Рішення № 3141625, 25.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/447

25.12.08 р.

За позовом Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод »

до Приватного підпримства «Виробничо–торгівельна продовольча компанія «Кий –Експо »

про стягнення 9 250, 00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Дзекар М.М. - представник

Від відповідача не з‘явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9 250 грн. боргу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2005 р. Дочірнє підприємство Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод »( позивач ) поставив Приватному підприємству «Виробничо –торгівельна продовольча компанія «Кий –Експо » ( відповідачу ) товар ( кріп сольоний ) у кількості 1 850 кг на загальну суму 9 250 грн., що підтверджується накладною № 22 від 05.05.2005 р.

Вказаний товар на загальну суму 9 250 грн. був отриманий відповідачем в повному обсязі, про що свідчить підпис представника відповідача на накладній, а також довіреності серія ЯИТ № 907058 від 05.05.2005.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2).

Разом з тим, відповідач в порушення норм ст. 655 ЦК України та ст. 692 ЦК України з позивачем за поставлений товар не розрахувався.

25.04.2008 р. відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за накладною № 22 від 05.05.2005. р., але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг в сумі 9 250 грн. не сплатив.

На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 9 250 грн.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача, такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо –торгівельна продовольча компанія «Кий –Експо »( 03045, м. Київ, вул. Набережно –Корчуватська, 136, код 31863149 ) на користь Дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки «Дунаєвецький плодоконсервний завод »( 32413, Хмельницька обл., Дунаєвецький район, ст. Дунаївці, вул. Першотравнева, 2, код 01729660 ) 9250 ( дев‘ять тисяч двісті п‘ятдесят ) грн. боргу, 102 ( сто дві ) грн. державного мита та 118 ( сто вісімнадцять ) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

В.І.Пінчук