Рішення № 3140920, 08.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2009 р.

Справа 46/187

За позовом

Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”

до

Акціонерної судноплавної компаній “Укррічфлот”

про

стягнення 5 021,37 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивача

Скорик С.Ф. —представник за довіреністю від 05.01.2009 р. № 30-17/2

від відповідача

Петровський Р.О.—представник за довіреністю від 11.09.2008 р. № 23-03/70

У судовому засіданні, яке відбулося 08.01.2009 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Державне підприємство “Херсонський морський торговельний порт” звернулося до суду з позовом від 16.04.2008 р. № 30-05/165 про стягнення з Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” 4 343,46 грн. заборгованості за надані послуги капітана порту з оформлення приходу та відходу судна т/х “Орель-5”, швартового збору, за користування послугами плавзасобів, а також 677,91 грн. пені за час прострочення.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/187 від 10.11.2008 р., яку призначено до розгляду на 08.12.2008 р.

У судове засідання, призначене на 08.12.2008 р. позивач уповноваженого представника не направив, документів на виконання вимог ухвали від 10.11.2008 р. не надав, надіславши телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду у зв’язку з відрядженням спеціаліста.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою про порушення провадження у справі документи. Відповідно до відзиву № 23-02-426 від 08.12.2008 р. Акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот” заперечує проти задоволення позову, вважаючи, що позивачем безпідставно вимагається сплата корабельного та адміністративного зборів по рахунку-фактурі № СФ-172д від 14.02.2007 р., оскільки позивачем не доведено відведення йому у встановленому законодавством порядку акваторії морського порту.

Ухвалою від 08.12.2008 р. розгляд справи було відкладено на 08.01.2009 р.

08.01.2009 р. у судовому засіданні представник позивача подав клопотання № 30-05/165 від 24.12.2008 р., в якому обґрунтовує позовні вимоги та фактично збільшує їх в часині стягнення штрафних санкцій, а саме просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 4 343,46 та 816,85 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за 449 днів прострочення.

У ході розгляду спору по суті представник Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” заявлені вимоги підтримав з врахуванням клопотання від 24.12.2008 р. та просив позов задовольнити повністю, стягнувши з відповідача борг та пеню. Мотивуючи заявлені вимоги, представник позивача вказував на порушення відповідачем зобов’язання з оплати наданих йому у грудні 2006 та січні 2007 роках послуг зі швартування судна, послуг плавзасобів та капітана порту, наданих згідно з усною домовленістю сторін. Позивач зазначає, що надавши вказані послуги, виставив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-6д від 04.01.207 р. на суму 4 343,46 грн., але Акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот” його не оплатила, чим допустила порушення господарського зобов’язання.

Представник відповідача щодо заперечень вміщених у відзиві на позовну заяву не висловився та підтвердив факт того, що Акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот” отримувала від позивача спірні послуги, усно пояснив, що позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2.1 статуту Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт” (позивача) вказане підприємство створене з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту територіях та акваторії, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що йому належать, а також для забезпечення безпеки судноплавства в зоні відповідальності порту, здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства та одержання прибутку.

У довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД вказано функціонування інфраструктури водного транспорту, діяльність вантажного морського та річкового транспорту та ін.

Згідно з п. 2.1 статуту Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (відповідача), основною метою її діяльності є отримання максимального прибутку в результаті підприємницької діяльності для задоволення інтересів акціонерів компанії, забезпечення регулярного судноплавства і ефективного використання вантажного та пасажирського флоту, створення умов для розвитку конкуренції і забезпечення наявних соціальних гарантій для працівників.

У витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності відповідача за КВЕД вказана діяльність рейсового пасажирського річкового транспорту.

Статтею 3 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що регулювання торговельного мореплавства здійснює держава через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства та міжнародних договорів України Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Пунктами 1, 4, 5 ст. 76 Кодексу торговельного мореплавства України до господарської діяльності морського порту віднесено зокрема навантаження, розвантаження і обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт, допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту, інші види діяльності відповідно до статусу порту.

У відповідності зі ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори як корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.

Інші види зборів, згідно з ч. 2 зазначеної статті, можуть встановлюватися законодавчими актами України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 затверджено збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, до яких належать лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода, інші послуги.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, між Державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та Акціонерною судноплавною компанією “Укррічфлот” існувала усна домовленість, в рамках якої позивач, за згодою відповідача, надавав йому платні послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

У відповідності з діючим законодавством договір про надання послуг являє собою угоду, за якою одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з усного договору про надання послуг для суден у морських торговельних портах України, оскільки у позивача виникли зобов’язання виконати на користь та за замовленням відповідача певну дію, а у відповідача —обов’язок прийняти виконання та оплатити прийняту послугу (роботу).

За твердженнями позивача у грудні 2006 року та у січні 2007 року відповідачеві, а саме, належному йому судну “Орель-5” були надані послуги капітана порту (оформлення приходу та виходу судна з порту), плавзасобів, послуги зі швартування, відшвартування, перетягування (буксиру швартування та відшвартування) судна.

Відповідно до п. 8 ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України до функцій капітанів морських портів серед іншого належить функція оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.

Матеріалами справи, а саме дисбурсменськими рахунками № 1152-А і № 1152-В від 03.01.2007 р., лоцманськими квитанціями № 12432 від 26.12.2006 р. і № 9019 від 02.01.2007 р., нарядами № 107 і 113 від 26.12.2006 р. та № 5 від 02.01.2007 р., довідками № 2829 з послуг капітана судна, листом відокремленого структурного підрозділу відповідача —Херсонського агентства Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” від 22.12.2006 р. № 1152 стверджується, що 26.12.2006 р. та 02.01.2007 р. позивач надавав судну відповідача “Орель-5” послуги плавзасобів з швартування і відшвартування судна з доставкою лоцмана, проведення судна на рейд –причал № 4, буксування судна, а відповідач прийняв таке виконання, що підтверджується поясненнями його представника та підписами капітана судна і відтиском печатки теплоходу “Орель-5”.

Як слідує з матеріалів справи за надані послуги швартового збору, послуги плавзасобів та капітана порту позивач вистав відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-6д від 04.01.2007 р. на суму 4 343,46 грн. про їх оплату, який був надісланий поштою 05.01.2007 р., що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції та квитанцією поштового відділення з відбитком календарного штемпелю від 05.01.2007 р.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, стверджуючи, що позивачем безпідставно та необґрунтовано нараховано йому корабельний та адміністративний збір, за що виставлено рахунок-фактуру № СФ-172д від 14.02.2007 р. на суму 7 467,67 грн. Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд відхиляє поданий відповідачем відзив, оскільки в ньому йде мова про інші обставини правовідносин сторін, інший період, іншу суму. Крім того, у відзиві відповідачем викладені заперечення щодо вимог про стягнення сум корабельного та адміністративного зборів, тоді як такі вимоги, в межах провадження у справі № 46/187, позивачем не заявлялися.

Відповідно до позовної заяви вартість наданих позивачем відповідачеві послуг розрахована згідно з наказом Херсонського морського торговельного порту № 763/А від 25.12.2006 р. “Про введення в дію тарифів на послуги Єдиного державного портового нагляду”, наказами Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 ”Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України” та № 266 від 27.05.2005 р. “Про порядок застосування знижок до портових зборів та зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання”.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 08.01.2009 р. представник відповідач заявлені вимоги визнав, доказів на їх спростування не надав, зустрічного розрахунки не склав.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, якими стверджується факт надання позивачем відповідачеві спірних послуг, вимоги про стягнення 4 434,46 грн. основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 816,85 грн. відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 10.01.2007 р. по 07.01.2009 р. відповідно до ч. 6 ст. 231 та ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 6 зазначеної статті штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо ж строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, сторонами не визначено строк для оплати зборів та плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України. Крім того, надісланий позивачем відповідачеві рахунок-фактура № СФ-6д від 04.01.2007 р. також не містить строків для його оплати, а відповідна письмова вимога Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” до Акціонерної судноплавної компаній “Укррічфлот” не направлялася.

Виходячи з наведеного, підстави для стягнення з відповідача 819,85 грн. пені за порушення строків оплати послуг по рахунку від 04.01.2007 р. відсутні, у зв’язку з тим, що строк їх оплати встановлений не був. При цьому, звернення позивача до суду з даним позовом, є реалізацією ним свого конституційного права на судовий захист.

З огляду на відсутність прострочення відповідача у господарських відносинах з позивачем, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму основного боргу, а судові витрати —перерахуванню згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерної судноплавної компаній “Укррічфлот” (04071, м. Київ, вул. Нижній вал, 51, ідентифікаційний код 00017733) на користь Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, ідентифікаційний код 01125695) 4 343 (чотири тисячі триста сорок три) грн. 46 коп. боргу, 85 (вісімдесят п’ять) грн. 85 коп. державного мита та 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С.В. Шабунін

Дата підписання: 04.02.2009 р.

Справа № 46/187

08.01.09