Рішення № 3140729, 02.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/441

02.12.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна"

До

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоспецмонтаж"

Про

стягнення 49 987,70 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача : Журавель Л.В.- представник за довіреністю № 30007/08-2 від 03.07.2008 року;

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоспецмонтаж" про стягнення 49 987,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2008 р. порушено провадження у справі № 37/441, розгляд справи було призначено на 18.11.2008 року о 15-45.

Представник відповідача 18.11.2008 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/441 від 03.11.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.2008 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 37000,00 грн. основного боргу, 4321,96 грн. –пені, 823,59 грн. –3 % річних від простроченої суми, 4854,43 грн. –індекс інфляції.

Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2008 р. розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача 02.12.2008 р. в судове засідання вдруге не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/441 від 03.11.2008 р. про порушення провадження по справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Представник позивача в судове засідання 01.12.2008 року не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, а також приймаючи до уваги подане позивачем клопотання, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укоспецмонтаж»(покупець) був укладений договір поставки з відстроченням платежу № 2401/08 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) сторони погодили, що постачальник зобов’язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 3.3.1 договору сторони встановили, що постачальник зобов’язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку товару.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу у власність товар на загальну суму 99681,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № РУ –0000284 від 24.01.2008 року.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони погодили, що поставлений товар оплачується покупцем протягом 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

За твердженням позивача, відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору виконав частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 37000,00 грн., що підтверджується розрахунками, наданими позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 6.1 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин позов про стягнення боргу за договором в розмірі 37000,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» також просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 4854,43 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 823,59 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 4854,43 грн. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 823,59 грн., розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4321,96 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків платежів покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати товару.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», проте перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем не враховано, що згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до обґрунтовано розрахунку суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 4351,41 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

49681.13

23.02.2009 - 03.03.2009

9

12.0 %

0.066 %

294.003

44681.3

04.03.2008 - 12.03.2008

9

10.0 %

0.055 %

219.744

39681.3

13.03.2008 - 17.04.2008

36

10.0 %

0.055 %

780.616

37000

18.04.2008 - 29.04.2008

12

10.0 %

0.055 %

242.623

37000

30.04.2008 - 23.08.2008

116

12.0 %

0.066 %

2814.426

Частиною 1 п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної вище норми права, суд може реалізувати своє право лише при наявності двох умов одночасно, а саме, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів та, коли про це є відповідне клопотання.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних без відповідного клопотання позивача, а дії відповідача є порушенням вимог договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п. 9.1 ) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», то позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають стягненню у заявленому позивачем розмірі, а саме у сумі 4321,96 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається, а тому позивачу не підлягає поверненню державне мито в розмірі 29,88 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 538, 546, 549, 551 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 192, 193, 265 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, б. 6А, код 33993659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А код 32346937) 37000,00 –основний борг, 4321,96 грн. –пені, 823,59 грн. –3 % річних від простроченої суми, 4854,43 грн. –інфляційне збільшення суми боргу, 470,00 грн. –державного мита, 118,00 грн.–витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 30.01.2009 р.