Ухвала суду № 31403832, 21.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/116/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Терепи С.В.

представника відпоавідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби у Вінницькій області, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошової компенсації та грошової допомоги , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошової компенсацій та грошової допомоги.

05 березня 2013 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби у Вінницький області № 430-о від 05.12.2012 року в частині визначення вислуги років на день звільнення - 17 років 08 місяців 08 днів. Зобов'язано Державну податкову службу у Вінницький області викласти наказ № 430-о від 05.12.2012 року в частині, що стосується визначення вислуги років на день звільнення в редакції "Вислуга років на день звільнення становить: календарна - 18 років 08 місяців 08 днів". Стягнуто з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4 763 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні). Стягнуто з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в сумі 16 077 грн. (шістнадцять тисяч сімдесят сім гривень).

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Георгійовича. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказав на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права і це істотно вплинуло на повноту з'ясування фактичних обставин справи та призвело до неправильного її вирішення, відтак ухвалене судове рішення у справі підлягає скасуванню.

Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, які надійшли до суду апеляційної інстанції 20 травня 2013 року (вх. №20.05.2013 року). Зокрема, в письмових запереченнях просить в задоволенні апеляційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме представників відповідачів на підтримання доводів апеляційної скарги, представника позивача на підтримання рішення суду першої інстанції, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Власне, з матеріалів справи встановлено, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 року по справі №2-а-40/10/0270 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби у Вінницькій області, на підставі наказу №426-о від 05.12.2012 року відповідачем скасовано наказ №461-о від 30.12.2009 року про звільнення ОСОБА_2 та поновлено на посаді першого заступника начальника ГВПМ Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Також зазначеним наказом нараховано грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.12.2009 року по 04.12.2012 року та зарахована вислуга років на службі в податковій міліції.

В пункті 5 значеного наказу підтверджено стаж служби в календарному обчисленні 17 років 08 місяців 08 днів станом на 05.12.2012 року та виплату винагороди за вислугу років.

Підставою звільнення позивача з органів податкової міліції 30.12.2009 року стала постанова слідчого прокуратури Ленінського району м. Вінниці про порушення кримінальної справи №09270118 за ч.2 ст.368 Кримінального Кодексу України. Позивач з 11.02.2009 року по 11.08.2009 року перебував в ІТТ та в СІЗО під вартою як підозрюваний по кримінальній справі.

У відповідності до постанови слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 22.12.2011 року, кримінальну справу по обвинуваченню позивача в скоєні злочину 22.12.2011 року закрито в зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, відповідно до п.2 ст. 6, ст. 130 КПК України.

Відповідно до наказу Державної податкової служби у Вінницькій області від 05.12.2012 року №430-о, позивача звільнено зі служби податкової міліції у запас Збройних Сил України за ст.64 п. "ж" (за власним бажанням) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 року №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 року №114.

Вислуга років на день звільнення згідно зазначеного наказу станом на 05.12.2012 року в календарному обчисленні становить 17 років 08 місяців 08 днів.

Задовольняючи позов в частині вимог позивача про визнання протиправним і скасування наказу Державної податкової служби Вінницької області №430-о від 05.12.2012 року в частині визначення вислуги років на день звільнення - 17 років 08 місяців 08 днів, а також зобов'язання відповідача викласти наказ №430-о від 05.12.12 року в частині, яка стосується визначення вислуги років на день звільнення в редакції "Вислуга років на день звільнення становить: календарна - 18 років 08 місяців 08 днів", суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуваючи під вартою з 11.02.2009 року по 11.08.2009 року (шість місяців), був безпідставно притягнутий до кримінальної відповідальності, в зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, відповідно до п.2 ст. 6, ст. 130КПК України, що є реабілітуючою обставиною, що підтверджується постановою про закриття кримінальної справи від 22.12.2011 року, отже цей період підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах передбачених законодавством України.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає що він зроблений за виключної оцінки обставин справи з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права.

Як вірно зазначено судом першої інстанції в силу пункту 1 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 року № 266/94-ВРу випадках, передбачених статтею 1 цього Закону, громадянинові відшкодовуються (повертається), зокрема, заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Статтею 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" встановлено, що термін перебування під вартою, час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

За правилами наведеними в абзаці 3 підпункту (а) пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується один місяць служби за три місяці, умовами пільгового обчислення вислуги років є: час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги в розмірі 16077 грн. та грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустки в розмірі 4763 грн.

Згідно пункту 51 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 року №114 тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу: менше 10 років - 30діб щорічно, від 10 до 15 років - 35 діб щорічно, від 15 до 20 років - 40 діб щорічно, від 20 років і більше - 45 діб щорічно.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач відноситься до старшого начальницького складу.

Пунктом 56 Положення встановлено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Абзацом другим передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вислуга років позивача в органах податкової міліції складає більше 15 років, а отже згідно вищезазначеного положення тривалість щорічної відпустки позивача мала б становити 40 діб.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції що при звільненні 05.12.2012 року відповідно до Положення позивач має право на отримання компенсації за невикористану відпустку у 2012 році.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при звільненні зі служби позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тобто за весь період служби в податковій.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як зазначено в наказі Державної податкової служби у Вінницькій області №430-о від 05.12.2012 року, позивач звільнений з посади та зі служби в податковій міліції у запас Збройних Сил України за статтею 64 пунктом "ж" за власним бажанням, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 року №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 року №114, відтак вимога про виплати одноразової грошової допомоги є обґрунтованою.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби , - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 травня 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.