Ухвала суду № 31400875, 30.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р.Справа № 2-а-2105/09/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шевчук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Інвестстрой плюс» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року в справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Інвестстрой плюс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інвестстрой плюс» подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Інвестстрой плюс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2008 року № 0025782360/0 та № 0025792360/0 про визначення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надала письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що приватне підприємство «Інвестстрой плюс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21 лютого 2005 року, з березня 2005 року, ПП «Інвестстрой плюс» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Протягом 2006-2008 років ПП «Інвестстрой плюс» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «Фортекси», ТОВ «Інтерагро-ВВС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, які постачали позивачу будівельні матеріали.

Суд першої інстанції встановив, що ПП «Інвестстрой плюс» віднесло до валових витрат у різні періоди за взаємовідносинами з ТОВ «Фортекси» 1 936 120 гривень, а до податкового кредиту - 621 618 гривень, за взаємовідносинами з ТОВ «Інтерагро-ВВС» 2 603 323 гривень до валових витрат, а до податкового кредиту - 1 754 283 гривень, за взаємовідносинами з СПД ОСОБА_1 до податкового кредиту - 199 331,8 гривень.

В період з 20 жовтня 2008 року по 28 листопада 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені актом №1640/23-600/НОМЕР_1 від 08 грудня 2008 року (а.с. 10-61).

Під час перевірки, податківці вимагали від ПП «Інвестстрой плюс» надати документальне підтвердження (накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та ін.) зазначених валових витрат та сплати податку на додану вартість на користь ТОВ «Фортекси», ТОВ «Інтерагро-ВВС» та СПД ОСОБА_1, але позивач відмовився їх надати, пославшись на їх знищення внаслідок аварії водопроводу, яка відбулася під час проведення податкової перевірки 1-3 листопада 2008 року (а.с.64-66).

За результатами перевірки 19 грудня 2008 року уповноваженою особою ДПІ прийнято податкове-повідомлення рішення №0025792360 про донарахування підприємству недоїмки зі сплати податку на прибуток в сумі 2 601 710 гривень та штрафних санкцій на суму 1 864 494 гривень (а.с.62), а також недоїмки з податку на додану вартість на суму 1 754 283 гривень та штрафних санкцій на суму 877 142 гривень (а.с. 63).

Оскільки законодавство з обох податків чітко пов'язує право платника податків на зменшення податкового зобов'язання шляхом врахування валових витрат чи податкового кредиту лише при наявності підтверджуючих документів, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу за результатами перевірки про нарахування недоїмки та штрафу з відповідних податків на суми не підтверджені належними документами.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

В період з 20 жовтня 2008 року по 28 листопада 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені актом №1640/23-600/НОМЕР_1 від 08 грудня 2008 року (а.с. 10-61).

ПП «Інвестстрой плюс» віднесло до валових витрат у різні періоди за взаємовідносинами з ТОВ «Фортекси» 1 936 120 гривень, а до податкового кредиту - 621 618 гривень, за взаємовідносинами з ТОВ «Інтерагро-ВВС» 2 603 323 гривень до валових витрат, а до податкового кредиту - 1 754 283 гривень, за взаємовідносинами з СПД ОСОБА_1 до податкового кредиту - 199 331,8 гривень.

Під час перевірки, податківці вимагали від ПП «Інвестстрой плюс» надати документальне підтвердження (накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та ін.) зазначених валових витрат та сплати податку на додану вартість на користь ТОВ «Фортекси», ТОВ «Інтерагро-ВВС» та СПД ОСОБА_1, але позивач відмовився їх надати, пославшись на їх знищення внаслідок аварії водопроводу, яка відбулася під час проведення податкової перевірки 1-3 листопада 2008 року (а.с.64-66).

За результатами перевірки 19 грудня 2008 року уповноваженою особою ДПІ прийнято податкове-повідомлення рішення №0025792360 про донарахування підприємству недоїмки зі сплати податку на прибуток в сумі 2 601 710 гривень та штрафних санкцій на суму 1 864 494 гривень (а.с.62), а також недоїмки з податку на додану вартість на суму 1 754 283 гривень та штрафних санкцій на суму 877 142 гривень (а.с. 63).

Оскільки п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлюють відповідно, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), та не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки про необґрунтоване віднесення до валових витрат за взаємовідносинами з ТОВ «Фортекси» 1 936 120 гривень, а до податкового кредиту - 621 618 гривень, за взаємовідносинами з ТОВ «Інтерагро-ВВС» - 2 603 323 гривень до валових витрат, а до податкового кредиту - 1 754 283 гривень, за взаємовідносинами з СПД ОСОБА_1 до податкового кредиту - 199 331,8 гривень.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення штрафу та недоїмки, що також передбачено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність документів, які б підтверджували суми валових витрат, оскільки ПП «Інвестстрой плюс» листом на адресу податкового органу підтвердило кредиторську заборгованість, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 15).

З урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.10 у відношенні директора ПП «Інвестстрой плюс», який засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, за фактом завдання шкоди державі внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерагро-ВВС» (а.с.276), апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції щодо неприйняття до уваги поновлених первинних документів.

Також суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що частина валових витрат, які по податковому обліку були віднесені на взаємовідносини з ТОВ «Інтерагро» необхідно враховувати на взаємовідносини з ТОВ «Зенит» та ТОВ «Укрпоставка ХХІ», оскільки позивач про взаємовідносини із зазначеними підприємствами не повідомляв податкову службу під час перевірки, а зазначені документи податковими ревізорами не досліджувалися, стан цих підприємств не перевірявся.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Інвестстрой плюс» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 17 травня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя О.А.Шевчук