 до контракту № 16/06/10-2 від 16.06.2010 року сторонами було внесено зміни до контракту стосовно його строку дії, який було продовжено від 16.06.2010 року до 31.12.2011 року.

08.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс Лтд» надіслало на адресу позивача рахунок (проформу-інвойс) на проведення оплати партії продукції (3400000 шт. кришки металевої для скляних банок) вартістю 91800 доларів США.

10.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріоні», відповідно до п.5.2 Контракту, здійснило попередню оплату вартості продукції, передбачену Інвойсом №080211-Г-О від 08.02.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 10.02.2011 року.

Однак, постачальник не виконав належним чином умови контракту і в обумовлений строк продукцію покупцю не поставив.

Умови зазначеного Контракту свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Строк відвантаження товару, згідно п.4.4 Контракту, - на протязі 15 календарних днів з моменту отримання 100% передплати.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було поставлено продукцію та не повернено суму попередньої оплати, позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з відповідача 91800,00 доларів США попередньої оплати.

Розглянувши подані позивачем докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач кошти в сумі 91800 доларів США від позивача отримав 10.02.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням, однак по даний час товар позивачу не відпустив і кошти не повернув.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Оскільки частиною першою статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, то, якщо договором або законом не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником безпосередньо після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати дату одержання вимоги боржником.

Вищезазначеною статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Якщо вимогу пред'явлено після початку розгляду господарським судом справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то задоволення відповідного позову можливе лише в разі коли згаданий семиденний строк закінчився до прийняття рішення по суті справи.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати 19.03.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого листа та поштовою квитанцією.

Однак, відповідачем не було надано відповіді на надіслану позивачем вимогу, а також відповідач систематично не з'являвся в судове засідання, відзиву на позов суду не надав і взагалі жодного пояснення чи спростування стосовно вимог, заявлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до п.19 Інформаційного листа ВГС України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських суді України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом. При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

За таких обставин та враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс Лтд» (ід. код 31620929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріоні» (Грузія, м. Тбілісі, район Сабуртало/4, ул. Алексідзе,1, ідентифікаційний номер 211359689) 91800 доларів США та 14700 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Повне рішення складено 27.05.2013 року

Суддя С.М.Гушилик Суддя В.Д. Байталюк

Суддя М.О.Гурин