Рішення № 3140351, 02.03.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" березня 2009 р.

справа № 5020-5/508

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” (99011 м. Севастополь, вул. М.Музики, 78-А)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6);

третя особа - Севастопольська філія приватного вищого навчального закладу „Кримський інститут економіки та господарського права” (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 1-А)

про визнання права власності

за участю прокурора

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Прокурор - Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08, Прокуратура м. Севастополя;

Позивач - Смірнов Сергій Валерійович, юрисконсульт, довіреність № 4 від 26.09.08, ЗАТ „Севастопольстрой”;

Відповідач - Лєбєдєв Максим Сергійович, представник, довіреність № 127 від 23.12.08, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі;

Третя особа - Потапова Галина Василівна, представник, довіреність № 41 від 25.07.08, Севастопольська філія приватного вищого навчального закладу "Кримський інститут економіки та господарського права";

Суть спору:

Позивач - ЗАТ „Севастопольстрой”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та місті Севастополі, про визнання права власності.

10.11.2008 до участі у розгляді справи вступив прокурор м. Севастополя.

Ухвалою суду від 02.12.2008 до участі у в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Севастопольську філію приватного вищого навчального закладу „Кримський інститут економіки та господарського права”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного 04.08.1993 договору між відповідачем та Товариством покупців, створеним членами трудового колективу державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой”, правонаступником якого є Позивач, останньому в процесі приватизації у власність був переданий цілісний майновий комплекс (т.1, а.с.35).

Відповідно до укладеного договору від 04.08.1993, Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі, Наказом № 42 від 30 липня 1993 року був затверджений Альтернативний план приватизації майна державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой”, як цілісного майнового комплексу шляхом викупу (т.1, а.с.31) .

Згідно з розділом 7 Альтернативного плану приватизації, Товариству покупців були безоплатно передані об’єкти соціально-побутового призначення залишковою вартістю 25 272,8тис.крб., в тому числі: будівля дитячого садку № 73 по вул. Загородна балка, буд. 4, та будівля санаторію-профілакторію по вул. Єфремова, буд. 38, в місті Севастополі.

Позивач у позовній заяви вказує, що фінансування будівництва вказаних об’єктів здійснювалось централізовано –за рахунок фондів позивача, що підтверджується розділом 7 Альтернативного плану приватизації позивача.

При цьому, позивач вказує, що відповідно до п. 12 договору купівлі-продажу № 3/40 від 04.08.1993, основні фонди невиробничого призначення (в тому числі, спірні будівлі дитячих садків та санаторію) в сумі 239 378тис.крб. були передані позивачу безоплатно.

На думкою позивача, на момент приватизації діючим законодавством, а саме ч. 2 ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.19993, діючої на момент приватизації), була прямо передбачена можливість передачі об’єктів соціально-побутового призначення у власність, незалежно чи була включена вартість таких об’єктів до загальної вартості цілісного майнового комплексу.

Відповідач та третя особа позовні вимоги не визнали, мотивуючі свої заперечення тим, що право власності на спірне майно позивачу не належить.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993), приватизація майна державних підприємств –це відчуження майна, що перебуває, в тому числі, у загальнодержавній власності на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Приватизація майна державних підприємств за ч. 1 ст. 15 Закону, здійснюється, в тому числі, шляхом викупу майна державних підприємств згідно з альтернативним планом приватизації. Порядок та способи приватизації встановлюються розділом 2 Закону.

Рішення про видачу дозволу на приватизацію майна державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” було схвалене Наказом №17 Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Севастополі від 10 травня 1993 року.

Відповідно до цього рішення Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Севастополі № 42 від 30 липня 1993 року був затверджений Альтернативний план приватизації державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” як цілісного майнового комплексу шляхом викупу.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993), при приватизації майна державного підприємства шляхом його викупу, між продавцем та покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

На виконання цієї вимоги Закону сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу № 3/40 від 04 серпня 1993 року.

Згідно акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” від 02 вересня 1993 року, членам трудового колективу Позивача було передано державне майно, включаючи об’єкти соціально-побутового призначення (в тому числі спірні об’єкти).

Закрите акціонерне товариство „Севастопольстрой” є правонаступником державного підприємства „Загальнобудівельний трест „Севастопольстрой” відповідно до 3.2 Статуту Позивача та є власником майна тресту за п. 3.4 Статуту.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (№435-IV), кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли після набранням чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, якій засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності, в тому числі, в разі приватизації державного майна. Приватизація майна здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про приватизацію державного майна” (в редакції від 19.02.1993, що діяла на момент приватизації, далі –Закон), приватизація державного майна здійснюється, в тому числі, шляхом викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 24 Закону (в редакції від 19.02.1993), сторонами договору купівлі-продажу вартість об’єктів соціально-побутового призначення, в тому числі вартість спірного об’єкту, була виключена з вартості майна, що підлягає приватизації, і вказані об’єкти були передані Покупцеві за актом приймання-передачі майна від 02.09.1993 року безоплатно згідно п. 12 вказаного договору.

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу № 3/40 від 04 серпня 1993 року право власності на майно, вказане в акті оцінки об’єкта приватизації, за договором переходить до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Згідно з п.2.4. Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 6 від 04.02.1993 року, до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування, розпорядження цим об’єктом з дати видання органом приватизації наказу про приватизацію об’єкту. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу, якій укладається між покупцем та органом приватизації.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 19.02.1993), товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з ст.8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій .за його згодою відповідний орган приватизації безоплатно передає об’єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства зі зменшенням ціни, за яку було придбане майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

Відповідач у відповідях за №№ 1708/01.1-6, 1709/01.1.-6 від 24.07.08 посилається на те, що вказані об’єкти створені за рахунок коштів державного бюджету та, виходячи з цього, не можуть вважатися власністю позивача.

Суд не може погодитися з цими доводами, виходячи з наступного.

В розділі 7 Альтернативного плану приватизації (аркуш 16 плану) централізовані фонди, які є джерелом фінансування об’єктів соціально-побутового призначення, створені за рахунок відрахувань від суми прибутку та амортизаційних відрахувань самого підприємства, тобто власних коштів підприємства.

Таким чином, відповідно до альтернативного плану приватизації, спірне майно створене не за рахунок бюджетних коштів, як вказує Відповідач, а за рахунок коштів, отриманих від прибутку та амортизаційних відрахувань, належних Позивачу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 24 Закону „Про приватизацію майна державних підприємств”.

Договір купівлі-продажу державного майна, укладений сторонами, акт оцінки об’єктів та приймання-передачі не містять жодного застереження щодо передачі соціально-побутових об’єктів на умовах, інших ніж набуття майна у власність.

Крім того, згідно довідці БТІ та ДРОНМ м. Севастополя від 13.01.09 № 153, право власності на спірні об’єкти, розташовані за адресою Загородна балка № 1а та № 4, не зареєстровано (т.1, а.с.16).

Також, під спірні об’єкти нерухомого майна, позивачу у постійне користування надана земельна ділянка площею 0,2897га, що підтверджується Державними актами на право постійного користування землею № ІІ –КМ № 0163 та КМ № 0163 (т.1, а.с. 18-25).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Закритим акціонерним товариством „Севастопольстрой” (юридична адреса: м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 11, код ЄДРПОУ 01271342) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. За городня балка, буд.4, що складається з: будівлі дитячого садку (літ. „А”), з трьома прибудовами літ. „а”, „а1”, „а2”, навісу з крильцем літ. „Б”, сараю з крильцем літ. „В”, навісу з крильцем літ. „Г”, сараю літ. „Д”, з калиткою №1, воротами №3, огорожею №№2, 4-5, 5а, 6-7, 7а, сходами №8, підпірними стінками №№9-10, мащенням І.

3. Визнати за Закритим акціонерним товариством „Севастопольстрой” (юридична адреса: м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 11, код ЄДРПОУ 01271342) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Єфремова, буд. 38, що складається з: підвалу літ. „під.А”, готельний корпус літ. „А”, прибудова літ. „а” з балконами (51 шт.), підвал літ. „А1”, навіс літ. „а1” з входом до підвалу, крильцем, прохідна літ. „Б” з крильцями (2 шт.), столярна майстерня літ. „В”, навіси літ. „в”, „в1” з крильцем, готельний корпус літ. „Г”, навіси літ. „г”, „г1”, „г2” з входом на цокольний поверх, крильцем, крильцем з площадкою, сходами (2 шт.), бібліотека літ. „Д”, туалет літ. „Е”, готельний корпус літ. „Ж”, навіс літ. „ж” з крильцями (2шт.), літній будиночок літ. „И”, котельна літ. „К”, сторожка літ. „к”, санітарно-банний корпус літ. „Л”, прибудова літ. „л” з крильцем, грязелікувальниця літ. „М” з крильцем, готельний корпус літ. „Н”, підвал літ. „п/Н”, надбудова літ. „над/Н” з крильцями (3шт.), входом до підвалу, балконами (13шт.), насосна літ. „О”, навіс літ. „П”, бесідка літ. „Р”, лікувально-оздоровчий комплекс літ. „С” з крильцем (1 поверх), крильцем (2 поверх), крильцем (2 поверх), крильцем з площадкою (2 поверх), сходи на 2 поверх, сходи на 3 поверх, балкони (2шт.), гараж літ. „Т”, пральня літ. У” з крильцем, туалет літ. „Ф”, навіс літ. „Х”, душова кабінка літ. „Ч”, душова кабінка літ. „Ш”, насосна літ. „Щ”, огорожі 1-6, 10а, 12-13а, 14а, 21а, 21б, 21в, інші №№ 7-11, 14-18, 20-38, 40-42, І-VІ.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

10.03.2009

Розсилка:

1. ЗАТ „Севастопольстрой” (99011 м. Севастополь, вул. М.Музики, 78-А)

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6);

3. прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

4. Севастопольська філія приватного вищого навчального закладу „Кримський інститут економіки та господарського права” (99008 м. Севастополь, вул. Загородна балка, 1-А)

5. Справа

6. наряд