Рішення № 3141456, 15.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/163

15.01.09

За позовом

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»

Про

стягнення 204 418,64 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача:

Від відповідача:

Лихошва В.І. –представник за довіреністю №255-1633 від 19.06.2007 р.

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 157 667,20 грн. - основної заборгованості по Договору № 1745 від 15.01.2008, 4 730,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних у розмірі 2 604,74 грн., 28 380,00 грн. пені, 11 036,70 грн. штрафу, а також витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 28.11.2008 було порушено провадження у справі № 47/163, розгляд якої призначено на 17.12.2008.

Ухвалою від 17.12.2008 відкладено розгляд справи на 15.01.2009.

В судовому засіданні 15.01.2009 представником позивача було надано заяву про заміну позивача у справі з Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій його правонаступником –Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»у зв’язку зі зміною найменування, про що надано наказ № 02-од від 05.01.2009 та нову редакцію Статуту, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 10.10.2008 № 456.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, ухвалив на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України задовольнити подану заяву про заміну сторони правонаступником та замінити позивача по справі - Державний науково-дослідного інститут будівельних конструкцій його правонаступником –Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій».

Позивачем в судовому засіданні 15.01.2009 було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача загалом 204 418,64 грн., а саме: 157 667,20 грн. основної заборгованості, 4730 грн. –інфляційних нарахувань, 2 604,74 грн. 3% річних, 28380 грн. –пені, 11036,70 грн. штрафу.

У судовому засіданні 15.01.2009 представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням здійснених уточнень) підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 1745 від 15.01.2008 не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані роботи, оскільки позивачем було виконано робіт на загальну суму 223 591,20 грн., які відповідачем були прийняті, але оплачено частково –в сумі 65 924,00 грн., таким чином, заборгованість, яку позивач просив стягнути в судовому порядку, складає 157 667,20 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 17.12.2008 та 15.01.2009 –не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 15.01.2009 представника повторно не направив. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 17.12.2008 та 15.01.2009 був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження. Також, суд враховує те, що відповідач не був обмежений у своєму праві надати відзив та витребувані судом документи шляхом надіслання їх на адресу суду поштовим відправленням.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 між відповідачем –ТОВ «Мегаполісстрой», як замовником, та позивачем - Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій, як виконавцем, було укладено Договір № 1745 на створення і передачу науково-технічної продукції, який було підписано уповноваженими представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого, виконавець зобов’язався за завданням замовника виконати, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи по розробці проекту (конструктивна частина) та виконання розрахунків несучих конструкцій будівлі секції № 4 в осях «1»-«4»/»А»-2Е»житлово-офісного комплексу з паркінгом у кварталі, обмеженому вул. Кузьминською та вул. Степана Руданського у Шевченківському районі м. Києва з перевіркою існуючого пальового поля.

Пунктом 1.2. Договору № 1745 від 15.01.2008 передбачено, що зміст та обсяг в цілому, склад і терміни виконання етапів визначаються календарним планом, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток 2).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного Договору за створену продукцію згідно з Договором Замовник перераховує Виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток1) 532 547,00 грн., крім того ПДВ (20%)-106 509,40 грн., всього 639 056,40 грн.

Згідно з п.3.2. Договору № 1745 від 15.01.2008, замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарних планом цього договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів.

Пунктом 5.2.4 вищевказаного Договору, передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти та оплатити повністю виконані роботи, а також оплатити роботи проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної ціни робіт, визначеної договором.

Відповідно до п. 6.2 вищенаведеного Договору за затримку оплати за виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Згідно календарного плану, який є невід’ємною частиною договору (п.1.2 Договору № 1745 від 15.01.2008 року), позивачем було виконано робіт на загальну суму 639 056,40 грн.

Відповідно до Акту-1/94 від 31.01.2008 здачі-приймання науково-технічної продукції на суму 15 924,00 грн., Акту-2/221 від 29.02.2008 здачі-приймання науково-технічної продукції на суму 43 056,00грн., Акту-3/321 від 28.03.2008 на суму 100 020,00 грн., Акту-4/416 від 24.04.2008 на суму 64 591,20 грн., підписаних повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача ( замовника) і посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по вищевказаних Актах склала –223 591,20 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 188 від 27.02.2008 на суму 15 924,00 грн., № 229 від 04.03.2008 на суму 50 000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по Договору № 1745 від 15.01.2008, а саме відповідачем було перераховано на користь позивача загалом 65 924,00 грн.

по Акту № 3/321 від 28.03.2008 відповідач погасив заборгованість складає 93076,00 грн., по Акту № 4/416 від 24.04.2008 –64591,20 грн.,

05.09.2008 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 255-2644 з вимогою розрахуватися за виконані позивачем роботи у сумі 157 667,20 грн., яка відповідачем була отримана, про що свідчить поштове повідомлення про вручення з відповідними відмітками пошти.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповіді на вищевказану претензію позивача не надав, суму заборгованості за Договором № 1745 від 15.01.2008 відповідачем погашена не була.

Згідно розрахунку позивача, викладеного ним у позові, заборгованість відповідача за Договором № 1745 від 15.01.2008 складає: по Акту № 3/321 від 28.03.2008 заборгованість складає 93076,00 грн., по Акту № 4/416 від 24.04.2008 –64591,20 грн., а загалом 157 667,20 грн., і яка станом на момент звернення до суду погашена не була.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 892 Цивільного кодексу України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник(виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з ч.1 статті 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов’язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні та технологічні роботи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, умови Договору № 1745 від 15.01.2008 щодо виконання робіт виконав у повному обсязі: ним було виконано обсяг робіт, передбачений умовами зазначеного Договору загалом на суму 223 591,20 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання науково-технічної продукції загалом на суму 223 591,20 грн., а відповідач, як замовник, свої зобов’язання за Договором № 1745 від 15.01.2008 щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі - належним чином не виконав, а лише частково оплатив у сумі –65 924,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: заборгованість по Акту № 1/94 на суму 15924,00 грн. була погашена повністю (платіжне доручення № 188 від 27.02.2008), по Акту № 2/221 на суму 43056,00 грн. –заборгованість погашена платіжним дорученням № 229 від 04.03.2008 на суму 50000,00 грн., з яких 43056,00 грн. було зараховано в погашення заборгованості по даному акту, а 6944,00 грн. було зараховано в погашення заборгованості по Акту № 3/321 від 28.03.2008 на суму 100 020,00 грн. Таким чином оплата в сумі 157 667,20 грн., яка складається з заборгованості в розмірі 93076,00 грн. по Акту № 3/321 від 28.03.2008 та 64591,20 грн. по Акту № 4/416 від 24.04.2008 –здійснена відповідачем не була і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі –157 667,20 грн. по Договору № 1745 від 15.01.2008, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані роботи, але не оплачені відповідачем у повному обсязі за Договором № 1745 від 15.01.2008 в розмірі 157 667,20 грн., законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт за Договором № 1745 від 15.01.2008 року, а саме: пені у розмірі 28 380,00 грн., 3% річних у розмірі 2 604,74 грн., втрат від інфляції 4 730,00 грн., а також штрафу у розмірі –11 036,70 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Вимогами статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов’язання перед позивачем по повній оплаті виконаних робіт за Договором № 1745 від 15.01.2008 належним чином у 10-денний строк з моменту отримання актів виконаних робіт, що передбачено п. 3.2 даного Договору - не виконав, оплата заборгованості загалом в сумі 157 667,20 грн., а саме: по Акту № 3/321 від 28.03.2008 в сумі 93 076,00 грн. та по Акту № 4/416 від 24.04.2008 в сумі 64 591,20 грн. –у визначений строк погашена ним не була, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, пені є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Суд враховує те, що позивачем у позові розрахунок штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт по Договору № 1745 від 15.01.2008, а саме по Акту № 3/321 від 28.03.2008 в сумі 93 076,00 грн. та по Акту № 4/416 від 24.04.2008 в сумі 64 591,20 грн. здійснено за період саме з 04 травня 2008 по 20 листопада 2008, тобто за період з початку виникнення загальної заборгованості в розмірі 157 667,20 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає:

157 667,20 грн./ 365 х 3% х 201 день (з 04.05.2008 по 20.11.2008) = 2604,74 грн., і який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає:

157 667,20 грн. х(1,008 (індекс інфляції у червні 2008) х 0,995 (індекс інфляції у липні 2008) х 0,999 (індекс інфляції у серпні 2008) х 1,011 (індекс інфляції у вересні 2008) х 1,017 (індекс інфляції у жовтні 2008)) –157 667,20 грн. = 4730,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір пені складає:

157 667,20 грн. х 0,1% х 180 днів (період визначений позивачем самостійно у позові з 04.05.2008 по 30.10.2008) = 28380 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафу в розмірі 11036,70 грн.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно пункту 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(в новій редакції) та довідки № 156862 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є державним підприємством, яке засновано на державній формі власності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач, як сторона - виконавець по Договору № 1745 від 15.01.2008 є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, відповідачем було прострочено понад тридцять днів виконання свого зобов’язання по повній оплаті робіт на суму 157 667,20 грн. за зазначеним Договором, що підтверджується матеріалами справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від суми невиконаного зобов’язання, що складає 11036,70 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 157 667,20 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 2 604,74 грн., втрат від інфляції 4 730,00 грн., штрафу у сумі –11 036,70 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача по справі - Державний науково-дослідного інститут будівельних конструкцій його правонаступником –Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(код ЄДРПОУ 02495431).

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»(код ЄДРПОУ 3259417, місцезнаходження: юридична адреса: 03113 м. Київ, вул. Дружківська, 10, фактична адреса: 02140 м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, р/р № 26005147 у філії ВАТ «МКБ Київська дирекція»м. Києва, МФО 380151, р/р №260040338870100 в АКІБ «Укрсиббанк»МФО 351005 ), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(код ЄДРПОУ 02495431 місцезнаходження: юридична адреса: 03680, м. Київ-37, вул. І. Клименка, 5/2, р/р 26001021825151 у філії «Залізничне відділення КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) суму заборгованості в розмірі –157 667 (сто п’ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн.20 коп., пені –28 380 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят) грн.00 коп., 3 % річних у сумі –2 604 (дві тисячі шістсот чотири) грн.74 коп., витрат з урахуванням індексу інфляції 4 730 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн.00 коп., 11 036 (одинадцять тисяч тридцять шість) грн.70 коп., а також 2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн.20 коп., витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.