Рішення № 31399879, 24.05.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1616/13-ц

Номер провадження 2/629/659/2013

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань -Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок скоєння злочину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду 15 квітня 2013 року з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок скоєння злочину, посилаючись на те, що 17 лютого 2013 року близько 02 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення майна, ОСОБА_3 скоїла крадіжку грошей на загальну суму 4315 гривень, чим спричинила позивачу матеріальну шкоду, яку відповідач не відшкодувала. Тому позивач вимушена звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 4315 грн., оплату за надання правової допомоги в сумі 600 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2, підтримала свій позов, прохала суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з тих обставин, які нею в ньому вказано. Позивач також зазначила, що вказані в позовній заяві неправомірні дії відносно неї, вчинила саме відповідач по справі. Тому вона прохає суд, задовльнити розовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача і вказала, що вона не визнає позов позивача, при цьому відповідач ОСОБА_3, вказала, що дійсно, вона вчинила крадіжку грошей та іншого майна у квартирі позивача. Однак, вона вже понесла за це покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області, який нею не оскаржувався і набрав законної сили, з яким вона погодилася і за яким, їй призначено покарання за вчинений злочин на суму в 1190 гривннь. Цю суму вона повністю сплатила, а одже, повністю "розплатилася" за те, що скоїла. Тим паче, вона не визнає позов позивача і з тих підстав, бо особисто не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, і виховує малолітню дитину. Тобто, єдиним джеролом її матеріального прибутку, є лише кошти, які вона отримує на дитину. Тобто, як би вона і визнала позов почивача, то все одно б, не мала можливості заплатити їй всі кошти, бо не працює і не має грошей. Крім того, відповідач вказала, що позов не може бути задоволеним ще й з тих підстав, що позивач не заявляла до неї будь-яких претензій матеріального характеру на час кримінального розслідування та розгляду кримінальної справи у суді.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В статті 27 Конституції України зазначено, що кожна людина має право невід"ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя та здоров"я інших людей від протиправних посягань.

Право позивача на подачу позову до суду, передбачено ст.11 ЦК України в якій визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є: завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом з"ясовано, що ОСОБА_3, 17 лютого 2013 року близько 02 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з користі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бачаючи їх настання, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, таємно викрала гроші, в сумі 1000 гривень та 350 доларів США (по курсу станом на 17.02.2013 року - 2831 гривень, 50 копійок). Після чого, сховавши вищезазначені гроші в кишеню своїх джинсів, ОСОБА_3 направилася до виходу з приміщення квартири і побачивши в прихожій квартири жіночу шкіряну сумку, вартістю 50 гривень, в якій знаходився матерчатий гаманець, вартістю 30 гривень, гроші в сумі 400 гривень, та зникла з місця скоєння злочину. В результаті протиправних дій ОСОБА_3, потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 4315 гривень.

Дана обставина, підтверджується Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2013 року (а.с.№7), за яким ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна та призначено покарання у вигляді штрафу на суму в 1190 (одна тисяча сто дев"яносто) гривень. Позивач за даною справою визнана потерпілою, оскільки їй завдано матеріальної шкоди на загальну суму 4351 гривень. Викладене підтверджується і самими поясненнями відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні. В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України визначено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов"язкові для суду, що розглядає справу про-цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"(зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.

Отже, на підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з"ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення на її користь з відповідача матеріальних збитків на суму в 4315 гривень 00 копійок - підлягають задоволенню.

З приводу заявлених позивачем у позові позовних вимог щодо стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди, необхідно зазначити наступне.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, що передбачено ч. 1 ст. 1167 ЦК України.

Згідно з роз"ясненням Пленуму Верховного Суду України, даними у п. 5 постанови від 31 березня 1995 року за № 4 "Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року за № 5), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

З огляду на зазначене, у ОСОБА_3, виник обов"язок відшкодувати не лише матеріальну, а і моральну шкоду позивачу ОСОБА_2.

При визначенні ступеню і розміру завданої моральної шкоди, що заявлена позивачем про відшкодування в грошовому еквіваленті, суд виходить із того, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, позивач, яка безпосередньо постраждала внаслідок злочинних дій останньої дійсно завдані моральні страждання, в результаті яких позивач пережила справжній шок. Вона та її сім»я залишилися без коштів для існування, вона змушена була позичати гроші у рідних та сусідів, терпіти при цьому приниження, економити на харчуванні її родини. Внаслідок таких витрат матеріальне становище позивача значно погіршилось, звичний образ її життя було порушено.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім"ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. А тому на підставі викладеного, з урахуванням доказів по справі та пояснень сторін, суд вважає частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, а саме в розмірі 2000 гривень.

З приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача суми в 600 гривень за надання адвокатом їй юридичної допомоги за складання позовної заяви до суду, суд знаходить її такою, що підлає задоволенню. Приймаючи дане рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Крім того, відповідно до ст.84 ЦПК України, витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. До матарілів цивільної справи, в обгрунтування заявленої вимоги, позивачем додано квитанції №004 від 12 квітня 2013 року (а.с.№8), про надання їй адвокатом юридичної допомоги на суму в 600 гривень. В свою чергу, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матераільних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 79, 81, 88, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України; ст.ст.11, 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України; Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1994 року "Про практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, - суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок скоєння злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лозова, Харківської області, мешкаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму в 4315 (чотири тисячі триста п»ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лозова, Харківської області, мешкаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 суму оплати за надання правової допомоги в сумі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лозова, Харківської області, мешкаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду на суму в 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лозова, Харківської області, мешкаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави на суму в 431 (чотириста тридцять одна) гривень 50 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДК у Харківській області, МФО 851011, р\р 31219206700015, код бютженої класифікації 22030001).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лозова, Харківської області, мешкаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави на суму в 200 (двісті) гривень 00 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДК у Харківській області, МФО 851011, р\р 31219206700015, код бютженої класифікації 22030001).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст Рішення суду виготовлено 27 травня 2013 року.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд