Рішення № 3140944, 24.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.02.09 Справа № 17/461-08

За позовом Комунальне підприємство “Вишнівськводоканал”

до Комунальне підприємство “Петрівське”

про стягнення 62 657,12 грн

Суддя В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Вишнівськводоканал” (далі –Позивач) до Комунального підприємства “Петрівське” (далі –Відповідач) про стягнення 62 657,12 грн, з яких 54 383,74 грн –основний борг, 4 784,00 грн – пеня, 2 742,73 грн – інфляційні, 746,65 грн –3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору на приймання стічних вод № 238 від 01.01.2006р. щодо оплати наданих послуг.

24.02.2009р. представник позивача позовні вимог підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 11.02.2009р.

Відповідачем на адресу господарського суду було надіслано лист № 12 від 27.01.2009р. (Вх. № 950 від 28.01.2009р.), відповідно до якого КП “Петрівське” визнає свій борг перед КП “Вишнівськводоканал” в сумі 62 657,12 грн повністю і зобов’язується його погасити найближчим часом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

1 січня 2006 року між Комунальним підприємством “Вишнівськводоканал” (позивач, постачальник за Договором) та Комунальним підприємством “Петрівське” (відповідач, абонент за Договором) було укладено Договір на приймання стічних вод № 238 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги з приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов’язувався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 238 від 01.01.2006р. відповідач щомісячно здійснює зняття показників лічильника та направляє представника для подачі звіту про скинуті стоки.

На підставі зазначеного Договору, позивачем були надані відповідачу послуги з водовідведення на суму 54 383, 74 грн, що підтверджується Звітами поданих відповідачем про скинуті стоки та Актами наданих послуг (а.с. 25-43).

Згідно з п. 2.2.2. Договору оплата вартості послуг здійснюється відповідачем (абонентом) щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем (постачальником) платіжного документу. В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу (п.2.2.3. даного Договору).

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач за надані позивачем послуги згідно Договору не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 54 383,74 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Зазначена сума заборгованості (54 383,74 грн) підтверджується та визнається і відповідачем у Акті перевірки взаємних розрахунків від 30.10.2008р. (а.с. 49), підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств.

Крім того, заборгованість Комунального підприємства “Петрівське” перед Комунальним підприємством “Вишнівськводоканал” у сумі 62 657,12 грн повністю визнається і відповідачем у листі № 12 від 27.01.2009р. (а.с. 70), надісланому на адресу господарського суду Київської області.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати послуг з приймання стічних вод згідно Договору № 238 від 01.01.2006р. у сумі 54 383,74 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п. 4.2 Договору № 238 від 01.01.2006р. у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги відповідач (абонент) сплачує позивачу (постачальнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку (а.с. 45) у розмірі 4 784,00грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 742,73 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 746,65 грн відповідно до доданих до позовної заяви рахунків (а.с. 46-48).

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Петрівське” (код 30886427) на користь Комунального підприємства “Вишнівськводоканал” (код 20593491) 54 383,74 грн. основного боргу, 4 784,00 грн. –пені, 2 742,73 грн –інфляційних, 746,65 грн –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 626,58 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя