Рішення № 3141699, 26.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2009 р.

Справа 46/203

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім культовари”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд”

про

стягнення 1 104,34 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім культовари” звернулося до суду з позовом без вихідного номеру та дати про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” 933,10 грн. заборгованості за поставлений товар за накладними № 6801 від 29.10.2007 р. та № 0864 від 05.12.2007 р., 149,53 грн. інфляційних нарахувань та 21,71 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/203 від 02.12.2008 р., яку призначено до розгляду на 12.01.2009 р.

У судове засідання, призначене на 12.01.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 02.12.2008 р. не надав. Позивачем вимоги суду виконані частково.

Ухвалою від 12.01.2009 р. розгляд справи відкладено на 26.01.2009 р. відповідно до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 26.01.2009 р., позивач та відповідач уповноважених представників не направили, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. До відповідного клопотання відповідачем також приєднано платіжні доручення про перерахування на користь позивача 300,00 грн. та 633,10 грн.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на клопотання позивача і відповідача та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Як слідує з позовної заяви позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім культовари” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” 993,10 грн. мотивовані невиконання відповідачем обов’язку з оплати переданих йому у власність товарів. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії видаткових накладних, якими стверджується досягнення згоди на купівлю-продаж та передачу товарів, претензії про сплату боргу, витяг з банківського рахунку про часткове погашення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № mir00000049 від 29.10.2007 р. на суму 1 849,83 грн. та № mir 000000864 від 05.12.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у власність товари загальною вартістю 2 149,83 грн., а саме: 3 амбарних книги, 24 біндери, 3 дироколи, 50 кулькових ручок, 8 лінійок, 50 олівців, 28 скотчів, 500 прозорих файлів, 79 пакунків паперу, 10 пакунків жовтого паперу та 27 пакунків факс-паперу.

Факту отримання відповідачем спірного товару та прийняття його у власність стверджується підписом уповноваженої особи та відтиском штаму Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” на вказаних накладних.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № mir00000049 від 29.10.2007 р. та № mir 000000864 від 05.12.2007 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 2 149,83 грн. Отже, такими накладними сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки у позивача виникли зобов’язання передати відповідачу визначений товар на суму 2 149,83 грн., а у відповідача —прийняти та сплатити грошові кошти (оплатити) його.

За твердженнями позивача, станом на день складання позову, поданого до суду 28.11.2008 р. відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар і борг становить 993,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов’язання щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу вищезазначеного товару у визначеній кількості за вищевказаними видатковими накладними, а відповідачем прийнято товар.

Разом з тим, всупереч прийнятому зобов’язанню з оплати переданої позивачем продукції, відповідач не виконав його, оскільки до моменту звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі № 46/203 не здійснив повну оплату.

08.08.2008 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 3 щодо сплати заборгованості в сумі 993,10 грн. у п’ятиденний строк, що залишена Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” без відповіді.

У даній претензії та у позовній заяві позивач стверджує, що по накладній від 29.10.2007 р. відповідач 15.11.2007 р. перерахував 1 216,73 грн. Також, позивач вказує, що термін оплати за домовленістю сторін складає тридцять календарних днів з моменту отримання товару. Разом з тим, на підтвердження своїх посилань позивач не надає жодних доказів, а матеріали справи не дозволяють встановити наявність між сторонами домовленості щодо строків оплати поставленого товару. За таких обставин, вирішуючи даний спір, слід виходити з того, що в силу норм ст. 530 Цивільного кодексу України письмової вимогою (претензією від 07.08.2008 р. № 3) позивач встановив відповідачеві строк для оплати —п’ять днів з моменту отримання вимоги. Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав претензію позивача 29.08.2008 р. , а тому повинен був сплатити заборгованість за товар, отриманий за накладними № mir00000049 від 29.10.2007 р. та № mir 000000864 від 05.12.2007 р. лише 03.09.2008 р.

Надалі, у листопаді 2008 року, для захисту своїх порушених прав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 993,10 боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

26.01.2009 р. відповідачем подано через канцелярію суду докази погашення основної заборгованості перед позивачем, а саме: платіжне доручення № 834658 від 12.01.2009 р. про сплату 633,10 грн. за накладною № mir00000049 від 29.10.2007 р. та платіжне доручення № 834659 від 12.01.2009 р. про сплату 300,00 грн. за накладною № mir 000000864 від 05.12.2007 р.

З наданих накладних слідує, що відповідач перерахував на користь позивача суму основного боргу в розмірі 993,10 грн. тобто між сторонами відсутній предмет спору в даній частині позовних вимог, у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення 993,10 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 149,53 грн. інфляційних нарахувань та 21,71 грн. 3 % річних, які він нараховує з 29.11.2007 р. по 19.09.2008 р. за накладною № mir00000049 від 29.10.2007 р. та з 05.01.2008 р. по 18.09.2008 р. за накладною № mir 000000864 від 05.12.2007 р.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на норми ст. 625 Цивільного кодексу України позовні вимоги в частині стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних з простроченої суми видаються такими, що заявлені правомірно, але, виходячи з уточненого розрахунку суду підлягають частковому задоволенню на суму пені в розмірі 1,30 грн. та 1,01 грн. інфляційних збитків (як встановлено судом, прострочення відповідача слід рахувати з 03.09.2008 р. по 18.09.2008 р. —дата, визначена позивачем).

На підставі всього вищевикладеного позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім культовари” підлягає частковому задоволенню, а судові витрати —перерахуванню відповідно до норм ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 993,10 грн. боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 30437110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім культовари” (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93, ідентифікаційний код 33723986) 1 (одну) грн. 30 коп. пені, 1 (одну) грн. 01 коп. інфляційної складової боргу, 91 (дев’яносто одну) грн. 94 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.В. Шабунін

Справа № 46/203

26.01.09