Рішення № 3140674, 12.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/347

12.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдахбуд»

До Закритого акціонерного товариства «Позняки-жил-буд»

про стягнення 102 798,02 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

Від позивача представники –Довгань О.А. (дов. .№ б/н від 08.01.09), Торшин І.М. (дов.

№ б/н 08.08.08)

Від відповідача представник –Мельник А.С.(дов. № 2501 від 30.12.08)

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 63 686,95 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 33/32/05 від 01.09.2005р. та 5 848,84 грн. штрафу, 4 412,04 грн. трьох відсотків річних, 28 850,19 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 03.11.2008р.розгляд справи був призначений на 11.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 11.12.2008р. розгляд справи був відкладений на 15.01.2009р., у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників сторін та неподанням ними витребуваних доказів.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли наступні документи: копія свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, копія виписки з ЄДРПОУ, копії платіжних доручень, відзив на позовну заяву, копія претензії відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем були виконані роботи на суму 80 978,95 грн., а відповідачем в свою чергу сплачено коштів в сумі 50 000,00 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 978,95 грн., а не 63 686,95 грн. Однак відповідач просить суд в позові відмовити повністю, оскільки після прийняття виконаних позивачем підрядних робіт, як зазначає відповідач, ним були виявлені недоліки, а в частині стягнення неустойки (штрафу) відповідач просить суд застосувати сплив позовної давності.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.01.2009р. розгляд справи був відкладений на 12.02.2009р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази; зобов’язано сторін обопільно скласти акт звірки взаєморозрахунків та подати його на розгляд суду, в разі з’ясування розбіжностей в сумах, надати мотивоване обґрунтування і документальне підтвердження цих позицій; продовжено строк розгляду даної справи.

У судове засідання, призначене на 12.02.2009р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.01.2009р., який був залучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні представником позивача подані письмові пояснення по справі та розрахунок суми позову.

Представник позивача зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 30 978,95 грн. основного боргу, 14 033,46 грн. збитків від інфляції та 2 118,45 грн. трьох відсотків річних.

Представник відповідач визнав існування заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 30 978,95 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.01.2009р. та просив суд зменшити суму трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, у зв`язку із зменшенням суми позову.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.09.2005р. між Закритим акціонерним товариством «Позняки-жил-буд»- «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдахбуд»- «підрядник»був укладений договір підряду № 33/32/05, відповідно до умов якого «замовник»доручає, а «виконавець» приймає на себе зобов’язання здійснити комплекс робіт, які пов’язані з виготовленням з матеріалів та проекту «замовника»та монтажем 570 кв.м. алюмінієвих конструкцій 6-го та 7-го поверхів офісної будівлі на об’єкті за адресою: м.Київ, бул. Л.Українки, 30-В.

Згідно з п.3.1 договору за виконану роботу «замовник»зобов’язався сплатити «виконавцю»грошову винагороду в розмірі 129 550,00 грн. ( в т.ч. ПДВ).

Загальна вартість договору визначається виходячи з розрахунку 227,28 грн. за 1 кв.м. виготовлення та монтажу алюмінієвих конструкцій (п.3.2 договору).

Сторонами по договору була підписана також додаткова угода № 1 до договору підряду № 33/32/05 від 01.09.2005р., у зв’язку з виконанням додаткових робіт на об’єкті, згідно з якою загальна вартість робіт та матеріалів по даній додатковій угоді складає 10 191,37 грн. (в т.ч. ПДВ).

Умовами договору сторони погодили, що загальна вартість по даному договору може підлягати корегуванню згідно фактичному об’єму виконаних робіт (п.3.3 договору).

Як свідчать матеріали справи сторонами по договору були складені та підписані акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 80 978,95 грн., а саме: № 1 за лютий 2006р. на суму 70 787,58, № 2 за лютий 2006р. на суму 10 191,37 грн. (копії в матеріалах справи), які свідчать про виконання підрядником робіт та прийняття замовником виконаних робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином.

Відповідно до п.3.4 договору, кінцевий розрахунок здійснюється по факту виконання робіт, згідно актів виконаних робіт, форми КБ-2в протягом 5-ти банківських днів з дати підписання даного акту.

Відповідач в свою чергу власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи, розрахувався частково в сумі 50 000,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.01.2009р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 30 978,95 грн. та визнається відповідачем.

Відповідач доказів проведених розрахунків у повному обсязі та у встановлений договором строк суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково в сумі 30 978,95 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу слід відмовити.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 5 848,84 грн. штрафу, 4 412,04 грн. трьох відсотків річних, 28 850,19 грн. збитків від інфляції.

До прийняття рішення у справі позивач зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 14 033,46 грн. збитків від інфляції та 2 118,45 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до п.7.5 договору, у випадку порушення строків, вказаних в цьому договорі, винна сторона сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше 15 відсотків від об’єму або суми невиконаних зобов’язань.

Свої вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу позивач обґрунтовував також ст. 258 ЦК України, та розрахував штраф за період з 17.06.2007р. по 16.06.2008р.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).

Позивач дізнався про порушення свого права у лютому 2006р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності, проте розрахунок штрафу був здійснений позивачем за період з 17.06.2007р. по 16.06.2008р., після спливу позовної давності, встановленої для вимог про стягнення штрафних санкцій.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 5 848,84 грн. штрафу.

Таким чином, з огляду на викладене та з урахуванням заяви відповідача про застосування до вимог про стягнення з відповідача неустойки (штрафу) спливу позовної давності та за відсутності письмової заяви позивача про відмову від вимоги про стягнення з відповідача 5 848,84 грн. штрафу, як того вимагає ст. 78 ГПК України, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 848,84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 33/32/05 від 01.09.2005р. та додатковою угодою до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк та у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 14 033,46 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2 118,45 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 14 033,46 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2 118,45 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних в частині стягнення з відповідача 30 978,95 грн. основного боргу, 14 033,46 грн. збитків від інфляції, 2 118,45 грн. трьох відсотків річних, відповідач визнав існування у нього перед позивачем заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Позняки-жил-буд»(02068, м.Київ, вул. Ахматової, б.3; код ЄДРПОУ 24089818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдахбуд»(03194, м.Київ, вул. Литвиненко-Вольгемут, б.2-А; поштова адреса: 04080, м.Київ, вул. Хвойки Вікентія, 18/14, к.3, оф. 324; код ЄДРПОУ 32425161) 30 978 (тридцять тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 95 коп. основного боргу, 14 033 (чотирнадцять тисяч тридцять три) грн. 46 коп. збитків від інфляції, 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 45 коп. трьох відсотків річних, 471 (чотириста сімдесят одна) грн.31 коп. державного мита, 54 (п’ятдесят чотири) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 19.02.2009р.