Рішення № 31407475, 22.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.13 Справа № 908/864/13-г

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69001, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 66025,43 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 22.08.2000 р.;

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 22.02.2013 р.;

від відповідача: Ходаковський С.О., довіреність № 52 від 22.02.2013 р.;

від третьої особи: не з'явився (у судових засіданнях 26.04.2013 р. та 14.05.2013 р. був особисто присутній ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2 від 24.01.2012 р.);

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 56676,67 грн., в т.ч.: 47399,04 грн. вартості безпідставно збереженого майна за користування приміщенням розташованого за адресою: АДРЕСА_3, та 9277,63 грн. - комунальні послуги за безпідставне користування приміщенням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України. При цьому вказує, що спірне приміщення (нежила будівля побуту літ. І, що знаходиться у АДРЕСА_3) знаходиться у нього в оренді на підставі договору найми (оренди), укладеного 23.12.2010 р. між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, за умовами якого ОСОБА_1 отримав приміщення у тимчасове безоплатне володіння і користування. За доводами позивача, вказаним приміщенням довгий час користувалося та користується на сьогоднішній день ВАТ «Запоріжжяобленерго», що підтверджується довідкою відповідача № Ш-77 від 27.02.2013 р. Розмір заявленої до стягнення суми позивач вважає обґрунтованим експертним висновком, згідно з яким, розмір оплати, за користування приміщенням, що мав би сплатити відповідач позивачу, за період з 01.07.2012 р. по 01.03.2013 р. складає 47339,04 грн. Крім того вказує, розмір збережених коштів, пов'язаних з постачанням природного газу, складає 2741,64 грн., розмір збережених коштів, пов'язаних з оплатою за використане водопостачання - 52,27грн., а також з постачанням електричної енергії - 6483,72 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі №908/864/13-г, присвоєно справі номер провадження 30/21/13, розгляд якої призначено на 08.04.2013 р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 08.04.2013 р. у зв'язку із хворобою судді Кагітіної Л.П. розгляд справи перенесено з 08.04.2013 р. на 26.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2013 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжено за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено до 14.05.2013 р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів у судовому засіданні було оголошено перерву до 22.05.2013 р.

До початку судового засідання 30.04.2013 р. до канцелярії суду надійшла письмова заява № б/н від 21.05.2013 р. в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить в частині стягнення з відповідача вартості безпідставно збереженого майна за користування приміщенням, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, стягнути збільшений розмір позовних вимог, що становить 62210,80 грн., в частині стягнення з відповідача вартості безпідставно збереженого майна за користування комунальними послугами (електрична енергія) стягнути зменшений розмір позовних вимог, що становить 3814,63 грн. Щодо стягнення з відповідача вартості безпідставно збереженого майна за користування комунальними послугами (природний газ, вода) позивач відмовляється від їх стягнення. В обґрунтування суми безпідставно збереженого майна за користування приміщенням позивач посилається на наданий до матеріалів справи експертний висновок № 10/05 від 30.04.2013 р. З урахуванням вищезазначеної заяви позивача загальна сума позовних вимог збільшилась та склала суму 66025,43 грн.

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 62210,80 грн. вартості безпідставно збереженого майна за користування приміщенням розташованого за адресою: АДРЕСА_3, та 3814,63 грн. - комунальні послуги за безпідставне користування приміщенням (електрична енергія).

В судовому засіданні 22.05.2013 р. розгляд справи продовжено.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також надав усні пояснення щодо обставин справи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який особисто був присутній у судовому засіданні, підтвердив викладені його представником обставини.

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» - відповідач у справі - у наданому суду відзиві на позовну заяву викладені позивачем обставини щодо факту користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3, підтверджує. Враховуючи те, що вартість орендної плати за користування майном визначена оцінювачем, підтверджена експертним висновком, відповідач не заперечив щодо застосування її для визначення розміру орендної плати за користування приміщенням за спірний період., проте вказує на неузгодження його між сторонами. Щодо оплати газу в розмірі 2741,64 грн., води в розмірі 52,27 грн. та 6483,72 грн. електроенергії відповідач не заперечує, що такі комунальні послуги споживалися під час знаходження структурного підрозділу відповідача в будівлі позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив викладені у відзиві обставини.

Представник третьої особи у судове засідання 22.05.2013 р. не з'явився. У судових засіданнях 26.04.2013 р. та 14.05.2013 р. був особисто присутній ОСОБА_2, яким викладені у позові доводи позивача підтримано в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2009 р. між ПП ОСОБА_2 (Орендодавцем, третьою особою у справі) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення будинку побуту, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 116 кв.м. для використання під офіс.

Приміщення передано за актом приймання-передачі майна від 17.02.2009 р.

22.12.2010 р. між ПП ОСОБА_2 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» було укладено угоду, відповідно до якої сторони домовились розірвати договір оренди нежитлового приміщення з 22.12.2010 р.

Згідно з п. п. 2, 4 Угоди правовим наслідком розірвання договору є передача від Орендаря до Орендодавця нежилого приміщення будинку побуту за адресою : АДРЕСА_3. Угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами.

Відповідач своїх зобов'язань по поверненню майна (приміщення) не виконав, за актом приймання-передачі приміщення не передав.

Згідно довідки ВАТ «Запоріжжяобленерго» № Ш-77 від 27.02.2013 р. в приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з 17.02.2009 р. і по теперішній час розташована Лівобережна дільниця енергозбуту Запорізького РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго».

23.12.2010 р. між ОСОБА_2 (Наймодавцем, третьою особою у справі) та ФОП ОСОБА_1 (Наймачем, позивачем у справі) було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна, відповідно до якого Наймодавець зобов'язався передати Наймачеві майно у користування безоплатно на певний строк.

Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 Договору найму предметом найму є нерухоме майно - нежитлова будівля будинку побуту літ. А., котельня літ. Б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 3.1 Договору найму договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, зі строком закінчення 23.11.2013 р.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що наймач має право укладати від свого імені та на власний розсуд договори суборенди; отримувати доходи від використання орендованого приміщення.

Факт передачі вказаного приміщення по договору підтверджується актом приймання-передачі переданого в найм (оренду) майна, підписаним уповноваженими представниками наймодавця та наймача.

За доводами позивача, внаслідок неповернення нежитлового приміщення за договором оренди, відповідачем було безпідставно збережені кошти, що складаються з орендної плати та комунальних витрат (електроенергії).

Позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Запоріжжяобленерго» суми 62210,80 грн. вартості безпідставно збереженого майна за користування приміщенням розташованого за адресою: АДРЕСА_3, та 3814,63 грн. - комунальні послуги за безпідставне користування приміщенням (електрична енергія) є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань, визначених п. 2.5 договору оренди не виконав, протягом тижня після закінчення строку оренди орендоване майно не повернув.

Крім того, продовжує користуватись нежитловою будівлею, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 до теперішнього часу. Вказаний факт підтверджується довідкою ВАТ «Запоріжжяобленерго» №Ш-77від 27.02.2013 р., копію якого долучено до матеріалів справи, і відповідачем не заперечується.

Зазначені вище обставини були також встановлені рішеннями господарського суду Запорізької області від 13.07.2011 р. по справі № 17/5009/2289/11, від 29.12.2011 р. по справі №17/5009/2289/11, та рішенням господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 р. по справі № 5009/2781/12. Рішення у цих справах набрали законної сили.

В ході розгляду справи № 17/5009/2289/11 було встановлено, що листом від 18.02.2011 р. позивач повідомив відповідача про укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 договір найму (оренди) від 23.12.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.

Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.

Згідно з експертним висновком 10/05 від 30.04.2013 р. про середньоринкову вартість оренди нерухомого майна, середньоринкова вартість орендної плати за об'єкт оцінки - офісне приміщення літ. А з котельнею літ. Б за адресою: АДРЕСА_3 за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2013 р. складає 62210,80грн.

Отже, розмір оплати, за користування приміщенням, що мав би сплатити відповідач позивачу, за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2013 р. складає 62210,80 грн.

Відповідно до виставлених рахунків ПП ОСОБА_2 вартість електричної енергії за період з 01.07.2012 р. по 30.04.2013 р. складає 3814,63 грн., що підтверджується копіями рахунків за відповідні місяці, наданими позивачем до матеріалів справи.

Слід зазначити, що нарахована позивачем сума вартості орендної плати та електроенергії відповідачем не оспорюється.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт. Балабине Запорізька області) до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69001, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926, р/р 26001302158294 в Комунарському безбалансовому відділенні філії «Відділення Промінвестбанку», МФО 313355) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3; р/р НОМЕР_4 в відділенні Приватбанк м.Запоріжжя, МФО 313399) 62210 (шістдесят дві тисячі двісті десять) грн. 80 коп. вартості безпідставно збереженого майна за користування приміщенням, 3814 (три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 63 коп. вартості безпідставно збереженого майна за користування електричною енергією та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.05.2013 р.