Рішення № 3140881, 05.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.09 Справа № 22/262/08

Скиданова Ю.О.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Обрій»

(53631, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Коломійці, вул. Леніна, 38)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцентр”

(69041, м. Запоріжжя, вул. Кремльовська, 43)

про стягнення 502 634,95 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко В.З. –керівник, довіреність № 8/5 від 18.04.2007р.

Мозговий Д.І. –довіреність № 1/08 від 03.12.2008р.

від відповідача: Говоров О.І. –довіреність № 214-2008 від 05.12.2008р.

СУТНІСТЬ СПОРУ

04.11.2008 року до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій»з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцентр” про стягнення за договором на поставку мінеральних добрив № 59/116а від 07.02.2008 року основного боргу в сумі 431 360 грн., пені в сумі 46 232,34 грн., 3 % річних в сумі 58,80 грн. та 22430 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 04.11.2008 року порушено провадження у справі № 22/262/08, судове засідання призначено на 08.12.2008 року.

В судовому засіданні позивач надав клопотання, в кому просив вважати ідентифікаційним кодом відповідача не «30456960», а «30456966», оскільки при складенні позовної заяви була допущена описка в зазначенні ідентифікаційного коду відповідача.

Клопотання позивача приймається судом та задовольняється, оскільки подано у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив вих. № 215-2008 від 06.12.2008 року, в якому зазначив наступне: невиконання відповідачем обов'язку за договором №11 від 15.01.2008 р. сталося не з вини відповідача, а в зв'язку з невиконанням обов'язків постачальником ТОВ «Каскад - Сервісбуд»поставити відповідачу 1825 тон нітроамофоски 16*16*16. Факт невиконання обов'язків ТОВ «Каскад - Сервісбуд»підтверджується претензією від 29.05.2008 р. № 144-2008 і відповіддю на претензію від 27.06.2008 р. № 289. Копії Претензії і відповіді на Претензію додаються. Ланцюг постачання мінеральних добрив був такий: ООО «НевАгроСнаб»(РФ, 357100, г. Невинномьюск, ул Монтажная, д. 18) -> ТОВ «Мантисса»(69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 38, кв. 4) - > ТОВ «Каскад - Сервісбуд»- > ТОВ «Агроцентр»- > ТОВ агрофірма «Обрій». Невиконання зобов'язань по всьому ланцюгу постачальників було викликано невиконанням зобов'язань першим постачальником ООО «НевАгроСнаб». Керівники відповідача роблять все, що від них залежить для вирішення питання стягнення заборгованості із своїх постачальників (неодноразові відрядження у РФ м. Невінномиськ, м. Дніпропетровськ для проведення переговорів). Відповідач подав до господарського суду Дніпропетровської області позов до ТОВ «Каскад - Сервісбуд». Арбітражний суд Ставропольського краю РФ 16.10.2008 р. прийняв рішення про стягнення заборгованості з першого постачальника ООО «НевАгроСнаб». Стягнення заборгованості з першого постачальника дозволить провести погашення заборгованості по всьому ланцюгу постачальників, включаючи погашення заборгованості відповідача перед Позивачем і необхідність судового спору відпаде. Відповідач очікує надходження грошей від свого боржника - ТОВ «Каскад-Сервісбуд»починаючи з 01 лютого 2009 р., в результаті чого він зможе добровільно погасити заборгованість перед позивачем. Суми штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат не обґрунтовані позивачем ні документально, ні нормативно. Зокрема, позивач проводить розрахунок штрафних санкцій за порушення термінів поставки товару, згідно п. 5.1 договору, за період з 01.04.2008 р. до 15.09.2008 р. В той же час позивач у позовній заяві стверджує, що направив відповідачу у квітні 2008р. вимогу про повернення попередньої оплати. Цю вимогу відповідач отримав 21.04.2008 р. З моменту отримання відповідачем цієї претензії обов'язок відповідача поставити позивачу міндобрива припинився, тому нарахування штрафних санкцій, згідно п. 5.1 договору, до 15.09.2008 р. є неправомірним. Зважаючи на зазначену вище дату (21.04.2008 р.) отримання відповідачем претензії позивача, обов'язок відповідача повернути передоплату виник після закінчення семиденного терміну, тобто з 29.04.2008р. Але позивач неправомірно проводить нарахування 3 % річних і інфляційних втрат з 01.04.2008 р. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції відповідно ст. 625 ЦК України не обґрунтований Позивачем ні нормативно, ні документально. Позивач не наводить офіційних індексів інфляції оприлюднених Держкомстатом України та проводить розрахунок без урахування офіційних індексів інфляції за період, починаючи с липня 2008 р. Також, відповідач у відзиві просив відкласти розгляд справи на іншу дату для укладення сторонами мирової угоди.

Ухвалою суду від 08.12.2008 року за клопотанням сторін був продовжений строк вирішення спору до 04.02.2009 року, розгляд справи було відкладено на 05.01.2009 року о 12 годині 30 хвилин.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання, в якому він уточнив та збільшив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 431 360 грн., 3 % річних в сумі 65,10 грн., суму інфляційного знецінення у розмірі 18548,48 грн. та пеню в сумі 52 661,37 грн., що разом складає 502 634,95 грн.

До клопотання про збільшення позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № 1749 від 30.12.2008 року про доплату державного мита. Представник відповідача в судовому засіданні ознайомився із змістом клопотання.

За тиках обставин, клопотання позивача приймається судом та задовольняється, оскільки не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Судом розглядаються уточненні позовні вимоги.

У судовому засіданні 05.01.2009 року розгляд справи завершено. Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008р. між сторонами був укладений договір на поставку мінеральних добрив № 59/116а (далі –договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, відповідач взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність позивача мінеральні добрива.

Загальна сума договору складає 431 360 грн.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що строк відвантаження є лютий –березень 2008р. після отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (відповідача) та копії телеграми з станції отримувача на станцію Запоріжжя Ліве. Датою передачі товару є дата штемпеля, яка вказана на залізничній накладній от відправника (ст. Запоріжжя Ліве).

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за товар проводяться позивачем шляхом 100% попередньої оплати вартості товару на розрахунковий рахунок відповідача на підставі рахунку, виставленого відповідачем.

Позивач оплатив поставку товару в розмірі 431 360 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 148 від 14.02.2008р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач товар позивачу не поставив.

Позивач направив відповідачу вимогу № 163 від 15.04.2008 року, в якій просив повернути суму передплати в розмірі 431 360 грн.

Відповідач отримав вимогу 21.04.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 9009. (копія в матеріалах справи).

Суму передплати в розмірі 431 360 грн. відповідач позивачу не повернув.

Згідно пункту 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку припинення відправки вагонів, постачальник (відповідач) зобов’язаний повернути покупцю (позивачу) суму за невідвантажений товар.

Згідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 431 360 грн. передплати суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пояснення відповідача про те, що невиконання обов'язку за договором сталося не з вини відповідача, а в зв'язку з невиконанням обов'язків постачальником ТОВ «Каскад-Сервісбуд»судом не приймається до уваги, так як відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Відповідач отримав від позивача грошові кошти, позивач просить повернути йому суму передплати, так як відповідач не виконав умови договору, продукцію в встановлені строки не поставив. За умовами договору саме відповідач взяв на себе зобов’язання поставити продукцію в зазначений строк, не залежно від того хто є фактично вантажовідправником.

Відсутність вини відповідача не звільняє його від виконання зобов’язання.

Оскільки позивач відмовився від договору, та вимагає від відповідача сплатити суму передплати, то відповідач має перед позивачем грошові зобов’язання, які полягають у сплаті позивачу суми 431 360 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляцію за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року в сумі 18 548,48 грн., а також 3 % річних з 29.04.2008р. по 31.10.2008р. в сумі 65,10 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим, а тому з відповідача підлягає стягненню сума інфляції у розмірі 18 548,48 грн. та 3 % річних в сумі 65,10 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, на підставі п. 5.1 договору, за період з 29.04.2008 року по 31.10.2008 року в сумі 52 188 грн. 65 коп.

Вимоги позивача про стягнення пені не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п. 5.1 договору сторони передбачили, що за порушення строку відвантаження відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Однак, позивач листом від 15.04.2008 року фактично відмовився від виконання відповідачем свого зобов’язання по договору у вигляді поставки товару, та просив відповідача не поставити товар, а повернути суму попередньої плати.

За таких обставин, позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню за період з 29.04.2008 року по 31.10.2008 року на підставі п. 5.1 договору.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторін, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцентр” (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремльовська, буд. 43, код ЄДРПОУ 30456966, р/ рахунок 26002301169829 в філії «Відділенні ПІБ” м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Обрій»(53631, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Коломійці, вул. Леніна, 38; р/ рахунок № 26000134871001 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30699170) суму попередньої плати у розмірі 431 360 грн., 3 % річних в сумі 65,10 грн., суму інфляційного знецінення у розмірі 18 548 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4499,73 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 105,63 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.02.2009 р.

Суддя Ю.О. Скиданова