Рішення № 3141697, 27.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна”

про стягнення 421 085, 86 грн.

Суддя: Демидова А.М.

Представники:

від позивача Франчук А.В.–представник за довіреністю № б/н від 26.12.2008 р.;

від відповідача Засімчук В.О. –представник за довіреністю № 18/01 від 23.01.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” про стягнення 421 085, 86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна”, останній за отриманий товар розрахувався лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 р. порушено провадження у справі № 23/303 та призначено її розгляд на 19.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2008 р. на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 27.01.2009 р.

У судове засідання 19.01.2009 р. з’явились представники сторін.

У судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що 16.12.2008 р. відповідачем частково була погашена заборгованість у сумі 100 000, 00 грн. за видатковою накладною РН № 0000139 від 22.08.2008 р.

Тож, згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” основний борг, у розмірі 283 238, 14 грн., 31 013, 30 грн. –пені, три проценти річних від простроченої суми, у розмірі 3 582, 40 грн., інфляційні втрати, у розмірі 25 143, 70 грн. та штраф, що становить 7 664, 77 грн.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” (далі –Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” (далі –Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу товарів № 19 Щ (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору на підставі даного договору і в порядку, передбаченому ним, продавець зобов’язується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов’язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним договором щебінь гранітний, асортимент, ціна та загальна кількість якого зазначається у видаткових товарних накладних.

Згідно з п. 1.2. договору загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, переданого відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії даного договору з урахуванням загальної кількості та асортименту товару, що є проданим, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14-ти календарних днів з дати отримання товару.

Розрахунки за товар, відповідно до п. 2.3. договору, здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок продавця, зазначений в даному договорі.

На виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р., позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” було передано товар на загальну суму 383 873, 14 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- РН № 0000139 від 22.08.2008 року на суму 108 662, 50 грн.;

- РН № 0000145 від 27.08.2008 року на суму 27 612, 50 грн.;

- РН № 0000146 від 29.08.2008 року на суму 18 963, 14 грн.;

- РН № 0000149 від 30.08.2008 року на суму 73 945, 00 грн.;

- РН № 0000151 від 08.09.2008 року на суму 154 690, 00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.2. договору датою отримання товару покупцем вважається дата виписки продавцем товарно-транспортної накладної, яка підписана уповноваженим представником покупця. Якщо на накладній не зазначена дата фактичної передачі товару покупцю, сторони домовились датою передачі товару вважати дату виписки видаткової накладної. З моменту підписання накладної покупцем товар вважається проданим покупцю.

Отже, строк оплати товару, за вищевказаними накладними, передбачений п. 2.2. договору сплинув відповідно 06.09.2008 р., 11.09.2008 р., 15.09.2008 р., 16.09.2008 р. та 23.09.2008 р.

Проте, як стверджує позивач та неспростовано відповідачем, станом на момент подачі позовної заяви, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково.

Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” перед позивачем становить 383 238, 14 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Разом з тим, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що 16.12.2008 р. відповідачем частково була погашена заборгованість у сумі 100 000, 00 грн. за видатковою накладною РН № 0000139 від 22.08.2008 р., а тому заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” перед позивачем зменшилась та станом на 19.01.2009 р. становить 283 238, 14 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” основного боргу за договором купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р. у розмірі 283 238, 14 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, та заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України, а також штраф, у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення терміну оплати за поставлений товар, покупець зобов’язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожен день прострочення, а також штраф, у розмірі 2% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями ст. 1 якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунку, зробленого судом, загальна розмір пені за порушення терміну оплати за договором купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р. становить 29 554, 20 грн.

Розрахунок відповідає положенням чинного законодавства.

Сума штрафу за порушення терміну оплати за поставлений товар, що передбачено п. 6.2. договору становить 7 664, 77 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Також за порушення зобов’язання за договором купівлі-продажу товарів № 19 Щ від 26.06.2008 р. позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунку, наданого позивачем, загальна сума інфляційних збитків за весь час прострочення становить 25 143, 70 грн.

Три проценти річних від простроченої суми становить 3 582, 40 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частково задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, оф. 206, код ЄДРПОУ 34415064, р/р 2600001014482 у КФ ВАТ «Кредобанк», МФО 32189, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелтрейд»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, оф. 401, код ЄДРПОУ 33111542, п/р 26006012814843 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) основний борг, у розмірі 283 238, 14 (двісті вісімдесят три тисячі двісті тридцять вісім грн. 14 коп.) грн., пеню, у розмірі 29 554, 20 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири грн. 20 коп.) грн., 7 664, 77 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 77 коп.) грн. –штрафу, інфляційні втрати, у розмірі 25 143, 70 (двадцять п’ять тисяч сто сорок три грн. 70 коп.) грн., три проценти річних, що становить 3 582, 40 (три тисячі п’ятсот вісімдесят дві грн. 40 коп.) грн., державне мито у розмірі 3 491, 83 (три тисячі чотириста дев’яносто одна грн. 83 коп.) грн. та 117, 51 (сто сімнадцять грн. 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.М. Демидова