Справа № 204/1300/13-ц
Провадження № 2/204/962/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кононенко О.М.
при секретарі Кудлач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Дніпропетровського РУ ВАТ КБ «Надра» про захист прав споживача, стягнення збитків, пені, 3 відсотків річних та індексу інфляції, -
ВСТАНОВИВ:
17 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 86 274,2 грн. за неповернення у обумовлений строк грошових коштів по депозитних договорам і користування цими коштами відповідачем, а також стягнути з відповідача на користь позивача 10% пені від загальної суми переказу, у сумі 86 952,4 грн., за порушення вимоги від 30.06.2011 року, про переказ належних відповідачу коштів, по депозитних договорах, 3 відсотка річних в сумі 50141,43 грн., за період прострочення виплати та інфляційну компенсацію в сумі 80 056,80 грн. за неповернення у обумовлений строк грошових коштів по трьох депозитних договорах.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_1, та структурним підрозділом - відділенням №15 філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ було укладено Договір №744061/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 650 грам, що складає 20,90 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (548 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних, з умовою виплати Банком вкладу та відсотків по вкладу шляхом видачі через касу Банка зливків банківських металів. Термін дії Договору закінчився 20.06.2009 р.
01 серпня 2008 року між позивачем та структурним підрозділом - відділенням №15 філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ було укладено Договір №863823/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 600 грам, що складає 19,29 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (549 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних, з умовою виплати Банком вкладу та відсотків по вкладу шляхом видачі через касу Банка зливків банківських металів. Термін дії Договору закінчився 01.02.2010 року.
15 вересня 2008 року між позивачем та структурним підрозділом - відділенням №15 філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровське РУ було укладено Договір №863824/04-Д, строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» (надалі - Договір 3), згідно якого позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 537 грам, що складає 17,27 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (546 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних, з умовою виплати Банком вкладу та відсотків по вкладу шляхом видачі через касу Банка зливків банківських металів. Термін дії Договору закінчився 15.03.2010 року.
По закінченню терміну Договору 1 21.06.2009 р. Банк відмовився від виконання своїх зобов'язань по Договору 1 та не повернув позивачу депозитний вклад золота 650 грам 999,9 проби та відсотки по вкладу 48,75 грам 999,9 проби, чим порушив п.п. 3.4.3. Договору та п.п. 3.1.2. Згідно до п. 2.3. Договору датою повернення вкладу є 20.06.2009 року.
10 червня 2009 року. Позивачем на адресу Банку (тимчасовому адміністратору ВАТ КБ "Надра") було надіслано лист про намір отримати депозит та проценти за Договором в повному обсязі в день закінчення вкладу - 20.06.2009 р. 21.06.2009 р. (в день закінчення строку Договору) Банк письмові відповіді на вказаній лист не надав, але усно повідомив позивача, що в Банку діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
На неодноразові звернення позивача до відповідача, останній в листах №№ 1125-1126 від 16.09.2009 року запевняв, що він не відмовляється від своїх зобов'язань по Договору, але повернути депозит в даний час (після закінчення строку Договору) відмовляється і пообіцяв дати можливість отримати доступ до коштів позивача у грудні 2009 року. У грудні, свої обов'язки по договору відповідач не виконав.
09.04.2010 року позивач отримав письмову відповідь, в якій відповідач повернути депозит відмовився, відмову про видачу депозиту пояснив тим, що він захищає інтереси вкладників, свої кошті позивач може розмістити на депозит (отримавши 5-10% від своїх коштів), а доступ до своїх коштів отримає після 2010 року. 25.02.2011 року позивач отримав письмову відповідь, в якій відповідач повернути депозит відмовився, відмову про видачу депозиту пояснив тим, що він захищає інтереси вкладників, а свої кошти Позивач може розмістити на депозит або розраховуватися карткою необхідні товари та послуги в торговельних мережах, тобто продавати золото за курсом приблизно на 15% нижче ринкового.
29.06.2011 року позивач відкрив рахунок в банківських металах у VAB Банку. 30.06.2011 року позивач звернувся на адресу Банку (начальник відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра» Дніпропетровського РУ ВАТ КБ "Надра") з заявою про переказ коштів на його рахунок у VAB Банку. Банк не здійснив переказ коштів.
Після великої кількості дзвінків в НБУ та зустрічей-переговорів в Дніпропетровському регіональному управленні банка досягли компромісу: видача тіла депозитів рівними долями за 3 рази в валюті вкладу, а відсотки коли-небудь пізніше.
04.11.2011 року позивач отримав 600 грам, що складає 19,30 тройських унцій.
13.01.2012 року позивач отримав 1170 грам, що складає 37,62 тройських унцій.
24.01.2012 року позивач не стерпів та погодився на чергову пропозицію банку: отримати залишок 151,78 грам, що складає 4,88 тройських унцій, в гривні за курсом НБУ.
За Договором № 1 від 20.06.2009 року відповідач мав виплатити позивачу вклад у розмірі 650,00 грам золота 999,9 проби та нараховані відсотки у розмірі 48,75 грам золота 999,9 проби, насправді ж 04.11.2011 року відповідач виплатив лише частину у розмірі 600,00 грам золота 999,9 проби, тобто відповідач прострочив зобов'язання в частині 600,00 грам золота 999,9 проби на 2 роки 4 місяці 14 днів, тобто сума компенсації за прострочення виконання зобов'язань за договором і спричинені цим збитки, які виникли в результаті знаходження грошових коштів у відповідача складає 31636,31 грн.
Також за Договором № 1 залишок, який становить 98,75 грам золота 999,9 проби, які відповідач виплатив 13.01.2012 року, чим прострочив зобов'язання на 2 роки 6 місяців 23 дні, тобто сума компенсації за прострочення виконання зобов'язань за договором і спричинені цим збитки, які виникли в результаті знаходження грошових коштів у відповідача складає 5370,3 грн.
За Договором № 2 виплата за яким настала 01.02.2010 року, відповідач мав виплатити позивачу вклад у розмірі 600,00 грам золота 999,9 проби та нараховані проценти у розмірі 45,00 грам золота 999,9 проби. Фактично відповідач зробив виплату 13.01.2012 року, чим прострочив зобов'язання на 1 рік 11 місяців 12 днів, тобто сума компенсації за прострочення виконання зобов'язань за договором і спричинені цим збитки, які виникли в результаті знаходження грошових коштів у відповідача складає 26639,25 грн.
За Договором № 3 від 15.03.2010 відповідач мав виплатити позивачу вклад у розмірі 537,00 грам золота 999,9 проби та нараховані відсотки у розмірі 40,03 грам золота 999,9 проби, насправді ж 13.01.2012 року відповідач виплатив лише частину у розмірі 426,25 грам золота 999,9 проби, тобто відповідач прострочив зобов'язання в частині 426,25 грам золота 999,9 проби на 1 рік 9 місяців 28 днів, тобто сума компенсації за прострочення виконання зобов'язань за договором і спричинені цим збитки, які виникли в результаті знаходження грошових коштів у відповідача складає 16 556,67 грн.
Також за Договором 3 залишок, який становить 151,78 грам золота 999,9 проби, які відповідач виплатив 26.01.2012 року, чим прострочив зобов'язання на 1 рік 10 місяців 8 днів, тобто сума компенсації за прострочення виконання зобов'язань за договором і спричинені цим збитки, які виникли в результаті знаходження грошових коштів у відповідача складає 6 071,67 грн. Крім того, відповідно до офіційного курсу вартості банківських металів на 08.11.2011 року пеня за відмову у переказі коштів, які належать позивачу і знаходились у користуванні відповідача, у розмірі 10% від вартості склала 86952,4 грн.
Крім того, в силу ст.625 ЦК, позивач просить стягнути з ВАТ КБ "Надра" компенсаційні виплати у вигляді 3 відсотків річних від простроченої суми і індекс інфляції за весь строк находження грошових коштів у відповідача. Загальна сума по трьох договорах 3% річних складає 501 41,43 грн. Загальна сума інфляційної компенсації по трьох договорах складає 106 779,22 грн.
Позивач у судове засідання надав заяву про слухання справи без його участі, на ухвалення заочного рішення згоден.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не надав.
Вивчивши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
В судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено Договір №744061/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого Позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 650 грам, що складає 20,90 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (548 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних. Дата повернення Вкладу - 20.06.2009 року (а.с.8).
01 серпня 2008 року між тими ж сторонами укладено Договір №863823/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 600 грам, що складає 19,29 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (549 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних. Дата повернення Вкладу - 01.02.2010 року (а.с.9).
15 вересня 2008 року між сторонами укладено Договір №863824/04-Д, строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», згідно якого позивач передав, а Банк прийняв золото 999,9 проби номіналом 537 грам, що складає 17,27 тройських унцій, на строк вкладу 18 місяців (546 днів), з процентною ставкою в розмірі 5% річних. Дата повернення Вкладу - 15.03.2010 року (а.с.10).
За умовами п. 3.4.6 вказаних договорів повернення Вкладу та сплата нарахованих відсотків по Вкладу здійснюється шляхом видачі через касу Банка зливків банківських металів. (а.с.8, 9, 10). Згідно п.4.4. цих договорів сплата нарахованих процентів за користування Вкладом здійснюється в кінці строку Договору або в дату дострокового отримання Вкладу ( п.4.5 цього Договору), Банк видає Вкладнику суму нарахованих процентів зливками банківського золота вагою не менше 20 грамів. Залишок від суми нарахованих процентів, що не є кратним 20 грамам, Банк сплачує в гривнях за офіційним (обліковим) курсом банківських металів НБУ на дату сплати процентів ( а.с.8,9,10).
За положеннями ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.2 ст.1060 цього Кодексу, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення депозитів та процентів по вказаним вище договорах № 744061/04-Д від 20.12.2007 року, №863823/04-Д від 01.08.2008 року та №863824/04-Д від 15.09.2008 року, строк дії яких закінчився 20.06.2009 року, 01.02.2010 року та відповідно 15.03.2010 року, що підтверджується наданими копіями заяв позивача до відповідача (а.с.11,13,15,19,21,23,25,27,31).
Однак, за ствердженням позивача, відповідачем Вклад повернутий у зливках банківських металів в порушення строку за умовами вказаних вище договорів частинами: 04.11.2011 року - 600 гр. золота, що складає 19,30 тройських унцій; 13.01.2012 року - 1170 гр., що складає 37,62 тройських унцій. 24.01.2012 року - позивач отримав залишок 151,78 гр. золота, що складає 4,88 тройських унцій, в гривні за курсом НБУ. Дані обставини відповідачем не спростовані.
За курсом НБУ на момент повернення Вкладу у перерахунку на гривні на 24.01.2012 року складає : 133829,15:10:31,1= 430,31 грн. - вартість 1 грама золота ( а.с.41)
Отже, залишок вкладу 151,78 грам золота отримано позивачем в перерахунку на гривні у сумі - 65312грн. 45 коп. ( 151,78 грам Х 430,31 грн. = 65312, 45 грн.).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 192 ЦК України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року N 519).
Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
За роз'ясненнями п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5, за змістом частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання вираженого в національній валюті, та три проценти річних від прострочений суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки ( пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тобто за змістом ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у валюті України - гривні.
Отже, оскільки за вищевказаними договорами зобов'язання відповідача визначено не у валюті України - в гривні, а визначено Вклад і повернення цього Вкладу у зливках банківських металів ( а.с. 8, 9, 10), і Вклад у зливках банківського металу - золота позивачеві повернутий, тому у вимогах позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми нарахованих інфляційних за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити.
При цьому, так як позивач отримав 24.01.2012 року залишок невиконаних зобов'язань у перерахунку грошових коштів у сумі 65312, 45 грн., що обумовлено сторонами і умовами договорів ( п.4.4). Однак, сплата відповідачем грошових коштів здійснена з порушенням строку повернення Вкладу -15.03.2010 року, відповідно до умов Договору №863824/04-Д від 15 вересня 2008 року, що складає прострочку 678 днів, то суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги щодо стягнення трьох процентів річних, виходячи з наступного розрахунку: 65312,45 грн. х 0,03 х 678 (днів) : 365 = 3639,60 грн.
Таким чином, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по Договору №863824/04-Д від 15 вересня 2008 року за період з 16.03.2010 року по 24.01.2012 року у розмірі 3639,60 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку не посягання на її право, покладається на позивача.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Згідно частини 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано доказів в обґрунтування спричинення збитків їх розміру, тому у вимогах про стягнення збитків у сумі 86274,2 грн. необхідно відмовити.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 10% від загальної суми переказу, у сумі 86952,4 грн. згідно п. 32.2. ст..32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними, то в цій частині вимог необхідно відмовити
Зазначений Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні. Поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Дія вказаного Закону не розповсюджується на правовідносини які виникли між сторонами за умовами укладених між ними вищезазначених договорів строкового банківського Вкладу в банківських металах.
Відповідно до ст. 11, ст.60 ЦПК України, суд розглядає позов у межах заявлених вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів надання відповідачеві документів складених у відповідності до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на переказ готівки, а тому вимоги щодо стягнення 10% від загальної суми переказу, у сумі 86952,4 грн. задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з врахуванням розміру задоволених вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави 229,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 22, 192, 526, 625, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Дніпропетровського РУ ВАТ КБ «Надра» про захист прав споживача, стягнення збитків, пені, 3 відсотків річних та індексу інфляції - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Дніпропетровського РУ ВАТ КБ «Надра» (код ЄДРПОУ 25842763), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по договору №863824/04-Д від 15.09.2008 року три проценти річних у сумі 3639 (три тисячі шістсот тридцять дев'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Дніпропетровського РУ ВАТ КБ «Надра» (код ЄДРПОУ 25842763) на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. М. Кононенко
Судове рішення № 31413151, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/1300/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: