Постанова № 31409170, 22.05.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. м. Чернівці справа № 824/1090/13-а

14:00 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС до державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області ДПС (далі - позивач, Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС) звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (далі - відповідач) заборгованість в сумі 7214,69 грн.

Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не з'явилися, явку представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Державне підприємство Міністерства оборони України - Чернівецький металообробний завод (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 33, ідентифікаціний код 14263499) зареєстроване як юридична особа 10.03.1993 р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та 08.06.1993 р. взяте на облік як платник податків ДПІ у м. Чернівці (а.с. 8, 9, 11).

21.10.2002 р. між Затоківською сільською радою та державним підприємством Міністрества оборони України "Чернівецький металообробний завод" укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Затоківській селищній раді та Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України за № 3997. Предметом договору є тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 0, 41 га для обслуговування та експлуатації бази відпочинку "Метеор", яка розташована в Лиманському курортному районі, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область (а.с. 14-15).

На підставі заяви державного підприємства Міністрества оборони України "Чернівецький металообробний завод", 06.02.2006 р. його взято на облік за неосновним місцем обліку в Білгород-Дністровській ОДПІ Одеської області ДПС за № 2743 (а.с. 13).

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до ст. 286 Податкового кодексу України відповідачем у 2012 р. подано до Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., зареєстровану Білгород-Дністровською ОДПІ 01.02.2012 р. за вх. № 1178. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даному розрахунку, склала 20459,04 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 1704,92 грн. за місяць (а.с. 20-21).

Однак, у встановлений законом термін відповідачем суми за серпень-грудень 2012 р. не сплачувались, у зв'язку з чим утворився податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 8524,60 грн. (1704,92 грн. + 1704,92 грн. + 1704,92 грн. + 1704,92 грн. + 1704,92 грн).

На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, спеціалістами позивача проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, результати якої оформлені актом № 679/15-03 від 18.03.2013 р. (а.с. 18).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 278.3 ст. 278 Податкового кодексу України, а саме термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в строки, визначені Податковим кодеком України. На підставі вказаних порушень, 18.03.2013 р. Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення № 0000381530 на суму 170,49 грн. та № 0000341530 на суму 1239,28 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача 27.03.2013 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 19).

З матеріалів справи слідує, що відповідачем частково сплачено податковий борг, а саме в розмірі 2000,00 грн. Таким чином, з урахуванням сальдо переплати станом на 30.09.2012 р. в сумі 768,43 грн. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 48,75 грн., на день розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 7214,69 грн. (8524,60 грн. + 170,49 грн. + 1239,28 грн. + 48,75 грн. - 2000,00 грн. - 768,43 грн.). Вказана обставина підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (відповідача) (а.с. 22).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно п.п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не сплачено самостійно визначене ним податкове зобов'язання з плати за землю, зазначене у податковій декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 статті 54 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як слідує з матеріалів справи, сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб є узгодженою, проте в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (56.2. ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 0000381530 та № 0000341530 від 18.03.2013 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Так, п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, самостійно визначена відповідачем у податковій декларації та визначена контролюючим органом, у встановлений строк не була ним сплачена, у зв'язку з чим утворився податковий борг на суму 7214,69 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідачу направлено податкову вимогу форми Ю № 168 від 15.10.2012 р. на загальну суму 936,49 грн. (а. с. 17).

Оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС не відкликала податкову вимогу форми Ю № 168 від 15.10.2012 р.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2, п. 95.3 ст.95 ПК України).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленому в ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З наведеного слідує висновок, що суд зобов'язаний вийти за меті позовних вимог, якщо встановить, що обраний позивачем спосіб захисту, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як стягнення заборгованості з юридичних осіб, натомість п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відтак, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, суд виходить за межі позовних вимог та задовольняє позов шляхом стягнення коштів з державного підприємства Міністерства оборони України - Чернівецький металообробний завод, яке має податковий борг, з рахунків у банках, які обслуговують такого платника.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належні та допустимі докази відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 7214,69 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати податкових зобов'язань, що є підставою для стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника (відповідача) з погашення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 - 167, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з державного підприємства Міністерства оборони України - Чернівецький металообробний завод (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 33, ідентифікаціний код 14263499), яке має податковий борг в сумі 7214,69 грн., з рахунків у банках, які обслуговують такого платника.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький