Рішення № 3140116, 05.03.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2009 р.

Справа № 18/10-2953

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»м. Тернопіль, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Обрій», с. Вербів Підгаєцький район Тернопільська область

про стягнення 6 688,52 грн. пені.

За участю представників сторін:

позивача: Ярмусь В.Д. –начальника відділу по роботі з проблемними кредитами Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», довіреність № 1 від 15.01.2007 р.

відповідача: не з’явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»м. Тернопіль, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –селянського (фермерського) господарства «Обрій», с. Вербів, Підгаєцький район, Тернопільська область про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/09-01/185/07 від 29.05.2007 р. в сумі 454 426, 23 грн.

02.10.2008 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою за № 4868 від 02.10.2008 р. про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивачем зменшено розмір заявленої до стягнення суми, а саме просить стягнути з відповідача 6 688,52 грн. пені та 25,96 грн. процентів за користування кредитом. 05.03.2009 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою за № 1198 від 05.03.2009 р. про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивачем зменшено розмір заявленої до стягнення суми, а саме просить стягнути з відповідача 6 688,52 грн. пені. Заяви мотивовані тим, що відповідач погасив заборгованість по кредиту в сумі 450 000 грн., та 25,96 грн. нарахованих процентів, проте за несвоєчасну сплату суми кредиту йому донараховано пеню за період з 25.08.2008 р. по 29.09.2008 р., яка відповідачем не сплачена.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Беручи до уваги дану норму закону, суд приймає заяву позивача про зменшення позивачем розміру позовних вимог, оскільки остання не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх –небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а отже, предметом даного позову є стягнення з відповідача пені в сумі 6 688,52 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору № 010/09-01/185/07 від 29.05.2007 р. зобов’язання по поверненню кредиту виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість на яку згідно умов договору нарахована пеня, проценти за користування кредитом.

В підтвердження викладеного додає кредитний договір № 010/09-01/185/07 від 29.05.2007 р., договір про внесення змін до кредитного договору № 010/09-01/185/07 від 29.05.2007 р., графік погашення кредитної лінії, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив.

29.05.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(кредитор), в особі заступника директора Тернопільської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»Лобуня Віктора Івановича, який діє на підставі довіреності та селянським (фермерським) господарством «Обрій», (позичальник), в особі голови Боднарчука Ярослава Мироновича, який діє на підставі Статуту був укладений кредитний договір № 010/09-01/185/07, предметом якого є відкриття кредитором на положеннях та умовах цього договору позичальнику невідновлюваної кредитної лінії (кредит) у сумі 500 000 грн. строком до 24.05.2008 р., із сплатою 17 % річних (п. п. 1.1. п. 1 договору).

Згідно п. п. 2.1. п. 2 договору кредитні кошти призначені для придбання паливно –мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, оплати послуг.

Договором про внесення змін до кредитного договору № 010/09-01/184/07 від 29.05.2007 р. внесено зміни в пункт 1.1. договору, зокрема замінено цифри і слова «24 травня 2008 року»на цифри і слова «24 серпня 2008 року», а також замінено цифри, знаки і слова «17 (сімнадцять) відсотків річних»на цифри, знаки і слова «19 (дев’ятнадцять) відсотків річних».

Згідно платіжного доручення № 1 від 30.05.2007 р. позивачем перераховано на рахунок відповідача 500 000 грн.

У відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на вищезазначене, між сторонами у справі виникли зобов’язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім зобов’язань повернення кредиту та сплатити процентів, договором, також, встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користуванням кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 6 688,52 грн., яка нарахована за період з 25.08.2008 р. по 29.09.2008 р.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем пені в вищезазначеній сумі за порушення строків повернення кредиту за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позов підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 173, 193, 230, 231, 345 господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Обрій», (с. Вербів, Підгаєцький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 14053543, р/р № 260051512 в Тернопільській обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 338501) на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Київ, вул. Лєскова, 9 ідентифікаційний код 14305909, кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, м. Київ, МФО 300001) в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Тернопіль, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, ідентифікаційний код 21139067, розподільчий рахунок № 2909116351 в Тернопільській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Тернопіль, МФО 338501):

- 6 688 (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп. пені;

- 4 544 (чотири тисячі п’ятсот сорок чотири) грн. 26 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –10.03.2009 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька