Постанова № 31412197, 07.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2013 року Справа № 810/1181/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Луценко К.Ю., за участю:

представника відповідача - Кобилинської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомБаришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службидо про Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, ВСТАНОВИВ:Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 4158 грн. 99 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 6263 від 7 травня 2013 року)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов`язання із земельного податку.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновки податкового органу стосовно наявності у Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» податкового боргу у розмірі 4158 грн. 99 коп., який утворився внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю, є безпідставними, оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконано податковий обов`язок за вказані вище звітні періоди.

У судове засідання, призначене на 7 травня 2013 року, з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був своєчасно на належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представника Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство Баришівської районної ради «Райводоканал» (ідентифікаційний номер 03346621, місцезнаходження: 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, пров. Банний, буд. 3) зареєстроване державним реєстратором Баришівської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 07.10.1996 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 533199 (а.с. 9).

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби з 07.10.1996 за № 28-363, про що свідчать відомості, наведені у довідці позивача від 19.12.2012 № 113/2012 (а.с. 7).

Як встановлено судом, Комунальним підприємством Баришівської районної ради «Райводоканал» було подано до податкового органу податкову декларацію із земельного податку за 2012 рік. У подальшому, у зв`язку з необхідністю виправлення помилки, що містилась у вказаній декларації, відповідачем подано до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби уточнюючу податкову декларацію з цього податку із виправленими показниками.

Згідно з даними наведеної вище податкової звітності, Комунальним підприємством Баришівської районної ради «Райводоканал» самостійно визначено суму земельного податку, що підлягає сплаті ним за 2012 рік, у загальному розмірі 19670 грн. 00 коп., тобто по 1639 грн. 20 коп. щомісячно.

З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості у сумі 15511 грн. 01 коп., узгоджену суму податкового зобов'язання із земельного податку у загальному розмірі 4158 грн. 99 коп., з них: 1483 грн. 52 коп. - за жовтень 2012 року; 1639 грн. 20 коп. - за листопад 2012 року; 1639 грн. 20 коп. - за грудень 2012 року, платником податків у строк, визначений законом, сплачено не було.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у 2001 році податковим органом на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III було виставлено відповідачу першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/25 на суму 32591 грн. 95 коп. та другу податкову вимогу від 14.11.2001 № 2/179 на суму 1290 грн. 45 коп.

На час винесення рішення по суті заявлених позовних вимог виставлені відповідачу податкові вимоги податковим органом не відкликані.

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 4158 грн. 99 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що твердження податкового органу про несплату Комунальним підприємством Баришівської районної ради «Райводоканал» узгодженої суми податкового зобов`язання із земельного податку за жовтень - грудень 2012 року у загальному розмірі 4158 грн. 99 коп. не відповідають дійсності, оскільки вказану суму заборгованості сплачено підприємством у строк, передбачений законодавством.

Представник відповідача наголошує на тому, що грошові кошти, які надійшли від підприємства як платежі за призначенням: земельний податок за 2012 рік спрямовано податковим органом у рахунок погашення податкового боргу підприємства з цього податку, у тому числі податкового боргу, що виник внаслідок несплати ним податкового зобов`язання, визначеного позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.06.2010 № 0003941500/0, № 0003961500/0, № 0003971500/0 та № 0003981500/0.

Податкове зобов`язання за вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями, на думку представника відповідача, вважається неузгодженим в силу вимог Податкового кодексу України, оскільки Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження № К/9991/26553/12 за касаційною скаргою Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 в адміністративній справі № 2а-10085/10/1070, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог підприємства в частині визнання незаконними та скасування вказаних рішень.

Оскільки правомірність нарахування відповідачу податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 04.06.2010 № 0003941500/0, № 0003961500/0, № 0003971500/0 та № 0003981500/0, буде досліджуватись судом касаційної інстанції у справі № 2а-10085/10/1070, представник відповідача вважає, що зарахування податковим органом сплачених відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за цими рішеннями є порушенням діючого податкового законодавства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з приписами статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 271 цього Кодексу, базою оподаткування з плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податковий період, порядок обчислення земельного податку, строк його сплати та порядок зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так, статтею 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого податкового зобов`язання із земельного податку за жовтень - грудень 2012 року у загальному розмірі 4158 грн. 99 коп.

Зазначені обставини підтверджуються даними, що наведені в облікових картках платника податків (звороній бік) із земельного податку за 2012 - 2013 роки та не спростовані представником відповідача під час судового засідання.

Що стосується тверджень представника відповідача стосовно необґрунтованості зарахування позивачем грошових коштів, сплачених підприємством за призначенням платежу: земельний податок за 2012 рік, в рахунок погашення неузгодженої заборгованості за податковими повідомленнями - рішеннями від 04.06.2010 № 0003941500/0, № 0003961500/0, № 0003971500/0 та № 0003981500/0, у результаті чого у підприємства виник податковий борг у наведеному вище розмірі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу приписів Податкового кодексу України здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, а також за погашенням податкового боргу з податків та зборів віднесено до компетеції податкового органу.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, тобто, несплаченого у встановлений законодавством строк узгодженого грошового зобов`язання, податковий орган наділений повноваженнями спрямовувати грошові кошти платника податків, що надійшли з метою сплати поточного зобов`язання, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

В силу приписів статті 54 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абзац 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.18 статті 56 цього Кодексу встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому рішення суду, що набрало законної сили, в силу вимог підпункту 66.1.5 пункту 66.1 статті 66 Податкового кодексу України є підставою для внесення змін до облікових даних платників податків.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 у справі № 2а-10085/10/1070 адміністративний позов Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 04.06.2010 № 0003941500/0, № 0003951500/0, № 0003961500/0, № 0003971500/0, № 0003981500/0 та № 0003991500/0 задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 у справі № 2а-10085/0/1070 та прийнято нову, якою адміністративний позов Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» задоволено частково, а саме: визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 04.06.2010 № 0003951500/0 та № 0003991500/0.

На момент прийняття рішення у даній справі постанову суду апеляційної інстанції у справі № 2а-10085/0/1070 в касаційному порядку не переглянуто.

Частиною п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якого ухвалювалось рішення в адміністративній справі № 2а-10085/0/1070, визначено, що постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що податкові повідомлення - рішення від 04.06.2010 № 0003941500/0, № 0003961500/0, № 0003971500/0 та № 0003981500/0 Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби не були скасовані в судовому порядку, зважаючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції у справі № 2а-10085/0/1070 набрало законної сили, суд дійшов висновку, що податкове зобов`язання, визначене у вказаних рішеннях, в силу вимог статті 56 Податкового кодексу України є узгодженим.

Внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання за цими податковими повідомленнями - рішеннями у строк, визначений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, наведене зобов`язання вважається податковим боргом платника податків, а відтак, податковий орган, зараховуючи в рахунок його сплати грошові кошти платника податків, що надійшли в рахунок погашення поточного зобов`язання із земельного податку, діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України.

Твердження представника відповідача стосовно відсутності у позивача права на вчинення наведених вище дій до моменту прийняття Вищим адміністративним судом України рішення у справі № 2а-10085/0/1070 судом до уваги не приймається, оскільки, як вже зазначалось судом вище, узгодженість грошового зобов`язання, в рахунок сплати якого спрямовувались грошові кошти відповідача, пов`язується саме з набранням законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що якщо, платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 05.10.2001 № 1/25 та 14.11.2001 № 2/179, податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою Комунальним підприємством Баришівської районної ради «Райводоканал» грошового зобов`язання із земельного податку у розмірі 4158 грн. 99 коп. є узгодженим.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату податкового боргу у розмірі 4158 грн. 99 коп. відповідачем суду надано не було, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення цієї суми коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, суд вважає цілком обґрунтованими.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Доказів понесення будь-яких судових витрат представниками сторін суду надано не було, вимог про їх відшкодування не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 4158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 99 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 8 травня 2013 року.