Рішення № 3140387, 03.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/126

03.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Настоянка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»

про стягнення боргу, пені та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Крамченко О.А. (довіреність від 11.01.2006р.);

від відповідача Охріменко В.В. (довіреність від 02.02.2009р.);

Єсакова Ж.В. директор;

В судовому засіданні 03.02.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Настоянка» (надалі ТОВ «Настоянка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»(надалі ТОВ «Схід-Захід», відповідач) заборгованості в сумі 54 950 грн. основного боргу, 12 764, 54 грн. інфляційних нарахувань, 5 382, 74 грн. пені, 1 933, 26 грн. 3% річних, всього на суму 75 033, 54 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно клопотання про зменшення позовних вимог (вих. 02-10-05 від 25.01.2009р.) на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 42 550 грн. основного боргу, 21 472, 93 грн. інфляційних, 5 119, 84 грн. пені, 3 093, 44 грн., 3% річних та 20 840, 37 грн. судових витрат. Всього сума заявлена до стягнення складає 93 076, 58 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором № 7-1360 від 05.02.2007р. на надання транспортно-експедиторських послуг щодо оплати за надані послуги. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідачем позову не визнано, у матеріалах справи наявний відзив на позов у якому зазначено про частковий розрахунок за послуги безпосередньо з перевізниками на підставі пред’явлених ними оригіналів документів. До відзиву долучені копії документів на які зроблені посилання щодо наведених заперечень, додані заяви перевізників про виплату коштів, первинні документи що стали підставою для розрахунку та банківські виписки на підтвердження здійснених оплат. Послуги за доданим до матеріалів справи актом № 0710 позивачем не надавались, оскільки заявка № 1577 від 14.07.2007р. була відмінена, а включення суми за вказаним актом до суми заборгованості відповідача є безпідставним. Окрім того, частина актів відповідачем не оплачувалась за відсутності первинних документів які підтверджують надання послуг.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2007р. між ТОВ «Схід-Захід», яке в договорі зазначено як експедитор, та ТОВ «Настоянка»(в договорі зазначено як замовник) укладено договір № 7-1360 яким врегульовані взаємовідносини сторін між замовником та експедитором при організації перевезення вантажів замовника на території України та Росії.

Первинні документи, що складались в результаті виконання договору свідчать, що замовником по укладеному договору фактично виступав відповідач у справі –ТОВ «Схід-Захід», а експедитором –позивач у справі –ТОВ «Настоянка». Так, у п. 1.2 договору зазначено, що експедитор здійснює перевезення вантажів замовника за замовленням та за рахунок останнього від свого імені. Заявки на транспортно-експедиційні послуги згідно договору № ДГ-7-1360 подавались ТОВ «Схід-Захід», а організація здійснення перевезень за вказаними заявками була обов’язком ТОВ «Настоянка». Так, встановивши дійсні відносини сторін по договору суд приходить до висновку, що умови договору які передбачають виникнення прав та обов’язків для експедитора поширюються саме на ТОВ «Настоянка», яке є позивачем у справі, а права та обов’язки замовника передбачені договором від 05.02.2007р. мають відношення до ТОВ «Схід-Захід», яке є відповідачем у справі.

Надання експедитору заявки на перевезення є обов’язком замовника в силу положень п. 3.2 договору, заявкою (замовленням) на перевезення являється також товаротранспортна накладна.

Згідно положень договору (п. 2.1, 2.2) для забезпечення процесу експедирування вантажів експедитор має право наймати транспорт сторонніх організацій; експедитор також зобов’язаний забезпечити подачу транспортного засобу під загрузку у погоджені сторонами строки та у стані, у всіх відношеннях належному для перевезення такого вантажу.

При виконанні договору відповідачем складались заявки на транспортно-експедиційні послуги та подавались позивачу для виконання. Позивачем здійснювалось перевезення вантажів за маршрутами вказаними в заявках для чого використовувались послуги інших перевізників, якими були фізичні особи-підприємці. До матеріалів справи відповідачем представлено акти виконаних робіт на підставі яких здійснювалась оплата замовлених послуг, банківські виписки, заяви безпосередніх перевізників про оплату наданих послуг якими пред’являлись вимоги щодо оплати здійснених перевезень вантажів за маршрутами згідно заявок ТОВ «Схід-Захід». Актом звірки розрахунків від 04.09.2007р. підтверджено надання послуг в межах договору на суму 310 575, 24 грн. з яких позивачу оплачено 256 899, 24 грн., та 19 400 грн. безпосереднім перевізникам. Згідно вказаного акту залишок на користь ТОВ «Настоянка»станом на 04.09.2007р. склав 53 676 грн., і до вказаної суми включено 19 400 грн., які оплачено безпосереднім перевізникам. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у належним чином засвідченій копії міститься у матеріалах справи.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку (ст. 11), клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування (ст. 12).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Як те передбачено у п. 4.2, 4.3 Договору № 7-1360 від 05.02.2007р. розмір плати за перевезення вантажу визначається за згодою сторін до подачі заявки на перевезення; погоджені розміри плати за перевезення фіксуються в заявці замовника, яка являється невід’ємною частиною договору; оплата проводиться в національній валюті України; вартість транспортно-експедиційних послуг включає в себе вартість перевезення та суму винагороди експедитора.

Відповідно до п. 4 1 договору замовник сплачує експедитору протягом трьох банківських днів після надання експедитором оригіналів документів.

Враховуючи наведені положення договору строк виконання зобов’язань з оплати наданих послуг вважається таким, що настав по строку трьох банківських днів після пред’явлення експедитором оригіналів документів. Відповідно підставою для вимоги щодо сплати наданих послуг являється факт пред’явлення замовнику оригіналів документів підтверджуючих перевезення вантажу, виконання договору.

З метою встановлення зазначених обставин та обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості, судом було витребувано від позивача належні докази, що підтверджують суму заборгованості відповідача по договору № 7-1360 від 05.02.2007р., зобов’язано навести реєстр документів із зазначенням їх реквізитів, які в силу умов договору є підставою для здійснення оплати наданих послуг, зобов’язано окремо зазначити які саме заявки не оплачені відповідачем на повну суму заявлену до стягнення із наданням у належним чином засвідчених копіях документів підтверджуючих здійснення перевезення за вказаними заявками, зобов’язано письмово обґрунтувати з посиланням на умови договору строк настання обов’язку по оплаті відповідачем наданих в межах договору послуг на суму заявлену до стягнення (п. 4.1 договору), зобов’язано надати суду належні докази надання (направлення) відповідачу оригіналів документів про перевезення. Зазначені вимоги викладались судом в ухвалах від 31.10.2008р., від 14.11.2008р., від 26.12.2008р..

Відповідно до наданих пояснень (вих. 04-10-05 від 25.01.2009р.) позивач зазначив, що доказами які підтверджують суму заборгованості відповідача по договору № 7-1360 від 05.02.2007р. є акт звірки № 85 від 04.09.2007р. підписаний обома сторонами, і в цей акт не включені заявка № 0000001468 від 29.06.2007р., заявка № 0000001577 від 14.07.2007р., заявка № 0000001840 від 14.08.2007р., акт приймання виконаних робіт № 0823, товарно-транспортна накладна від 15.08.2007р., банківські виписки БВ-0002395, БВ-0002428, БВ-0002450, БВ-0002485.

За твердженнями позивача, які викладені у тих же поясненнях, оригінали документів про виконані перевезення були надіслані відповідачу саме від підприємства-позивача та з огляду на те, що від відповідача не поступало ніяких пропозицій по внесенню змін в договір, не може існувати ніяка законна оплата фактичним перевізникам. Однак, проявляючи добру волю, позивач погоджувався врахувати здійснені проплати, що становить 19 400 грн. і зменшити суму позову. Для врахування доброї волі, позивач просив суд врахувати як докази, що підтверджують суму заборгованості відповідача по договору № 7-1360 від 05.02.2007р. акт звірки № 133 від 31.10.2008р. наданий відповідачем заборгованість за яким становить 26 050 грн..

Заявлена до стягнення сума заборгованості складає 42 550 грн. згідно уточненого розрахунку ціни позову (вих. 03-10-05 від 25.01.2009р.), який є додатком до заяви про зменшення позовних вимог. Вказаний розрахунок містить зведений перелік документів з реквізитами, які виставлялись комп’ютерною програмою та про належність вказаних документів до первинних документів наданих до справи як таких що складались в результаті виконання робіт свідчать суми зазначені у відповідних колонках та дати їх виконання.

Як встановлено під час розгляду справи, по відмічених у переліку позивачем та наданих у підтвердження своїх вимог актів приймання виконаних робіт по договору відповідачем визнано суму заборгованості перед позивачем в загальній сумі 4 100 грн., зокрема за послуги надані за заявками № 0000001468 від 29.06.2007р. на суму 2 500 грн., № 0000001863 від 15.08.2007р. на суму 1 600 грн.. Підтвердженням надання послуг за вказаними заявками є товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв серії 01 АААН № 478006, серії 01 АААН № 478005, серії 01 АААН № 478004 від 30.06.2007р., товарно-транспортні накладні від 16.08.2007р., які в оригіналах надані до матеріалів справи та містять відмітки одержувача про отримання вантажів які перевозились. Наявність вказаних оригіналів у матеріалах справи свідчить про відсутність їх у відповідача та з урахуванням ненадання доказів направлення саме цих оригіналів документів, що підтверджують виконання заявок № 0000001468 від 29.06.2007р., № 0000001863 від 15.08.2007р., непред’явлення відповідачу для оплати свідчить про те, що строк виконання зобов’язання для оплати у відповідності з умовами договору (п. 4.1) для відповідача не настав.

В силу положень ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Враховуючи визнання відповідачем вказаної суми заборгованості за надані послуги перевезення згідно заявок № 0000001468 від 29.06.2007р., № 0000001863 від 15.08.2007р. позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Визнання відповідачем зазначених вимог не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Надані до матеріалів справи акти приймання робіт № 0823 згідно заявки № 1840 від 14.08.2007р. на суму 3 700 грн., № 0235 згідно заявки № 418 від 19.02.2007р. на суму 3 075 грн., № 0301 Н згідно заявки № 534 від 01.03.2007р. на суму 1 200 грн., № 0327 згідно заявки № 632 від 13.03.2007р. на суму 1 250 грн., № 0721 згідно заявки № 1648 від 23.07.2007р. на суму 2 300 грн., № 0801 згідно заявки № 1717 від 01.08.2007р. на суму 2 100 грн., № 0806 згідно заявки № 1722 від 07.08.2007р., № 0817 згідно заявки № 1787 від 09.08.2007р. на суму 1 900 грн. оплачені відповідачем, що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками (в тому числі за актами № 0823, № 0806, № 0817 здійснено оплату безпосередньо перевізникам).

За актом № 0710 згідно заявки № 1577 від 14.07.2007р. послуги не надавались, оскільки вказана заявка була відмінена, доказів зворотнього суду не представлено.

Надання послуг перевезення згідно наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних робіт № 0635 згідно заявки № 14655 від 29.06.2007р. на суму 3 500 грн., № 0639 згідно заявки № 1469 від 30.06.2007р. на суму 2 100 грн., № 0640 згідно заявки № 1470 від 30.06.2007р. на суму 1 800 грн., № 0719 згідно заявки № 1633 від 21.07.2007р. на суму 3 000 грн., № 0720 згідно заявки № 1646 від 23.07.2007р. на суму 1 300 грн., № 0723 згідно заявки № 1656 від 25.07.2007р. на суму 1 800 грн., № 0729 згідно заявки № 1689 від 27.07.2007р. на суму 1 400 грн., № 0818 згідно заявки № 1824 від 13.08.2007р. на суму 2 100 грн., № 0822 згідно заявки № 1836 від 14.08.2007р. на суму 1 900 грн., № 0824 згідно заявки № 1841 від 14.08.2007р. на суму 1 800 грн., № 0825 згідно заявки № 1861 від 15.08.2007р. на суму 1 950 грн. відповідачем не заперечується, однак у зв’язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують перевезення, такі послуги відповідачем не оплачені, а строк оплати таких послуг у відповідності з положеннями договору не настав.

Належних доказів на вимоги суду (ухвали від 31.10.2008р., від 14.11.2008р., від 26.12.2008р.) пред’явлення оригіналів документів відповідачу для оплати, з чим договір пов’язує настання строку виконання зобов’язання по оплаті, позивачем суду не надано. Представлені до справи поштові квитанції свідчать про направлення відповідачу рекомендованих листів та не є пов’язаними із актами № 0635, № 0639, № 0640, № 0719, № 0720, № 0723, № 0729, № 0818, № 0822, № 0824, № 0825, первинними документами до цих актів тощо. Суду не представлено жодних належних доказів які б свідчили про те що листами, квитанції про направлення яких надано до справи, було направлено зазначені первинні документи згідно заявок, щодо яких складено акти № 0635, № 0639, № 0640, № 0719, № 0720, № 0723, № 0729, № 0818, № 0822, № 0824, № 0825. Поштові квитанції надані до матеріалів справи можуть підтверджувати направлення відповідачу оригіналів документів по актах виконаних робіт згідно заявок які оплачені відповідачем (акт звірки розрахунків наявний у матеріалах справи, свідчить про наявність таких актів та саме в періоді щодо якого надані поштові квитанції). Окрім того, відповідач зазначав про повне визнання взятих на себе договором зобов’язань щодо оплати послуг з перевезення, а несплата коштів за вказаними актами викликана саме відсутністю первинних документів на підтвердження надання таких послуг.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позивачем не доведено суду обґрунтованості заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42 550 грн., не надано доказів які б свідчили про настання строку виконання зобов’язання щодо оплати послуг на вказану суму у відповідності з положеннями договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Оскільки, як встановлено вище, строк виконання зобов’язань з оплати наданих послуг по договору № 7-1360 від 05.02.2007р. на суму заявлену до стягнення, станом на час вирішення спору не настав, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем строків розрахунків та вважати наявним таке прострочення. У зв’язку з цим неправомірним є нарахування штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок, оскільки обов’язок по оплаті наданих послуг станом на час звернення до суду не виник.

Матеріали справи не підтверджують викладеного у позовній заяві, а враховуючи встановлені обставини справи, заявлені позовні вимоги суд визнає необґрунтованими, недоведеними та такими що підлягають задоволенню лише в частині стягнення суми на яку визнано позов відповідачем.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 722, 36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 47, 73 грн. (пропорційно задоволеним вимогам).

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається. Державне мито сплачене за збільшення вимог та за розгляд вимог про стягнення боргу щодо якого позовні вимоги зменшені в сумі 153, 98 грн. покладаються на позивача.

Заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 20 000 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід» (02225, м. Київ, вул. Ніколаєва 7, п/р 26002301382336, МФО 322283 в Ватутінському від. КФ «Промінвестбанку», п/р 2600830172429, МФО 305501 в ДФ «Промінвестбанку», з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31980480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Настоянка»(79049, м. Львів, пр. Червоної Калини 117/17, п/р 2600804900003 в АКБ «Правекс-банк»м. Київ, МФО 321983, код 34711070) 4 100 грн. (чотири тисячі сто гривень) основного боргу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»(02225, м. Київ, вул. Ніколаєва 7, п/р 26002301382336, МФО 322283 в Ватутінському від. КФ «Промінвестбанку», п/р 2600830172429, МФО 305501 в ДФ «Промінвестбанку», з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31980480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Настоянка»(79049, м. Львів, пр. Червоної Калини 117/17, п/р 2600804900003 в АКБ «Правекс-банк»м. Київ, МФО 321983, код 34711070) 47, 73 грн. (сорок сім гривень 73 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 12.02.2009