Постанова № 31403529, 22.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року справа №805/3880/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Рикової Ю.О.

за участю представників від:

позивача Пащенко І. В.

відповідача Лисенко Д. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по адміністративній справі №805/3880/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 року про нарахування штрафної санкції у розмірі 426818 грн. 60 коп. -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись до суду позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток від 17 жовтня 2012 року № 439/15-17-3-31599557 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08 листопада 2012 року № 0000591530/25204/10/15-17-3, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 426 818,60 грн.

Відповідно до акту перевірки (абз. 3 вступної частини акту) предметом податкової перевірки була своєчасність сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу № 2а-26770 від 25 січня 2011 року (по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року №9004954865 від 09 листопада 2010 року (звітна)) і 9 місяців 2011 року по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу № 2а-22061 від 29 грудня 2011 року (по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2011 року №9010969896 від 14 листопада 2011 року (уточнююча)).

Податкове повідомлення-рішення вважає неправомірним, оскільки підприємство сплачувало податок за певні періоди, зазначаючи в платіжних дорученнях призначення платежів відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення/відстрочення податкового боргу, однак відповідач зарахував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв'язку з наведеним позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000591530/25204/10/15-17-3, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» відмовлено у повному обсязі, з огляду на правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення (а.с.152, 153-155). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з урахуванням положень 57.1 ст.57, п.87.9 ст.87 ПК України, прийшов до переконання, що в наслідок наявності податкового боргу, не залежно від порядку його стягнення, в тому числі і внаслідок розстрочення/відстрочення платежу за судовим рішенням, податковий орган має право здійснювати перерозподіл спрямованих підприємством на оплату за таким судом рішенням грошових коштів на погашення іншого податкового зобов'язання, та внаслідок виникнення, у зв'язку з таким перерозподілом коштів, порушення строків сплати, існує правова можливість застосувати до підприємства штрафну санкцію за порушення строків сплати боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог (а.с.158-159). Вважають податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити вимоги у повному обсязі. Надав письмові пояснення до апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби, є платником податку прибуток підприємств.

Платник податків подав податкові звітності: декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітну); декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнюючу).

У платника податків існував податковий борг з податку на прибуток підприємств, який в тому числі стягнуто з нього в судовому порядку постановами Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року (стягнуто 7253650,85 грн.) в справі №2а-26770/10/0570 та від 13 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 (стягнуто 3458626 грн), які набрали законної сили.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року в справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення податкового боргу задоволено: розстрочено виконання вказаного судового рішення терміном на 36 місяців зі стягненням заборгованості по 274943,59 грн. щомісячно 35 місяців, а останній місяць - 274943,57 грн., починаючи з 01 лютого 2011 року по 01 лютого 2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року в справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення податкового боргу задоволено: розстрочено виконання вказаного судового рішення строком на 5 років, зі стягненням заборгованості починаючи з січня 2012 року по листопад 2016 року - по 57 643,76 грн., а в грудні 2016 року - 57 644,16 грн.

Платник сплачував податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу з вказаного податку (аркуш справи 38-55, 112-141).

Орган державної податкової служби зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оспорюється.

Так, в період з 15 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року органом державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570) та податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011), за результатами якої складено акт від 17 жовтня 2012 року № 439/15-17-3-31599557, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 134 093 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів.

Так, актом на підставі облікової картки платника податків встановлено, що:

1) по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна), якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7 253 650,85 грн., граничний термін сплати якого 19 листопада 2010 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 наступним чином: 28 січня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 435 дні; 28 лютого 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 466 дні; 28 березня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 495 дні; 28 квітня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 526 днів; 30 квітня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 556 днів; 28 червня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 587 днів; 28 липня 2012 року в сумі 23845,48 грн. із затримкою в 617 днів; 28 серпня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 648 днів; 28 вересня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 679 дні;

2) по податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча), яка подана у зв'язку із самостійним виявленням платником податків заниження податкового зобов'язання, якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3 298 098 грн., граничний термін сплати якого 19 листопада 2011 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 наступним чином: 30 січня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 72 дні; 28 лютого 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 101 день; 30 березня 2012 року в сумі 5580,50 грн. із затримкою в 132 дні; 30 березня 2012 року в сумі 49 789 грн. із затримкою в 132 дні; 30 квітня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 163 дні; 30 травня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 193 дні; 30 липня 2012 року в сумі 55369,50 грн. із затримкою в 224 дні; 30 липня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 254 дні; 30 серпня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 285 днів; 30 вересня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 316 днів. (а.с.6-12).

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08 листопада 2012 року № 0000591530/25204/10/15-17-3, яким на підставі п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2 134 093 грн. платника податків зобов'язано сплатити штраф в сумі 426 818,60 грн. - в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток.

Рішення прийнято на підставі даних облікової картки платника податків (відображено в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку) (а.с.20, 21).

Вказане рішення та акт оскаржувалися до органів державної податкової служби: до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, до Державної податкової служби України, рішеннями яких від 17 січня 2013 року №474/10/10-234 та від 25 лютого 2013 року № 2913/6/10-229 скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 13-16, 17-19, 22-24, 25, 26-27, 28-30, 31-33).

Колегія суддів під час апеляційного перегляду встановила, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, визначив правові норми які підлягають застосуванню, але ж в той же час припустився порушень цих норм матеріального права внаслідок надання не належної правової оцінки.

Так, п.87.9 ст.89 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень цієї норми вважав, що зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення. В той же час суд першої інстанції не врахував правові підстави та встановлений порядок здійснення сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини перелічені у статті 54 ПК України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. ПК України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, визначення Відповідачем у Акті перевірки судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо затримання на 709 днів сплати Позивачем податкових зобов'язань, які виникли на підставі судового рішення, не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однак всупереч зазначеному положенню Основного Закону судом першої інстанції під час вирішення справи по суті не було надано належної правової оцінки тому факту, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби при складанні оскарженого Акту перевірки приписи судових рішень було грубо порушено.

Зокрема, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища ДП "ВК "Краснолиманська" та неможливості одноразового погашення стягнутого податкового боргу, суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення підприємством податкового боргу.

Так судом змінено дату сплати податкового зобов'язання та встановлено період, протягом якого ДП "ВК "Краснолиманська" зобов'язано щомісячно здійснювати платежі у визначеному судом розмірі на погашення існуючого податкового боргу. Слід зазначити, що СДШ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС вказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов 'язань.

Донецьким окружним адміністративним судом, яким прийнято вказані постанови про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що регулюючи порядок списання податкової заборгованості ПК України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями ПК України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що розстрочене грошове зобов'язання за визначеним судовим рішенням було сплачено позивачем до останнього календарного дня відповідного місяця, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеним судовим рішенням. Оскільки, судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк. Дане судове рішення набрало законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішенні. Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених ст.126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

За даних обставин спірні правовідносини виходять за межі предмету регулювання п.87.9 ст. 87 ПКУ, оскільки грошові кошти не сплачувались за ініціативою підприємства, а стягнені у примусовому порядку СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку як органом стягнення, за рішеннями суду.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по адміністративній справі №805/3880/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 08 листопада 2012 року № 0000591530/25204/10/15-17-3, яким до підприємства застосовано штраф в сумі 426 818 гривен 60 копійок.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 травня 2013 року. У повному обсязі складена 23 травня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар