Рішення № 31409549, 22.05.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2321/13-ц

Провадження № 2/265/1148/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів у розмірі 20326,65 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що 28 листопада 2011 року позивач уклав з відповідачем угоду № 372247 з додатками, з метою придбання автомобіля КІА на суму 188800 гривень. Згідно умов спірного договору а також п.п.3,17,19,22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» відповідач виступає виконавцем певних послуг, а позивач їх споживачем. Вважає, що умови договору порушують його права, як споживача, а саме відповідно до договору він повинен сплатити вступний внесок, плату за послуги, яка визначається у відсотках від поточної ціни автомобіля, а також сплачувати щомісячні повні внески, за рахунки яких відповідач оплачує автомобіль та формує фонд для повернення коштів, що разом становлять повні внески, частиною з яких є щомісячний внесок, в оплату послуг відповідачу. Таким чином, позивач сплатив 6796,80 гривень в якості вступного внеску, при цьому вказаний внесок було сплачено за реквізитами, які було йому надано в систему «Авто Так», а не в ТОВ «Авто Просто». При цьому він, як учасник системи, повинен за угодою сплачувати щомісячні повні внески (механізм накопичення внесків), а також заповнювати та направляти на адресу відповідача пропозицію авансових внесків для надбання Права на отримання автомобіля. Загальна сума сплачених щомісячних платежів складає 13530,65 гривень. Таким чином, зазначений фонд групи формується виключно за рахунок внесків учасників системи придбання в групах Авто Так, без залучення коштів ТОВ «Авто Просто», а розподіл коштів фонду групи між учасниками системи являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги п.7 ч.3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує автомобіль іншому учаснику системи. Таким чином, позивач сплачував відповідачу власні кошти не за одержання автомобілю, а фактично за можливість отримати право на отримання автомобіля, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів та їх коштів до системи придбання в групах «Авто так». Таким чином, позивач вважає, що така діяльність відповідача є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми. Оскільки відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначається що правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним, просить суд встановити нікчемність правочину та застосувати наслідкі недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів у розмірі 20326,65 гривень, а також просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1700 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву с проханням розглядати справу у його відсутність в присутності представника.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4, діючий на підставі угоди про надання правової допомоги, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, у яких вказує, що договір, укладений між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 від 28 листопада 2011 року з метою придбання автомобіля, повністю відповідає нормам чинного законодавства України, позивач перед підписанням отримав повну, необхідну, доступну та достовірну інформацію про положення контракту, про що свідчить його особистий підпис. Дана угода укладена в рамках системи послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) в групах АвтоТак, яку створено ТОВ «Авто Просто». Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні угод з учасниками, укладеними в рамках системи АвтоТак, ТОВ «Авто Просто» надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АвтоТак. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інші послуги, передбачені Угодою. Кінцевим результатом укладеної угоди з учасниками певної групи є отримання автомобіля всіма учасниками групи, за умови дотримання ними встановлених Угодою умов. Більш того, отримання автомобіля є їх безпосереднім обов'язком. Таким чином, укладена між позивачем та відповідачем угода направлена на реальне настання правових наслідків - отримання учасником автомобіля в результаті виконання ним умов Угоди, при чому відповідач не має можливості втручатися у розподіл прав на отримання автомобілів у групі, оскільки такий розподіл проходить у відповідності до умов укладеної угоди та не може бути змінений, а строк отримання права на отримання автомобіля залежить виключно від учасника. Просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 листопада 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 372247 з метою придбання автомобіля КІА на суму 188800 гривень. Згідно умов вказаної угоди відповідач виступає виконавцем певних послуг, а позивач є їхнім споживачем.

Відповідно до статті 1 Угоди № 372247, предметом Угоди є надання Учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання Автомобіля. Угода укладається шляхом підписання Сторонами Угоди, Додатку № 1 та Додатку № 2 які є не від'ємними частинами Угоди. При підписанні угоди учасник повинен сплатити плату за послуги пов'язані зі вступом до Системи при укладанні Угоди в сумі 6796,80 гривень (а.с. 5).

Позивач, згідно квитанції від 28 листопада 2011 року, сплатив ТОВ «Авто Просто» грошову суму у розмірі 6796,80 гривень. ( а.с.9) Суд вважає, що вказана умова Угоди є несправедливою стосовно ОСОБА_1 як споживача, так як кошти, сплачені ним на користь відповідача в якості декларативної умови, не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків, забезпечених цією оплатою.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з ч.2, п.3 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"- умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч.5,6 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути замінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Учасник може розірвати вказану Угоду на паритетних правах лише протягом 7 (семи) днів з моменту його підписання. Відповідно до ст.13 Додатку № 2 до угоди № 372247 від 28 листопада 2011 року, учасник, який ще не отримав автомобіль має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити Авто Просто у письмовій формі. Поверненню підлягають лише чисті внески сплачені за угодою, з урахуванням положень викладених в цій статті. Сума чистих внесків, що підлягає поверненню розраховується до Поточної ціни Автомобілю, дійсної в місяці коли такий учасник повідомив Авто Просто про розірвання Угоди, за вирахуванням Відступного за відмови від Угоди в розмірі 2 Цілих Чистих внесків. Вказана умова договору, на думку суду, порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого виступав ОСОБА_1 в якості споживача, а тому її слід визнати не справедливою відносно позивача.

Згідно додатку № 1 до угоди № 372247 щомісячний цілий чистий внесок в % - 0,8333, щомісячний внесок в оплату послуг у % + ПДВ -0,5, плата за послуги пов'язані з видачею Автомобіля за Системою у % + ПДВ -3.00 ( з.с. а.с. 5).

Таким чином виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені Угодою кошти, а ТОВ «Авто Просто», формує групу клієнтів за рахунок чистих внесків, за яких здійснюється придбання автомобіля. При цьому Клієнт отримує автомобіль відповідно до методів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених Угодою, і таке визнання права здійснює ТОВ «Авто Просто» на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Угода не містить строків та термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь -якої відповідальності ТОВ «Авто Просто» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість Угодою передбачено, що у випадку відмови клієнта від Угоди з нього утримується сума не менш двох частин Чистого Внеску, не повертаються адміністративні витрати.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені в ч.1-2,5,6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1, п.7,ч.3, 6, ст..19 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняється як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість придбання права на купівлю товару, а ТОВ «Авто Просто» без залучення власних коштів формулювало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності ТОВ «Авто Просто», то відповідно до ст.. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» такий правочин є недійсним, а оскільки вказана недійсність правочину встановлена законом, то визнавати Угоду № 372247 від 28 листопада 2011 року недійсною в судовому порядку не потрібно.

Відповідно до вимог ч.ч.1.2,3 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи той факт, що позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 20327 гривень 45 копійок на виконання угоди № 372247 від 28 листопада 2011 року, яка є нікчемною, суд вважає, що вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує наступним чином.

Відповідно до ч.1,3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги, укладеного 26 березня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4, предметом договору є участь адвоката в якості представника клієнта по цивільній справі про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів: на досудової підготовці справи та у судовому провадженні першої інстанції.

Згідно із ст. 56 ЦПК України особа, яка надає правову допомогу має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених документів, бути присутнім у судовому засіданні.

Оскільки правова допомога не включає здійснення представництва інтересів сторін в судовому процесі, а розмежувати обсяг наданих юридичних послуг з вказівкою їх вартості представник на питання суду не зміг, пояснивши що оплата 1700 гривень включає в собі оплату всіх наданих послуг, в тому разі й представництво в суді, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1700 гривень.

Разом із тим, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача суму судового збору в розмірі 229,40 гривень за розгляд майнового спору, на користь держави.

Керуючись ст.ст.88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів, встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Встановити, що угода № 372247 від 28 листопада 2011 року, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» в особі Стародубцева Михайла Аркадійовича, який діє на підставі довіреності та ОСОБА_1 про придбання товару у групі, додаток № 1 та додаток № 2 є нікчемним правочином.

Застосувати до угоди № 372247 від 28 листопада 2011 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» в особі Стародубцева Михайла Аркадійовича, який діє на підставі довіреності та ОСОБА_1 про придбання товару у групі, додаток № 1 та додаток № 2, наслідки недійсності нікчемного правочину, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», код ЄДРПОУ 35509011 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20327 (двадцять тисяч триста двадцять сім) гривень 45 копійок.

У задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1700 гривень, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Адамова