Постанова № 31409451, 21.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 5017/3638/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Петрова М.С..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

Від позивача - Ющенко Н.М., довіреність № 132, від 11.09.12р.

Від відповідача - ОСОБА_2, посвідчення № НОМЕР_1, від 20.05.08р.

- ОСОБА_3, довіреність № 1103, від 21.11.12р.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2013р.

по справі № 5017/3638/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 26 640,00 грн.,

Встановив:

В грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський торговий дім" (Далі - Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Далі - ФОП ОСОБА_2.) про стягнення неустойки в розмірі 26640,00 грн..

Позовні вимоги Товариства щодо стягнення 26640,00 грн. неустойки обґрунтовані приписами статті 785 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідачем не виконано зобов'язань щодо повернення об'єктів оренди після припинення дії Договорів №№ ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р..

ФОП ОСОБА_2 з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2013р., (Суддя - Рога Н.В.) позовні вимоги Товариства задоволено у повному обсязі. Суд стягнув з ФОП ОСОБА_2 26640,00 грн. - неустойки.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилаючись на положення статті 785 Цивільного Кодексу України зазначив, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Не погоджуючись з даним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові Товариству відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки викладені в рішення не відповідають дійсним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, Товариство вважає її безпідставною, такою що не відповідає обставинам справи, просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 31 травня 1997 року між Виконкомом Одеської міської ради та Закритим акціонерним товариством "Одеський торговий дім" був укладений Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого Виконком Одеської міської ради на підставі рішення № 302 від 31 травня 1997 року надає, а ЗАТ "Одеський торговий дім" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,500 гектарів, що розташована у м.Одеса по АДРЕСА_1 , згідно з планом землекористування. Відповідно до п. 1.2. Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 50 років, в т.ч. до 2-х років для завершення будівництва; на 48 років - для експлуатації та обслуговування будинку.

Згідно Свідоцтва про право власності, виданого 04.10.2004р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 5790,8 кв.м, 4-го поверху, загальною площею 6964,2 кв.м, техприміщень, загальною площею 897,4 кв.м, відображених у трьох інвентаризаційних відомостях від 16.06.2003р.; від 22.07.2003р., від 29.08.2003р., в цілому належить ТОВ "Одеський торговий дім" на праві приватної власності.

01 січня 2012р. між Товариством та ФОП ОСОБА_2 був укладений Договір № ДГ ДГ-0603 оренди торгового місця на території, що належить Товариству по АДРЕСА_1, згідно якого Товариство надає, а Підприємець (ФОП ОСОБА_2.) приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) № НОМЕР_5. (а.с.10)

Відповідно до п. 2. Договору № ДГ ДГ-0603 вартість оренди одного місця (лотка) становить 750 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат Товариства за користування землею, комунальні послуги, на придбання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, і інші витрати.

Згідно п.7 Договору, термін його дії з 01.01.2012р. до 30.12.2012р. включно. За умовами п.8 Договору він може бути розірваний Товариством за невиконання або неналежне виконання Підприємцем будь-якої з вимог даного Договору.

10 лютого 2012р. між Товариством та ФОП ОСОБА_2 були укладені Договори оренди торгових місць № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., №ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р.. на території, що належить Товариству по АДРЕСА_1, згідно яких Товариство надає, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_3; НОМЕР_2; НОМЕР_4 на території, що належить ТОВ "Одеський торговий дім" по АДРЕСА_1. (а.с.7-9)

Відповідно до п. 2. Договорів № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. вартість оренди одного місця (лотка) становить 950 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат Товариства за користування землею, комунальні послуги, на придбання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, і інші витрати.

Згідно п. 3 Договорів № ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р ФОП ОСОБА_2 не пізніше 3-х банківських днів з дня підпису договору зобов'язана перерахувати на розрахунковий рахунок Товариства повну вартість за оренду торгового місця за перший місяць оренди.

ФОП ОСОБА_2 зобов'язана сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перераховування Товариству повну вартість за оренду торгового місця протягом строку дії договору.

Термін дії Договорів № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. з 10 лютого 2012р. до 30 грудня 2012р. включно. За умовами п.8 Договорів вони можуть бути розірвані Товариством за невиконання або неналежне виконання ФОП ОСОБА_2 будь-якої з вимог даних Договорів.

Як встановлено матеріалами справи, Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. по справі № 5017/3155/2012, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р., позовні вимоги Товариства щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за Договорами № ДГ ДГ-0603 від 01.01.2012р., № ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р у розмірі 3600 грн. та витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 столів (місць) № № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, що є власністю Товариства і знаходяться та території позивача за адресою: АДРЕСА_1 , задоволено повністю.

Даними рішеннями встановлений факт надання у тимчасове платне користування Підприємцю ОСОБА_2 торгових (місць) НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 на території, що належить ТОВ "Одеський торговий дім" по АДРЕСА_1. Крім того, судом встановлено, що 09.10.2012р. ТОВ "Одеський торговий дім" листом повідомило Підприємця ОСОБА_2 про розірвання Договорів оренди ДГ ДГ-0778 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0779 від 10.02.2012р., № ДГ ДГ-0780 від 10.02.2012р. і Договори є розірваними а зобов'язання припиненими.

Позивач зазначає, що в порушення п. 3 вищезазначених Договорів відповідач прострочив виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем по всім укладеним Договорам.

Крім того, Товариство вказує на те, що згідно ч. 3 ст. 291 Господарського Кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, керуючись положенням ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України позивач вважає, що відповідач, не виконуючи обов'язку щодо негайного повернення належних позивачеві речей, повинен сплатити неустойку у розмірі 26 640 грн. за період з 09.10.2012р. по 29.01.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 3 п. 1 Листа Вищого господарського суду України від 29.05.2012р. № 01-06/735/2012 "Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України" неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Щодо посилань скаржника на те, що в матеріалах справи відсутні докази приймання ФОП ОСОБА_2 торгових місць (акти прийому - передачі) за Договорами оренди, судова колегія зазначає, що при розгляді господарської справи №5017/3155/2012 господарськими судами було встановлено, факт надання у тимчасове платне користування ФОП ОСОБА_2 торгових (місць) НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 на території, що належить Товариству по АДРЕСА_1.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. по справі № 5017/3155/2012 з неї вже стягнута заборгованість в сумі 3600,00грн. за користування орендованим майном, а тому нарахування неустойки з 09.10.2012р. є повторним стягненням по одним й тим самим Договорам.

Однак, з даним твердженням апелянта не може погодитись судова колегія, оскільки господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір по справі №5017/3155/2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати в сумі 3600,00 грн., встановили, що дана сума заборгованості по орендній платі, виникла, ще до направлення відповідачу вимоги про розірвання договору від 09.10.2012р., згідно поданого розрахунку, що і не заперечувалось самою ОСОБА_2.

Тобто, дана сума боргу в розмірі 3600,00 грн. була стягнута з ФОП ОСОБА_2 рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. по справі №5017/3155/2012 за період дійсності вищезазначених Договорів, а саме до 09.10.2012р..

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторони надали акт прийому - передачі торгових місць НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_5, з яких вбачається, що саме 17.05.2013р. дані торговельні місця були здані відповідачем.

Що стосується заперечень ОСОБА_2 в актах прийому - передачі від 17.05.2013р., на те, що вона з 09.10.2012р. не займає дані місця та не здійснює підприємницьку діяльність на них, то такі заперечення судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки твердження відповідача не підтверджуються матеріалами даної справи.

Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що при винесенні рішення, місцевий господарський суд цілком правомірно надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 28 лютого 2013 року у справі №5017/3638/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 23.05.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя М.С. Петров