Рішення № 3140826, 24.02.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" лютого 2009 р.

справа № 5020-13/207-7/090-13/214-3/060

За позовом: Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі

(99011, м .Севастополь, вул. Радянська, 61)

до: Державного комунального підприємства „Севміськводоканал”

(99011, м. Севастополь, вул. Адм .Октябрьського, 4)

про стягнення 1964,85 грн.

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

прокурора – Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;

позивача –не з’явився;

відповідач –Зайцева О.О., начальник юридичного відділу, довіреність № 20/2-9505 від 29.12.2008.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі із позовом до державного комунального підприємства “Севміськводоканал” про стягнення 1 964,85 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем екологічних інтересів держави, зумовлених засміченням земельних ресурсів відходами на території заказнику загальнодержавного значення “Байдарський”, що є порушенням встановленого законодавством України правового режиму щодо охорони земель та поводження з відходами на територіях і об`єктах природно-заповідного фонду України.

Ухвалою суду від 05.11.2008 порушено провадження у справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 230 від 10.11.2008 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сімоходської Д.О. справу № 5020-13/207 передано до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою від 13.11.2008 справу прийнято до провадження суддею Альошиною С.М. з привласненням № 5020-13/207-7/090.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 146 від 09.12.2008 у зв’язку з великим навантаженням судді Альошиної С.М. справу № 5020-13/207-7/090 передано до провадження судді Сімоходської Д.О.

Ухвалою від 09.12.2008 справу прийнято до провадження суддею Сімоходською Д.О. з привласненням № 5020-13/207-7/090-13/214.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 1 від 08.01.2009 у зв’язку з перебуванням судді Сімоходської Д.О. у щорічній відпустці справу № 5020-13/207-7/090-13/214 передано до провадження судді Головко В.О.

Ухвалою від 12.01.2009 справа № 5020-13/207-7/090-13/214 прийнята до провадження суддею Головко В.О. з привласненням номеру 5020-13/207-7/090-13/214-3/060.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі в зв`язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2008 року Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі у присутності старшого помічника прокурора Мартинюка Вадима Леонидовича, начальника охорони ділянки №1 ДКП „Севмісьководоканал” Дроздюка Олега Трифоновича проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДКП „Севмісьководоканал”, за результатами якої складено Акт. Згідно з актом під час перевірки підвідомчій відповідачу території заказнику “Байдарський” виявлено факти засмічення земельних ділянок відходами у водоохоронній зоні уздовж берегової лінії річки “Чорна”, а саме відходами у кількості 445 предметів, та несанкціоновані звалища твердих побутових відходів на земельних ділянках загальною площею 12,35 м2, що є порушенням статті 33 Закону України "Про відходи".

Усупереч вимогам закону ДКП “Севміськводоканал” не забезпечено недопущення несанкціонованого розміщення відходів або своєчасне їх видалення з території заказнику, що призвело до порушення інтересів держави у сфері поводження з відходами та охорони території природно-заповідного фонду України.

За розрахунками Державної екологічної інспекції в м. Севастополі розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відповідачем, складає 1964,85 грн.

Незабезпечення відповідачем недопущення несанкціонованого розміщення відходів або своєчасного їх видалення з території заказнику і стало підставою для звернення Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора з відповідним позовом до суду.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту, тому суд при вирішенні спору керується статтею 1166 Цивільного кодексу України, а також статтями 20, 37, 40, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі –Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"), статтями 3, 35, 46 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV зі змінами та доповненнями (далі –Закон України "Про охорону земель"), статтями 1, 17, 33, 42 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР зі змінами та доповненнями (далі –Закон України "Про відходи"), статтями 46, 60 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” від 16.06.1992 №2456-ХІІ (далі –Закон України “Про природно-заповідний фонд України”),“Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об`єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 №521 (Додаток №9).

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", визначеним у частини другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Таким чином, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом, оскільки матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДКП “Севміськводоканал” містять факти порушення відповідачем норм Законів України "Про відходи", "Про охорону земель" та спричинення ним матеріальної шкоди державі.

Поряд з цим, право на звернення до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано також спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів (стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Уповноваженим державою органом щодо здійснення відповідних функцій у спірних відносинах, згідно з п. “з” ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" –є Державна екологічна інспекція в м. Севастополі (Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 №120/13387).

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтями 3, 35, 46 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що основними принципами державної політики у сфері охорони земель, зокрема, є: пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, поряд з іншим, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів –це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти –це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Статтею 33 "Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з пунктом "з" частини першої статті 17, пунктом "а" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Відповідно до положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України кодексу України).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність бездіяльності відповідача полягає у порушенні п. “б” ч. 1 ст.40, ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 46 Закону України "Про охорону земель" та ст.ст. 46, 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", п. “з” ч. 1. ст. 17 Закону України "Про відходи".

Відповідно до охоронного зобов`язання від 01.01.2005 №04 Відповідач здійснює охорону та утримання у належному стані (збереження) вказаної земельної ділянки, яка є частиною території заказника загальнодержавного значення “Байдарський” (арк. с. 26).

Таким чином, земельна ділянка, на якій виявлено засмічення ґрунту, знаходиться у віданні відповідача для охорони територій та об`єктів заказників.

За розрахунком позивача, шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення відповідачем земельних ресурсів, складає 1964,85 грн. (арк. с. 9).

Перевіривши даний розрахунок, суд знаходить його таким, що відповідає “Таксам для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об`єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 №521 (Додаток №9).

Про наявність причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача та шкодою державі свідчить факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання забрудненню природних ресурсів, для знешкодження відходів та зменшення обсягів їх утворення; забезпечення захисту земель від забруднення та засмічення; недопущення зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, які б спростовували порушення, зазначені в Акті перевірки, що проводилась 05 вересня 2008 року, відсутні.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 1964,85 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства “Севміськводоканал” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, р/р 26001945003137 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) на користь Державної екологічної інспекції в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61, код ЄДРПОУ 34945496) суму заподіяної шкоди в розмірі 1 964,85 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири грн. 85 коп.), перерахувавши її до спеціального фонду на р/р 33111331700006, отримувач: місцевий бюджет Гагарінського району м. Севастополя, банк одержувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035612.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства “Севміськводоканал” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, р/р 26001945003137 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) в доход Державного бюджету (р/р № 31113095700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200, одержувач –Ленінський район) державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).

4. Стягнути Державного комунального підприємства “Севміськводоканал” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, код ЄДРПОУ 03358274, р/р 26001945003137 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) в доход Державного бюджету (р/р № 31216259700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22050000, одержувач –Ленінський район) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

06.03.2009

РОЗСИЛКА:

1. Прокуратура м. Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

2. Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор

(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3. Державна екологічна інспекція в м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)

4. ДКП „Севміськводоканал”

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)

5. Справа