Рішення № 31398171, 20.05.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 р. Справа № 923/275/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1: Генічеської міської ради, м.Генічеськ, Херсонської області;

позивача-2: Комунального підприємства «Генічеська житлово-експлуатаційна контора-1», м.Генічеськ, Херсонської області;

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 42000,00 грн., розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення

за участю представників:

від прокуратури - Посунько Н.М., посвідчення № 014519 від 11.01.2013 р.;

від позивача-1 не прибув;

від позивача-2 не прибув;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник

Прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської міської ради (позивач-1) та комунального підприємства «Генічеська житлово-експлуатаційна контора-1» (позивач-2) звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач ) про стягнення 42000,00 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення.

25 квітня 2013 року прокурор Генічеського району уточнив позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів та просить стягнути з відповідача 6000,00 грн.

18 травня 2013 року прокурор Генічеського району уточнив позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів та просить стягнути з відповідача 4000,00 грн.

Прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Позивач-1 та позивач-2 в судове засідання не з'явились. Позивач-2 просить розглядати справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

1 листопада 2010 року між Комунальним підприємством «Генічеська житлово-експлуатаційна контора №1» (позивач-2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) укладено договір оренди №2 нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності (далі - договір), на підставі якого орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 74,9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2010 р. (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст..19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.3.2. договору орендна плата перераховується у повному обсязі до 25 числа кожного місяця та протягом строку дії договору.

Прокуратурою Генічеського району при проведенні перевірки у діяльності Генічеської міської ради виявлено наявність заборгованості за договором.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплачував орендної плати та заборгував позивачам станом на 01.03.2013 р. 42000,00 грн.

Позивачем-2 надано до матеріалів справи платіжне доручення №15IW55602 від 22.03.2013 року (тобто після звернення прокурора з позовом до суду), яким підтверджується сплата відповідачем заборгованості в розмірі 46000,00 грн.

Прокурором Генічеського району до матеріалів справи надано пояснення ОСОБА_4 (а.с.61-63), відповідно до якого ОСОБА_4 стверджує, що платіжним дорученням №15IW55602 від 22.03.2013 року за договором сплачено 38000,00 грн. (решта грошових коштів в сумі 8000,00 грн. повинна бути зарахована за іншим договором).

Прокурором Генічеського району 18 травня 2013 року надано суду уточнення, в якому він просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 грошові кошти в сумі 4000,00 грн.

Відповідачем в судове засідання 20.05.2013 р. надано банківську квитанцію №12844.238.1 на підтвердження сплати на рахунок позивача-2 грошових коштів в сумі 4000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись п.1-1 ст.80 ГПК України, суд дійшов висновку щодо припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів.

Щодо позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання відповідача звільнити приміщення суд зазначає наступне.

Суд враховує положення ст..627 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що відповідно до ст..6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому згідно приписів ст..11 ЦК України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст..509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст..526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язанння - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст..525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. При цьому відповідно до ст..614 ЦК України та ст..218 ГК України така відповідальність за порушення господарського зобов'язання настає за умови наявності вини в особи, яка його порушила, якщо не доведе, що вжила всіх належних від нього заходів для належного виконання зобовязання та недопущення господарського правопорушення.

Статтею 188 Господарського кодексу України, статтями 651, 652 Цивільного кодексу України також передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду

у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Матеріалами справи підтверджується, що 13 грудня 2012 року господарським судом Херсонської області прийнято рішення по справі №5024/1677/2012 щодо зобов'язання Генічеської міської ради включити нежилі приміщення площею 74,9 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_2, до переліку об'єктів програми приватизації, що підлягають відчуженню шляхом викупу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Суд звертає увагу сторін, що розгляд вищевказаної справи триває в апеляційній інстанції.

Суд констатує та матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив умови договору, що відповідно до вимог вищезазначених норм закону та пункту 11.5 договору є підставою для дострокового розірвання договору.

Але з огляду на ступінь вини відповідача, вплив суб'єктивних факторів, що мали місце у випадку неналежного виконання умов договору, а також дії, що вчиняються відповідачем для належного виконання умов договору та істотність несвоєчасності виконання вказаних умов договору, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору та звільнення приміщення.

Суд також звертає увагу сторін на загальні засади цивільного законодавства, які є притаманними для будь-якого громадянського суспільства, і формальне їх закріплення у ст..3 ЦК України не виключає їх застосування до будь-яких цивільних правовідносин.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Оскільки станом на 14.03.2013 р. (день звернення прокурора з позовом) за відповідачем рахувалась заборгованість, - суд відповідно до вимог ст..49 ГПК України, відносить судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Припинити провадження по справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди№2 від 01.11.2010 р. в сумі 4000,00 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до державного бюджету (рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045) 1720,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.05.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська