Рішення № 3140840, 24.12.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.08 Справа № 7/478/08

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІАЛАР”, м. Чернівці

до відповідача: Приватного підприємства “МЕТСТРОЙЗБУТ”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява ТОВ “ДІАЛАР” (вх. № 11055/11-05 від 03.11.2008 року) про зобов’язання відповідача поставити товар на загальну суму 39068 грн. 98 коп.

Ухвалою суду від 03.11.2008 року порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 24.11.2008 року. На підставі ст.77 ГПК України, ухвалою від 24.11.2008 року відкладено судове засідання по справі № 7/478/08 до 24.12.2008 року.

Позивач 02.12.2008 року надав суду заяву про зміну предмета позову від 27.11.2008 року, в якій просить суд стягнути з відповідача 39068 грн. 98 коп. попередньої оплати за договором № 03-04/ИЦ-1 від 03.04.2006 року. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до положень ст.22 ГПК України. Також позивачем надана суду заява від 26.11.2008 року про розгляд справи № 7/478/08 без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІАЛАР”, у зв’язку із скрутним матеріальним становищем товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІАЛАР” викладені в заяві про зміну предмету позову обґрунтувало їх ст. ст. 1, 2, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 625, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 265-267 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 24.12.2008 року не з’явився.

Представник відповідача 24.11.2008 року та 24.12.2008 року в судове засідання не з’явився, вимоги суду, викладені в ухвалі від 03.11.2008 року та від 24.11.2008 року, не виконав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив, витребувані матеріали суду не надав..

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Ухвала господарського суду від 24.12.2008 року була направлена на адреси сторін, зазначені у позовній заяві, на адресу господарського суду не поверталась. Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання по справі.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду від 03.11.2008 року та від 24.11.2008 року, і направлення суду витребуваних матеріалів, що не було виконано відповідачем.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

За клопотанням представника позивача від 24.11.2008 року, судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 24.12.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача (в судовому засіданні 24.11.2008 р.), суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2006 року між сторонами був укладений договір поставки № 03- 04/ИЦ-1 (далі за текстом-договір).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник-відповідач взяв на себе зобов’язання поставити покупцю-позивачеві цемент відповідно до специфікацій та заявок, а покупець- прийняти його та оплатити за ціною та на умовах, обумовлених в цьому договорі. Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість та ціни на продукцію обумовлюються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Згідно із п.1.3 договору, загальна сума договору складає 2000000 грн. та визначається на підставі специфікацій. У відповідності із п.3.1 договору, ціна на продукцію, за цим договором, обумовлюється в специфікаціях, а також включає вартість транспортних витрат з доставки продукції. Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунки за поставлену партію продукції провадяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата-100% попередня оплата, підставою для оплати є рахунок постачальника. Згідно із п. 4.1 договору, продукція поставляється партіями у суворій відповідності із графіком поставки. Відповідно до п.4.3 договору, постачальник протягом трьох днів з моменту відвантаження повинен повідомити покупця про таке відвантаження шляхом факсимільного повідомлення, в якому зазначається дата відвантаження, номер вагонів та номер договору, найменування та кількість продукції. Пунктом 4.4 договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата, яка зазначена в залізничній накладній станції відправника. Згідно із п.7.4 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2006 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного їх виконання.

Господарським судом встановлено, що позивачем було подано відповідачеві заявки на відвантаження цементу: № 7 від 21.04.2006 року, № 12 від 28.04.2006 року, № 15 від 10.05.2006 року, № 19 від 17.05.2006 року (загальною вартістю 209568 грн. 82 коп.). Відповідно до податкових накладних та платіжних доручень ТОВ “ДІАЛАР” здійснило попередню оплату товару у розмірі 209568 грн. 82 коп., згідно із п.3.2 договору. Видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується поставка відповідачем позивачеві цементу на суму 170499 грн. 84 коп. Тобто, відповідач не поставив ТОВ “ДІАЛАР” товару на суму 39068 грн. 98 коп. Позивачем у зв’язку із цим спрямовано на адресу відповідача претензію від 27.08.2006 року з вимогою про відвантаження цементу на суму 39068 грн. 98 коп. або повернення грошових коштів. Вказана претензія 29.08.2006 року отримана Приватним підприємством “МЕТСТРОЙЗБУТ” та залишена останнім без розгляду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який отримав суму передплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі товару або повернення суми передплати.

Враховуючи положення ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги ТОВ “ДІАЛАР” про стягнення з відповідача 39068 грн. 98 коп. попередньої оплати правомірними, оскільки Приватне підприємство “МЕТСТРОЙЗБУТ”, всупереч умовам договору, не поставило позивачеві товару на відповідну суму. За таких обставин, позов слід задовольнити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “МЕТСТРОЙЗБУТ” (фактична адреса-69065, м.Запоріжжя, вул. Інженерна, б.1, кв. 305; юридична адреса-69065, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, б.2, кв.2, код за ЄДРПОУ 32027924, р/р № 26006355171001 в ЗРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313399; р/р 26000011806300 в АКІБ “УкрСибБанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІАЛАР” (58020, м.Чернівці, вул. Маміна-Сибіряка, б.13; код за ЄДРПОУ 34208734, р/р 26002051603074 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м.Чернівці, МФО 356282) 39068 грн. 98 коп. основного боргу, 390 грн. 69 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано “06” січня 2009 року.

Суддя Н.С. Кутіщева